Вступ

Охорона праці – це система правових у соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно — гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства і, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень, в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організацій роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

До прийняття Закону України «Про охорону праці» матеріальне забезпечення потерпілих на виробництві було обмежено виплатами по листках непрацездатності, втраченого заробітку, а також пенсій по інвалідності та у разі втрати годувальника. Закон значно підняв ціну життя людини добавились виплати одноразової допомоги, а також виплати відшкодування шкоди без урахування одержаних потерпілими пенсій та інших доходів.

Зазначені доповнення збільшили розмір отримуваних потерпілими виплат в сотні разів, що свідчить про соціальну направленість розвитку нашої держави. На деяких підприємствах, де умови праці особливо незадовільні, наприклад у Центральному районі Донбасу, виплати досягають 70% фонду заробітної плати і дедалі збільшуються.

За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВОЗ) смертність від несчасних випадків у даний час займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань.

Причиною смертності працездатних людей молодого і середнього віку переважно є нещасні випадки. По статистичним даної, найбільш розповсюдженою причиною смерті серед чоловіків у віці від 15 до 36 років є несчасні випадки.

У США від нещасних випадків щодня гине більш 55 чоловік і більш 8,5 тисяч стають інвалідами. У Німеччині кожні 13 секунд відбувається , нещасний випадок, кожної 3 хвилини одна людина стає інвалідом, кожні 2,5 години відбувається нещасний випадок зі смертельним результатом. Загальний збиток народному господарству, за даними Федерального відомства по охороні праці і дослідженню нещасних випадків, складає в рік більш 30 млрд.марок.

Щорічно у світі нещасні випадки відбуваються більш ніж з 10 млн. людей, причому більш 600 тис. чоловік гине.

Статистика нещасних випадків свідчить, що 15-20 років тому в Україні на виробництві щорічно гинуло близько 4 тис чоловік, що в 1,5 рази більше, ніж у даний час. Але і сьогодні щорічно на виробництві України травмується близько 120 тис. чоловік, із яких 2,5 тисячі гине, більш 10 тисяч чоловік одержують профзахворювання. Наприклад, тільки по об'єднанню "Донбассуголь" показник загального травматизму зріс з 622 у 1994 р. до 711 у 1995 р., що перевищує аналогічний показник США в 20 разів. У машинобудуванні в 1994 р. відбулося 5354 нещасних випадків; з них -127 зі смертельним результатом, причому організаційні причини травматизму перевищили технічні в 2,5 рази.

Можна з упевненістю вважати, що проблема зниження травматизму при будь-яких видах предметної діяльності людей є актуальною у світовому масштабі.

Теперішній стан економіки держави не дозволяє в повному обсязі здійснювати відшкодування шкоди потерпілим. Особливо це спостерігається на підприємствах галузей важкої промисловості, таких як вугільна, гірничорудна, металургійна та інші, де умови праці на робочих місцях останнім часом значно погіршилися. Тільки по вугільній галузі промисловості заборгованість досягає 19 трлн. крб., а по деяких шахтах виплата одноразової допомоги не проводиться з травня 1995 року.

Зайнято майже 22 тис. неповнолітніх та жінок на заборонених для них роботах. Близько 800 тис. машин, механізмів, транспортних засобів експлуатуються, не відповідаючи вимогам безпеки і гігієни праці, а понад 40 тис. виробничих будівель і споруд є аварійними.

Аналіз факторів, які призводять до професійних захворювань, свідчить, що найбільша небезпека від впливу фізичних факторів (вібрація і шум) – 32%; забруднення повітря пилом та іншими шкідливостями – 22; біологічних факторів –11,7; від не ергономічності обладнання – 11,2%.

На жаль, у галузях харчової промисловості перелічені фактори превалюють. На виробництві, в системі Держхарчопрому, травмується 400 – 600 працівників, з них 25 – 30 із смертельним наслідком.

Матеріальні збитки в результаті нещасних випадків в середньому за рік становлять 2100–2200 тис. грн. Через травми потерпілих за рік втрачається 19 000 – 20 000 людино – днів робочого часу. Кількість потерпілих на 1000 чоловік працюючих (коефіцієнт Кч) становить 1,7 – 2,0. Коефіцієнт важкості травматизму Кв = 32 – 3 6.

Більшість нещасних випадків трапляються через незадовільну організацію виконання робіт – 15 – 16 % ; порушення трудової і виробничої дисципліни – 11 – 12 %; порушення технологічного процесу – 10 %; недоліки в навчанні безпечним методам праці 8 – 9%; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць 6 – 7%; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів та незастосування засобів індивідуального захисту – 4-5%; незадовільний технічний стан будинків, споруд, територій – близько 4% тощо.

Таблица

За статистичними даними, протягом останніх років в народному господарстві в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, працюють понад 3 млн. чоловік, з них-близько 1 млн. - жінок. Практично кожний третій, а в окремих виробництвах (вугільна, металургійна, легка промисловість, сільське господарство) - кожний другий працює у шкідливих умовах.

Питанням розробки комплексних показників небезпеки до теперішнього часу приділялася недостатня увага. Треба зазначити, що критерії небезпечності та екологічності, на наш погляд, неповною мірою відповідають поставленому зав-данню, бо вони не враховують кількості людей, що перебувають у зоні можливої дії руйнівних факторів об'єкта у випадку його аварії. Так, наприклад, ескалатор метро має дуже мало небезпечних факторів, але при виході його з ладу багато людей можуть бути травмованими.

1.1.

1,2,3

Про одну з тенденцій в області гігієни навколишнього середовища й охорони здоров'я населення є перехід в оцінці стану навколишнього середовища, у т.ч. виробничої, від зіставлення значень окремих її показників з відповідними гігієнічними регламентами («середовище-норматив») до порівняння стану в цілому, а не окремих показників з рівнем здоров'я («середовище-здоров'я»). Ця тенденція тісно зв'язана з оцінкою ризику, під яким (стосовно до токсичних впливів) розуміють прогнозування імовірності несприятливих для здоров'я результатів впливу (експозиції) шкідливих речовин на чи населення на якусь його частину. Система оцінки ризику призначена для прийняття адекватних рішень, застосування регламентуючих Ія чи) регулюючих мір з метою чи попередити істотно обмежити вплив шкідливих речовин, послабити прояв негативних ефектів.

На початковому етапі розробки системи оцінки ризику істотна увага приділили термінологічній базі, визначенню окремих специфічних термінів і понять для включення їхній у науковий лексикон. Так, ДСТУ 2156-93 «Безпека промислових підприємств. Терміни і визначення» (Держстандарт України, Київ, 1994) оперує поруч понять, до складу яких, входить термін «ризик». Серед них «ризик промислового підприємства» і «контроль ризику». Ризик промислового підприємства розшифровується як «імовірність реалізації потенційної небезпеки, що ініціюється промисловим підприємством, і негативних наслідків цієї реалізації». Під контролем ризику розуміють «процедуру вироблення і прийняття рішень по керуванню ризиком, їхньої реалізації і періодичної оцінки ефективності з використанням результатів експертизи ризику в якості одного з джерел вихідних даних». Тим часом, конкретний зміст поняття «керування ризиком» не порозумівається, хоча приводиться трактування таких визначень, як «аналіз ризику», «оцінка ризику» і «експертиза ризику». Під аналізом ризику розуміють «використання доступної інформації для ідентифікації потенційної небезпеки, ініційовану промисловим підприємством, і визначення відповідного їй ризику (показники безпеки виробничого персоналу, населення регіону; екологічні показники)».

Під оцінкою ризику розуміють процедуру, коли його «значення в явному чи неявному виді включають у процес прийняття рішень з метою виявлення можливих варіантів забезпечення безпеки промислових підприємств». Сама ж експертиза ризиків трактується як сполучення процедур аналізу й оцінки ризиків.

Закінчення формулювання поняття «аналіз ризику» вимагає уточнення, тому що неясно, як співвідносяться між собою поняття «ризик» і сукупність понять, укладених у дужки. Чи несуть вони ідентичне значеннєве чи навантаження поняття в дужках уточнюють поняття «ризик»? На наш погляд, поняття в дужках швидше за все зв'язані не з ризиком як таким, а з кількісною оцінкою ідентифікованої потенційної небезпеки, ініційовану промисловим підприємством. У зв'язку з цим доцільно записати в другій частині формулювання «аналіз ризику»: «визначення відповідних їй показників безпеки виробничого персоналу, населення регіону, екологічної безпеки і ризику несприятливих ефектів у випадку їхнього перевищення».

У роботах, чи безпосередньо побічно стосуються аналізу ризику хімічних впливів, підкреслюється, що оцінка ризику є лише одним з компонентів, що враховуються при прийнятті рішень по керуванню ризиком, що це задачі різного порядку для різних груп облич. Одна з них полягає в тому, щоб, спираючи на інформацію контролюючих органів (результати моніторингу) і баз даних про токсичні ефекти різних експозицій та про рівні експозицій, визнаних безпечними (ПДК, ПДУ, а по термінології Агентства США по охороні навколишнього середовища - референтна концентрація чи доза), максимально об'єктивно, без обліку соціальних, економічних і морально-етичних передумов і наслідків оцінити ступінь ризику конкретної ситуації, проінформувати про це державні органи керування і громадськість. Інша задача представляє переважно розпорядницьку функцію. З обліком усіх можливих наслідків варто прийняти конкретні керуючі рішення, довести їх до зведення виконавчих органів і забезпечити необхідний рівень взаємодії територіальних і відомчих служб, контроль за їх діяльністю й у наступному — оцінку ефективності прийнятих рішень і початих дій. Такий розподіл функції необхідно. У противному випадку може постраждати об'єктивність, тому що ухвалення рішення по оцінці ступеня ризику буде обтяжено обліком істотних, але зайвих на цьому етапі факторів, таких як технічні можливості, економічна доцільність, політична амбіційність, турбота про недопущення інформаційного стресу серед населення.

У найбільш загальному виді організація хімічної безпеки і послідовність дій по захисту навколишньої і виробничого середовища від хімічного забруднення може бути представлена схемою.

Як випливає з зазначеної схеми, усі компоненти системи знаходяться у взаємодії. Суцільними стрілками на схемі зазначені зв'язки, задіяні безпосередньо в процесі прийняття рішень.

таблиця.

Якщо небезпека хімічного виробництва оцінювати винятково в аспекті погрози токсичного впливу на виробничий персонал, то процедура аналізу ризику в межах прийнятої ДСТУ 2156-93 формулювання не викликає великих труднощів. Фактори небезпеки ідентифіковані і, як правило, установлені. Це, відповідно, хімічні речовини, що звертаються в процесі виробництва, і величини їх ПДК робочої зони. Однак оскільки між значеннями ризиків і значеннями показників безпеки поки що не удалося установити кількісних відносин, аналіз ризиків практично не в змозі наблизити нас до завершального етапу експертизи - їх оцінці, тому що немає тих значень ризиків, які можна в явному чи неявному виді включити в прийняття рішень з метою пошуку оптимального варіанта забезпечення безпеки виробничого персоналу промислового підприємства (тим більше населення). У випадках відсутності можливості провести повноцінну і всебічну експертизу ризику конкретної сформований ситуації прийняття рішень по керуванню ризиком буде мати істотні вади. Але якщо важко керувати ризиком (імовірністю реалізації потенційної небезпеки токсичних впливів хімічних речовин) у виробничих умовах, то зменшити потенційну небезпеку виробництва як таку можливо. При цьому задача керування ризиком не знімається, а зважується на більш низькому рівні потенційної небезпеки виробництва.

Слід зазначити, що потенційна небезпека виробництва знаходиться в зворотній залежності від її інтегрального показника за аналогією з ДСТ ССБТ 12.1.007, у якому небезпека речовини зменшується зі збільшенням значення її класу. Аналогією може служити і співвідношення між токсичністю речовини і величиною його середньосмертельної дози (Лд50, мг/кг) чи середньосмертельної концентрації (Лс50, мг/м3). Це ті кількості (концентрації) речовини, що, будучи введеними в організм (у шлунок, на(чи) під шкіру, внутрівенно, чи через органи подиху) при фіксованих умовах експерименту (вид і маса тіла тварин, умови їхнього змісту і годівлі, термін спостереження після введення речовини і т.д.), викликають загибель 50% тварин, використаних в експерименті. Більш токсичною є речовина, величина Лд50(Лс50) якого менше, і навпаки. У практиці стало звичним користатися цими параметрами, унаслідок чого ми не зауважуємо формальної невідповідності між токсичністю як поняттям і числовим її вираженням через значення Лд50(Лс50). Для усунення цього «формального» протиріччя токсичність речовини чисельно визначають як величину, зворотну середньосмертельній дозі (концентрації). Тому що зі зменшенням знаменника дріб збільшується, то чим менше значення Лд50(Лс50), тим більше дріб. Таким чином, між поняттям токсичності і її кількісним вираженням установлюється прямий зв'язок: токсичність тим вище, чим вище її показник, величина, зворотна середньосмертельній дозі (концентрації).

Аналогічний підхід пропонується і при оцінці ступеня небезпеки хімічних виробництв. Для того, щоб ступінь небезпеки виробництва в числовому вираженні відповідала її вербальному вираженню, пропонується використовувати індекс небезпеки чи зворотну величину інтегральних показників небезпеки (табл.).!!!!!!

Степень небезпеки хімічного виробництва Коливання зворотної величини інтегрального показника небезпеки (индекса опасности)
Рівень А Рівень Б
Надзвичайна Висока

Помірна

Мала (низька)
0,1Вступ0,07
0,066Вступ0,043
0,041Вступ0,031
0,03Вступ0,025
0,077Вступ0,052
0,05Вступ0,032
0,031Вступ0,024
0,023Вступ0,019

Залежність класу небезпеки технологічного процесу, виробничого чи устаткування хімічного виробництва в цілому від значень різних технологічних факторів, навіть при суб'єктивності визначення діапазону значень більшості показників відкриває перед технологами принципову можливість вибору таких рішень, які б робили найбільший ефект у зниженні небезпеки виробництва при найменших витратах. При цьому відповідні рішення можуть продумуватися ще при розробці принципової схеми технологічного процесу і її лабораторному проробленню з наступною оцінкою їхньої ефективності в процесі «пілотних» іспитів чи на стадії досвідченого виробництва.

Саме тоді варто оцінити, що переважніше, наприклад:

вести процес при підвищених тиску чи температурі використовувати токсичні каталізатори, але процес проводити в умовах нормальної постійної температури і тиску;

використовувати менш токсичні, але пальні чи речовини навпаки, більш токсичні, але не (чи менш) пальні;

чи створювати одну установку щодо великої потужності, що дозволить оптимізувати процес по показниках періодичності, але підвищить небезпеку аварії з виходом реакційних мас за межі устаткування, чи зволіти кілька установок меншої потужності, що збільшить частоту небезпечних операцій (завантаження сировини, вивантаження готового продукту, його очищення, зважування, і т.д.), але знизить небезпеку аварії з виходом реакційних мас за межі устаткування;

чи використовувати як розчинник воду, що часто приводить до підвищення корозійної активності реакційних мас, вимагає застосування корозійно-стійкого устаткування і чревате більшою імовірністю аварій унаслідок порушення герметичності чи устаткування трубопроводів, чи застосувати який-небудь органічний розчинник, що не підвищить корозійну активність реакційних мас, але токсичний і відноситься до небезпечних речовин того чи іншого класу.

Будь-які організаційні, технологічні, інженерно-технічні, у тому числі санітарно-техничні, рішення, спрямовані на підвищення інтегрального показника небезпеки технологічного процесу і виробничого устаткування, а також на зменшення кількості працюючих, дотичних зі шкідливими речовинами, у своїй сукупності визначають зниження індексу і ступеня небезпеки хімічного виробництва в цілому. При цьому ідентичний і достатній ефект може бути досягнуть за допомогою засобів, що вимагають різних матеріальних і фінансових витрат, що дозволяє залучити й економічні важелі до справи оздоровлення умов праці і зниження небезпеки (імовірності ризику) токсичних впливів на організм працюючих у хімічному виробництві.

На закінчення ще раз підкреслимо, що мова не йде про протиставлення: чи керувати ризиком чи знижувати потенційну небезпеку хімічних виробництв. Ці поняття тісно взаємозалежні і співвідносяться як тактика і стратегія хімічної безпеки працюючих, населення і біосфери в цілому. Стратегія полягає в тім, щоб знизити хімічне навантаження на середовище житло людини, і тим самим знизити небезпека токсичного впливу хімічних речовин на організм і живу природу. Тактика ж заключається в тім, щоб вирішити цю задачу в максимально стиснутий термін і при мінімальних матеріальних і фінансових витратах. Визначити пріоритетні напрямки і намітити першочергові кроки допоможе концепція ризику.

4,5

Політику в галузі охорони праці можна представити як діяльність, пов'язану з відносинами між керівником (власником) підприємства (виробництва) і працівником, ядром якої є ствердження і підтримка умов безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на рівні, що забезпечує збереження здоров'я і працездатності працівника. Свій вираз ця політика знайшла в Законі «Про охорону праці», де досить чітко і докладно сформульовані її принципи. А через принципи можна визначити і мету політики. І це дуже важливо. Мета політики у сфері охорони праці на поточному етапі розвитку — це боротьба за зниження виробничого травматизму шляхом попередження нещасних випадків та інших ушкоджень здоров'я, що виникають у процесі роботи, і зведення до мінімуму причин небезпек, властивих виробничому середовищу.

Політика в галузі охорони праці повинна бути незмінною основою всієї працеохоронної діяльності на підприємстві. Основними елементами політики у галузі охорони праці будь-якого виробництва, великого чи малого, можуть бути:

пріоритетність безпеки і гігієни праці, здоров'я працівників і демонстрація керівництвом підприємства як на словах, так і на ділі своєї прихильності до цих пріоритетів;

неприпустимість усунення недоліків у виробництві за рахунок зниження рівня безпеки праці;

творчий підхід до питань охорони праці, схвалення будь-яких розумних ініціатив, реалізація яких знижує можливості виникнення нещасних випадків і профзахворювань, зводить до мінімуму причини небезпек, властивих виробничому середовищу;

позитивне сприйняття будь-яких зусиль й ініціатив щодо забезпечення безпеки праці усіма працівниками підприємства, у т. ч. і керівництвом, навіть якщо вони не знайшли реалізації;

відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавства держави.

Можуть бути й інші елементи. Не виключено, що хтось може і не погодитися з цими міркуваннями. Але якщо це й так, то це вже свідчить — формальне існування політики у галузі охорони праці саме по собі не приведе до підвищення рівня безпеки і зниження травматизму. Усе буде залежати від того, яке значення надаватиметься цій політиці, хоча б у контексті викладених вище елементів, з боку керівництва підприємства і, особливо, його керівника. Інакше кажучи, політика забезпечення безпеки праці може або вважатися важливою, або ні, залежно від того, чи бачить працівник, що керівництво підтримує цю політику на практиці чи навпаки.

В основі дій з управління (чи в основі механізму) повинен бути контроль, або перевірка стану охорони праці як єдиний спосіб одержання достовірної інформації про поточний стан справ з безпеки праці. В основі дій з контролю має бути ретельне виявлення на робочих місцях, у приміщеннях, на території небезпечних виробничих факторів для наступної оперативної (по можливості) їхньої локалізації і повного усунення. Контролювати у плановому порядку мають усі: робітники — на своїх робочих місцях, керівники усіх рівнів — на підвідомчих їм ділянках роботи. У цьому й полягає концепція контролю стану охорони праці.

Оскільки контроль характеризує не тільки стан охорони праці, але й якість роботи керівника виробничого підрозділу, зобов'язаного за законодавством забезпечувати належну безпеку праці, то він (контроль) повинен закінчуватися оцінкою. Не сприймати цю обставину — значить свідомо нехтувати можливостями людського фактора у такій важливій справі, як попередження нещасних випадків.

Логічне продовження ланцюжка дій — стимулювання як засіб мотивації керівників, інших посадових осіб виробничих підрозділів підприємства. Термін «стимул» може бути визначений як спонукальна причина активізації наших дій, особливо у тих випадках, коли є прагнення одержати винагороду. Застосування стимулів для мотивації як робітників, так і керівників — загальноприйнята практика в усьому світі. Користь свою ця практика давно довела, і нею не варто нехтувати. У роботі щодо реалізації політики боротьби з травматизмом треба мати на увазі важливу обставину: стимулювання керівника виробничого підрозділу не повинно полягати тільки в заохоченні. За низьку оцінку стану охорони праці, а значить, за посадові недоліки в роботі на керівника накладається відповідне стягнення як матеріального, так і морального плану. Однак перевага повинна надаватися заохоченням з метою конкретного поліпшення стану роботи з охорони праці.

6,7,8,9,10

Система керування охороною праці (ОП) конкретного підприємства повинна розроблятися з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписуватися в існуючу структуру і схему керування підприємством у цілому, де органи (суб'єкти) керування діяльністю порту одночасно є й органами (суб'єктами) керування ОП. Зокрема, суб'єктами керування є відповідні служби, відділи, посадові особи; об'єктом керування - діяльність функціональних служб і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

СКОП може бути побудована по ієрархічній трьохрівневій схемі, при цьому керування здійснюється на всіх рівнях і стадіях виробничого циклу (трудової діяльності працівників):

на стадії підготовки - у ході виробництва - після його завершення в умовах нормального функціонування і не планованих нестандартних (надзвичайних) ситуацій (див. схему).

В основу СКОП підприємства повинна бути закладена економіко-цільова спрямованість функціонування і комплексний підхід до рішення проблем ОП. Це виражається в чіткому формулюванні цільових задач як бажаний результат діяльності і розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети.

Керування охороною праці включає рішення ряду основних задач і виконання визначених функцій. Основна поточна цільова задача роботи підприємства в області ОП може бути сформульована як необхідність створення передумов для формування на виробничій території професійно безпечного й екологічно чистого простору.

Комплексний підхід до рішення задач і проблем в області ОП реалізується на основі принципів:

спрямованості системи керування на реалізацію цільових задач;

безумовного пріоритету професійної й екологічної безпеки перед іншими категоріями господарської діяльності, підкріпленої фінансовими і матеріальними ресурсами;

партисипативності керування, тобто масової участі всіх працівників підприємства в заходах щодо забезпечення професійної й екологічної безпеки, а також реалізації мір працьоохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

принципу ненульового ризику, тобто усвідомленні необхідності підготовки виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації;

соціальної й економіко-цільової оцінки наслідків передбачуваних дій і прийнятих рішень на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки;

вірогідності, повноти й оперативності зовнішньої і внутрішньої інформації, доведенні її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі;

експрес-реагування на інформацію, що надходить: оперативна оцінка й аналіз ситуації, вироблення, прийняття і виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення професійної й екологічної небезпеки, причин її виникнення;

безперервності функціонування системи навчання, що забезпечує достатню професійну компетентність менеджерів і робітників в області ВІД і інженерної екології;

безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на виробничих ділянках і робочих місцях;

економічній мотивації й обопільній відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб і робітників) - учасників трудових процесів на підприємстві за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення професійної й екологічної безпеки.

Контроль за рівнем ВІД і станом об'єктів керування здійснюється на основі принципу «безперервності» за допомогою «методу отклоне-

ний», відповідно до якого керуючі рішення приймаються при наявності й у залежності від ступеня відхилень контрольованих критеріїв і показників від нормованих ( щодопускаються) значень.

З цією метою виробляється: збір інформації про фактичні значення рівнів виробничих факторів і показників (критеріїв) безпеки праці; порівняння їх із установленими нормами і вимогами; оцінка величин і аналіз причин відхилень фактичних значень виробничих факторів і показників від необхідних; прийняття, реалізація оперативних рішень, спрямованих на ліквідацію відхилень фактичних значень від необхідних і досягнення поставлених цілей.

Функції СУОТ

Склад, короткий зміст функцій і приклади постановки функціонально-цільових задач системи керування ВІД на рівні підприємства приведені в табл. 1. Реалізацію функцій і задач повинні здійснювати відповідні служби і підрозділи.

Система безупинного контролю

Контроль за станом (рівнем) охорони праці і функціонуванням СУОТ повинний здійснюватися безупинно і на всіх рівнях управленческо-производственной діяльності.

У залежності від суб'єктів і об'єктів контролю розрізняють нагляд: зовнішній - здійснюють відповідні держнаглядоові органи; внутрішній — здійснюють посадові особи порту у відповідності зі спеціалізацією; суспільний -здійснюють профспілкові органи.

Види, характер, періодичність і зміст контролю по рівнях управлінсько-виробничої діяльності, виходячи з практики роботи Ильичевского порту, представлені у виді матриці (табл. 2).

№ функции Наименование функции Краткое содержание Функционально-целевые задачи (примеры постановки)
1 2 3 4
  1.  
Организация и координация работы в области ОТ Направлена на формирование органов управления ОТ, установление прав и обязанностей должностных лиц, служб, подразделений, ответственных за ОТ Снизить уровень производственного травматизма (К^, К^), профзаболеваний, аварий по сравнению с сопоставимым (базовым) периодом
  1.  
Планирование работы и протезирование производственного риска тепени опасности) Направлена на планомерное формирование комплексных перспективных и текущих планов Выбор оптимальных и приоритетных направлений вложения инвестиций
  1.  
Кадровое и профессиональное обеспечение Направлена на отбор специалистов и рабочих, исходя из профессиональной компетентности и медицинских показаний, обучение их безопасным методам труда Обеспечить полную потребность предприятия в кадрах: по количеству, составу и профессиональной подготовке
  1.  
Проектно-конструкторское обеспечение Направлена на разработку техдокумента-ции на вновь создаваемые технологические средства и ремонтируемые объекты Не допускать выпуска и обращения конструкторской документации, не соответствующей условиям безопасности
  1.  
Технологическое обеспечение Направлена на приведение действующих технологических процессов в соответствие с требованиями стандартов с целью снижения доли ручного труда Обеспечить уровень (комплексной) механизации на грузовых работах не менее ... %
  1.  
Техническое обеспечение Направлена на поддержание безотказности и безопасности функционирования основного технологического и вспомогательного оборудования Снизить за счет ПРР непланируемые простои механизмов, довести значение коэффициента готовности (К^) до величины...
  1.  
Энергетическое обеспечение Направлена на бесперебойное обеспечение производственной деятельности предприятия энергетическими ресурсами Свести непланируемые перебои в энергетическом обеспечении (в снабжении знергоресурсами) до ...
  1.  
Обеспечение безопасной эксплуатации гидротехнических и инженерных сооружений Направлена на поддержание в технически исправном состоянии зданий, сооружений, складских, служебных и бытовых помещений Исключить непланируемое и аварийное разрушение строительных конструкции
  1.  
Материально-техническое обеспечение Направлена на бесперебойное снабжение подразделений материалами, инструментом, инвентарем, средствами измерений, средствами индивидуальной защиты Полное удовлетворение потребностей подразделений и служб в спецодежде, обуви (по количеству и номенклатуре) для нужд охраны труда и экологии
  1.  
Метрологическое обеспечение Направлена на поддержание в работоспособном состоянии средств измерений, внедрение современных методов и средств измерений для получения точной, достоверной непрерывной и дискретной информации Обеспечить необходимую точность, достоверность и оперативность измеряемой информации о контролируемых параметрах
  1.  
Нормализация санитарно-ги-гиенических условий труда, лечебно-профилактическое и социальное обеспечение Направлена на приведение условий труда к нормативным требованиям, снижение воздействия вредных производственных факторов Улучшение условий труда определенного количества-рабочих мест и/или приведение их к нормативным требованиям
1 2 3 4
Вступ12 Правове забезпечення Направлена на создание условий для эффективного функционирования системы управления на основе правового регулирования Не допускать принятия управленческих решений и введения в действие документов, не отвечающих правовым нормам
13 Інформаційне, нормативно-методичне і довідкове забезпечення Направлена на формирование поля информации, в котором осуществляется уп-равленческо-производственная деятельность Накопление необходимого массива информационных и регламентирующих документов (материалов)
14 Економіко-цільове регулювання і мотивація безпечної роботи Направлена на разработку, внедрение и поэтапное совершенствование экономического механизма, обеспечивающего решение целевых задач Внедрение новых или совершенствование существующих форм оплаты труда на определенных участках и в конкретных производственных процессах
15 Контроль за станом охорони праці Направлена на организацию контрольно-инспекционной деятельности и выполнение предписаний должностных лиц и гос-надзорных органов Предотвращение действий персонала (должностных лиц и рабочих), противоречащих нормативным требованиям
16 Направлена на получение информации о состоянии (уровне) охраны труда и функционировании СУОТ с целью последующей разработки рекомендаций для принятия управленческих решений на всех уровнях Учет, анализ и оценка показателей состояния охраны труда и функционирования СУОТ Обеспечение ежеквартального анализа и оценки состояния охраны труда и выполнения целевых задач

Показники і критерії оцінки стану охорони праці

Поряд з відомими показниками, що характеризують частоту (ДО^) і вага (ДО^) нещасливих випадків, можуть застосовуватися й інші показники (критерії) оцінки, наприклад, сумарні витрати підприємства (підрозділу), зв'язані з нещасливими випадками (профзахворюваннями, аваріями), часовий коефіцієнт частоти нещасливих випадків (профзахворювань, аварій), що представляє кількість цих подій на кожні 10 млн. год, відпрацьованих усіма працівниками підприємства (підрозділу).

На основі кількісних і інших показників роботи підприємства в області безпеки праці може вироблятися і якісна оцінка стану ВІД: задовільний стан;

незадовільний стан; украй незадовільний стан. З цією метою повинні бути встановлені чіткі, об'єктивні границі цього поділу.

Механізм економічного регулювання і мотивації безпечної роботи

Механізм економічного регулювання спрямований на реалізацію функції № 14 (табл. 1) на основі встановлення економічної ответствен

ности посадових осіб і виконавців за порушення нормативних вимог і допущені нещасливі випадки, профзахворювання, аварії. Реалізація здійснюється:

пред'явленням економічних санкцій до роботодавців (організаторам і керівникам виробництва) і виконавцям за відсутність умов і порушення норм (правил), що забезпечують безпечну працю;

економічним стимулюванням (заохоченням, мотивацією) безпосередніх виконавців і організаторів виробництва за безпечну працю, роботу без травм і дотримання встановлених норм (правил).

У положенні, що регламентує керування ОП, повинні бути обговорені умови взаємного пред'явлення санкцій (претензій, позовів).

^ I» (.шипіння ох^ииии гууда в умовах надзвичайних ситуацій

Схема керування охороною праці в умовах надзвичайних (нестандартних) ситуацій аналогічна схемі керування в умовах нормального функціонування виробництва. Разом з тим, порядок і характер прийнятих управлінських і інженерних рішень має ряд особливостей, що залежать від характеру розвитку конкретної ситуації. Безпека дій посадових осіб

МАТРИЦЯ

безупинного контролю в системі керування охороною праці

Уровень производства (контроля) Характер контроля Вид контроля Периодичность контроля Содержание контроля Исполнители
Уровень Комплексная Периоди Ежеквартально Проверка инженерного, Специализированные комис
инженерного обеспечения проверка (КП) ческий (ПК) (по 4 кварталу, совместно с организационного, технического обеспечения сии во главе с главными специалистами (начальниками
годовым) на соответствие нор отделов) и с участием руко
мативным требованиям водителей (зам. руководите
лей) подразделений, инже
нера ОТ, представителя
профорганизации и др. лиц.
В п/флоте комиссия во гла
ве с начальником или его
заместителем
Уровень ор Организаци Оператив Ежемесячно Проверка организацион Комиссии подразделений
ганизацион онно-техни ный (ОК) но-технического обес (судна) во главе с замести
ного обеспечения (сред ческая проверка (ОТП) печения на соответствие нормативным требо телем руководителя подразделения (капитана) с
нее звено) ваниям участием инженера ОТ и
ДР. лиц
Уровень исполнения (рабочие Проверка нормативных условий (ПНУ) Текущий СТО Ежесменно (ежевахтно) Проверка условий труда и производственных процессов на соответствие нор Организаторы (руководители) производств, исполнители (самоконтроль)
места) мативным требованиям

і робітників в умовах локальних нестандартних ситуацій, коли зона впливу факторів надзвичайних ситуацій обмежена робочим чи місцем ділянкою, повинна регламентуватися відповідними інструкціями. Безпека дій в умовах нестандартної ситуації, що охоплює все підприємство (чи регіон), повинна також визначатися відповідними документами, наприклад, планом ГО.

Саморегулювання системи керування охороною праці досягається шляхом вироблення і реалізації управлінських рішень у відповідь на сигнальну інформацію про відхилення показників, що характеризують стан системи, від оптимальних значень.

Як критерії відхилень, що передбачають необхідність прийняття управлінських рішень і регулювання системи «людина -робоче місце - виробниче середовище», може служити сигнальна інформація про:

кожнім випадку травмування (професійного захворювання, аварії), у першу чергу - про смертельне і групове, підлягаюче спеціальне розслідування;

перевищенні числа нещасливих випадків в обліковому періоді в порівнянні з базовим;

перевищенні економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій по

порівнянню з визначеним чи значенням з базовим періодом;

незадовільній оцінці стану (рівня) охорони праці в підрозділі (для керівника підрозділу) і на підприємстві (для начальника, директора).

Керуюче вплив на систему здійснюється доти, поки не буде досягнутий її оптимальний стан.

Ефективність функціонування системи може оцінюватися по: зниженню рівня виробничого травматизму в порівнянні з базовим періодом; чи зменшенню відсутності професійних захворювань; скороченню чисельності працівників, зайнятих у шкідливих, небезпечних умовах і на важких роботах; зниженню економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій; соціальному ефекту.

Викладена концепція розробки системи керування ВІД з економіко-цільовою спрямованістю дозволить деякою мірою вирішувати проблеми професійної й екологічної безпеки на рівні підприємства в умовах перехідного періоду до відкритого (ринкової) економіці.

1.4.

1

Доводиться констатувати, що існуюча в країні нормативно-технічна документація не дає таких методів. При цьому цілком очевидно, що система показників обліку умов праці не дозволяє безпосередньо оцінювати стан охорони праці. Вона тільки дає можливість аналізувати результати функціонування системи заходів та засобів, яка знаходиться протягом звітного періоду в певному стані і має певний рівень своєї ефективності щодо необхідного за нормами. Закон запрацює на повну силу своїх можливостей лише в тому разі, коли буде вирішено проблему чіткого уявлення про структуру системи заходів та засобів для забезпечення нормативного рівня умов праці конкретних об'єктів та оцінок стану таких систем.

Важко уявити, наприклад, якісне й повне виконання вимог ст. 17 Закону («Управління охороною праці на виробництві...»), якщо немає проекту чи моделі системи забезпечення безпеки та сприятливих умов праці (СЗБУП) на промислових об'єктах, немає методів оцінок стану цієї системи. Керувати, не знаючи стану об'єкта керування, а тим більше ефективно - неможливо. Це стосується й багатьох інших статей Заону.Дослідження і практичний досвід показують, що стан СЗБУП адекватно відображається особливими матричними моделями. З'являється можливість розробити методологію оцінки стану охорони праці й широкого застосування сучасної обчислювальної техніки в процесі машинного моделювання та розробки варіантів управлінських рішень.

2,3

На сучасному етапі розвитку виробничих процесів у всіх галузях економіки спостерігається тенденція до інтенсифікації праці, підвищення інформаційного та психологічного навантаження на людину-виконавця, що зумовлює необхідність прогнозування основних показників безпеки праці з метою охорони здоров'я працюючих та забезпечення високої продуктивності.

Головна мета управління охороною праці - забезпечення безпеки, збереження здоров'я і високої працездатності людини в процесі праці. Вона забезпечується досягненням сукупності взаємопов'язаних основних і окремих завдань формування безпечних умов праці. Виконання поставленого завдання на практиці вимагає удосконалення методів контролю, аналізу, моделювання та прогнозування стану охорони праці.

Традиційні форми управління умовами праці та усталені методи діяльності існуючих служб щодо забезпечення вимог охорони праці вже недостатні. Планування заходів і розподіл ресурсів на потреби охорони праці відбуваються без використання спеціальних алгоритмів моделювання, які дають можливість оцінити наслідки виконання цих заходів. Тому в практиці управління переважають емпирізм і окремі рішення. Оцінити наслідки управлінських рішень і на цій основі раціонально сформувати план заходів можна з допомогою математичного моделювання, яке стало особливо актуальним завдяки переходу до економічних методів управління охороною праці.

Математичка модель - система співвідношень, що визначають характеристики стану об'єкта управління, а через них і управлінські дії, за яких досягається оптимальне управління.

Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Показники ефективного функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства подані в таблиці.

Крім показників, наведених у таблиці, для моделювання та аналізу функціонування СУОП можуть використовуватися й інші, зокрема коефіцієнт тяжкості травматизму, коефіцієнт виконання заходів з охорони праці.

Запропонована система показників ефективного функціонування СУОП підприємства охоплює функції СУОП в комплексі, всі показники розраховуються відносно просто, мають однакову розмірність (безроз-мірність). «Найкращі» значення всіх показників - О, «найгірші» - 1, тобто оптимізація показників (і системи в цілому) досягається шляхом мінімізації.

Як узагальнений показник оцінки ефективності функціонування СУОП можна запропонувати:

п

У=^--^а,у,< (1)

де у, - значення показників, наведених у таблиці;

п - кількість врахованих показників (у даному випадку - 9); а, - коефіцієнти, що визначають вагу /-го показника.

В окремому випадку значення всіх коефіцієнтів беруться рівними одиниці. У загальному випадку їхні величини можуть бути одержані з допомогою експертних оцінок або обчислені в процесі моделювання.

При цьому кожний показник залежить, в свою чергу, від множини факторів:

У=Уі^\, Х2,...х^), (2)

де х, - значення факторів; т - кількість врахованих факторів.

Рівень кожного фактора з множини Х = {х\, Х^і..,х^} залежить від обсягу виділених ресурсів:

х, = Хі(іі),

Показники ефективного функціонування СУОП підприємства
Позначення Найменування
Уі=1000-К»„/Ч„> /і -
Кнв Чсо
показник виробничого травматизму - кількість потерпілих у результаті нещасного випадку – середньооблікова чисельність персоналу підприємства
У2=1000-Кз/Чсо
Уї ~
Кз-Чсс
показник профзахворювань і захворювань, пов'язаних з умовами праці - кількість зареєстрованих захворювань – середньооблікова чисельність персоналу підприємства
Уз=</«о -
К"о-Ко-
показник небезпечності виробничого обладнання
- кількість одиниць обладнання, яке не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна кількість одиниць обладнання
У4==Кпн/^^со
Ул ~
1/н
^ПН
Чсо
- показник умов праці - кількість працюючих у незадовільних умовах праці - середньооблікова чисельність персоналу підприємства
/5-С/К^ /5 -Кїп
К.п
показник небезпечності технологічних процесів
- кількість технологічних процесів, які не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна кількість технологічних процесів на підприємстві
Уб^бс/Кбс /б -
Кбс
Кбс
показник небезпечності будівель і споруд - кількість аварійних будівель та споруд - загальна кількість будівель і споруд, що експлуатуються на підприємстві
У7-1-К^/К"зз У7 -Кзз, - показник забезпеченості засобами індивідуального захисту (313) К зз реальна і потрібна кількість 313
У8=1-К^/К^ /8 -
К'Р І^сп»
показник забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями Кет - реальна і потрібна кількість санітарно-побутових приміщень
/9=3вш/3о /9 -
°вш
Зо-
- показник затрат на охорону праці
- затрати на повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань, на розслідування і ліквідацію наслідків аварій, нещасних випадків та профзахворювань, на виплату штрафів - загальний обсяг затрат на заходи з охорони праці

де 2; - обсяг ресурсів, виділених на розвиток (підвищення рівня) і-го фактора.

Тоді завдання оптимального управління охороною праці зводиться до відшукування такого розподілу ресурсів за окремими факторами множини X, за якого забезпечується

п

У=-^ • Х а,/,->/г»п, (3)

т

при обмеженнях 2-і 2^ <- В, причому г, > 0, / = 1,т, і'=і

де В - загальний обсяг наявних засобів і ресурсів. Необхідно знайти такий розподіл коштів на охоро

ну праці, за якого досягається мінімальний рівень узагальненого показника ефективного функціонування СУОП. За такої постановки завдання зводиться до класу багатокритеріальних завдань нечіткого програмування. В окремому випадку, якщо залежності у. є лінійними функціями, завдання можна вирішити з допомогою методу лінійного програмування. У загальному випадку розв'язання системи (3) можна одержати з допомогою методів нелінійного програмування.

Виконання розрахунків за допомогою пропонованої математичної моделі дасть можливість раціонально використати кошти, виділені на потреби охорони праці підприємства.

4(5-1997)

Існуючі методи аналізу нещасних випадків та аварій, як правило, дають можливість робити висновки тільки після того, коли аварія вже сталася і ми поставлені перед довершеним фактом - зруйнованим устаткуванням, підприємством, загибеллю або травмуванням людей. Останнім часом тяжкість аварій збільшилась, і в майбутньому навряд чи треба чекати її зниження. Це пов'язано перш за все із зростанням потужності підприємств, а також із застосуванням у промисловості нових видів енергії, які мають значну руйнівну силу. Ми постійно оточені небезпеками, включаючи найелементарніші, давно звичні побутові, які підстерігають нас удома і на відпочинку, по дорозі на роботу і з роботи.

На наш погляд, назріла гостра необхідність запровадити універсальний показник небезпечності устаткування та виробництва для працюючих і навколишнього середовища - УПН. Підприємства-виготівники повинні присвоювати його устаткуванню, яке вони випускають, за фактично закладеними в нього шкідливими і небезпечними виробничими факторами. За найбільшим і середнім УПН оцінюють небезпечність дільниць, цехів, районів, міст і цілих

регіонів. Проте, якщо враховувати тільки шкідливі та небезпечні фактори, не одержимо об'єктивної картини небезпеки, тому пропонується ввести в УПН кількість людей, які наражаються одночасно на одні й ті самі небезпеки як під час роботи на устаткуванні й на підприємстві, так і в його межах.

Основне призначення УПН - це, перш за все, виявлення найбільш небезпечних виробів (як на стадії розробки дослідних зразків та їх випробувань, так і в процесі їх експлуатації та зберігання) і підприємств, їх облік, у тому числі й за допомогою ЕОМ, з наступним аналізом і розробкою заходів щодо зниження величини УПН та зведення його до нуля. При цьому непогано було б підприємства з незначним УПН заохочувати, а там, де УПН високий,-вживати заходів для його зниження. Величину УПН визначають так:

УПН - Р • Ф, (1)

де Р - кількість працюючих (тих, що мають контакт) з даним устаткуванням (виробом) безпосередньо, і тих, хто може наражатися на небезпеку під час його аварії; Ф - сума шкідливих і небезпечних факторів.

УПН дає можливість враховувати різні небезпеки: ті, що становлять загрозу для працюючих на підприємстві — УПНп, навколишнього середовища - УПНн, змішану загрозу - УПНз.

2.1.

1,2,3,4,5

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТУЖНОСТІ, СТАН УСТАТКУВАННЯ.

2.1. Установлена потужність ТЕЦ на початок і кінець року становить 200мВт. Наявна електрична потужність влітку, під час відключення тепломереж для випробування і ремонту, знижувалася до 175мВт за браком навантаження протитиску турбіни №2. В зимовий період наявна потужність становить 200мВт. Робоча потужність з урахуванням відсутності палива і консервації, зведена в таблиці №3.

Теплова потужність ТЕЦ становить 1308Гкал/год, в тому числі регульованих відборів і протитиску турбін - 648Гкал/год, водогрійних котлів ТЕЦ - ббОГкал/год.

Теплова потужність водогрійних котлів котельні Припортового району -150Гкал/рік.

2.2. Кількість, тип, потужність основного енергетичного устаткування зведені в таблицях №1,2.

Таблиця 1. Основне обладнання.

Назва агрегатів Одиниця виміру КІЛЬКІСТЬ, ШТ.
Енергетичні парові котли Шт 9
Водогрійні котли Шт 8
Турбоагрегати Шт 5

Таблиця 2. Характеристика устаткування

(котлоагрегати, турбіни, генератори, трансформатори).

№№ п/п Тип устаткування 4
о сс
Рік останнього капремонту Число годин роботи на 1.01.2001р. тис.год. Основні дані та характеристика
К-1 ПК-19-2 1961 1997 239,0 Продуктивність - по 1 Ют/г Параметри пари ЮОата 520°С Топка-камерна з пальниками УТ-10
К-2 ПК-19-2 1961 1996 231,0
К-3 ПК-19-2 1963 1999 224,8
К-4 ПК-19-2 1964 1998 240,0
К-5 БКЗ-220-ЮОГц 1965 2000 179,8 Продуктивність - по 220т/год
ЮОата 520°С Топка - трикамерна з двома горизонтальними топковими циклонами
К-6 БКЗ-220-100Гц 1967 1995 178,2
К-7 БКЗ-220-ЮОГц 1968 1996 173,8
К-8 БКЗ-220-ЮОГц 1968 1998 177,4
К-9 БКЗ-220-ЮОГц 1969 1997 175,0
ВК-1 ПТВМ-ЮО 1964 1989 16,7 Продуктивність по ЮОГкал/год
ВК-2 ПТВМ-100 1965 1987 16,6
ВК-3 ПТВМ-ЮО 1968 1986 13,3
ВК-4 КВГМ-180 1983 - 16,5 Продуктивність - по 180Гкал/год
ВК-5 КВГМ-180 1985 - 3,6
ВКП-1 КВГМ-50 1987 - 49,1 Котли Припортової котельні. Продуктивність по 50Гкал/год
ВКП-2 КВГМ-50 1988 - 28,6
ВКП-3 КВГМ-50 1989 - 24,2
Турб.№1 ВПТ-25-4 1961 2000 308,8 25мВт, відбір 8-ІЗата, 43Гкал/год, відбір пари 1,2ата, 29Гкал/год
Турб.№2 ПР-25-90-10/0.9 1963 2000 220,1 25МВт, відбір 8-ІЗата, 39Гкал/год, протитиск 0,9-2,5ата, 45Гкал/год
Турб.№3 ПТ-50-90-13 1966 1992 221,7 Потужність по 50МВт Відбір пари 10-1 бата по ЮЗГкал/год Відбір 1,2ата61Гкал/год
Турб.№4 ПТ-50-90-13 1967 1993 219,3
Турб.№5 ПТ-50-90-13 1968 1991 170,3
Г-1 ТВС-30 1961 2000 308,8 Напруга 6,ЗкВ, со5|л=0,8 Охолодження-водень Р=1ат
Г-2 твс-зо 1963 2000 220,1
Г-3 ТВФ-60 1966 1992 221,7 Напруга 6,ЗкВ, созр, = 0,8 Охолодження-водень Р=2ат
Г-4 ТВФ-60 1967 1993 219,3
Г-5 ТВФ-60 1968 1999 170,3
Трансформатори
Т-3 ТДЦНГУ 1966 1992 - По 80000кВА 110/6,ЗкВ
Т-4 ТДЦНГУ 1967 1993 -
Т-5 тд 1968 1991 -

Протягом останніх років котли №1-4 типу ПК-19-2 роблять тільки на природному газі, досить надійно і економічно.

Але для роботи на вугіллі котли мають ненадійні системи пилоприготування з прямим вдуванням аеросуміші та валковими млинами, що дають великі втрати вугілля разом з породою в провалі. Пилосистеми розраховані для роботи на вугіллі марки "Т" і при роботі на вугіллі з підвищеним вмістом летючих досить вибухонебезпечні.

Під час капремонтів на цих котлах виконаний великий обсяг робіт з заміни екранних труб, водяних економайзерів, пароперегрівачів.

Котли №5-9 типу БКЗ-220-100Гц з горизонтальними топковими циклонами. Вузькі місця, що знижують надійність та економічність роботи цих котлів:

наявність елементів (циклони і камера догорання), під тиском топкових газів, що призводить до частої появи прогарів;

великі витрати на ремонт та великий обсяг робіт з виготовлення та заміни топкових циклонів, котрі потребують заміни кожного другого капремонту;

підвищена витрата електроенергії на власні потреби, тому що котли мають потужні дуттьові вентилятори;

підвищені вимоги до якості вугілля, особливо до температурних і в'язкісних характеристик золи.

Практично для цих котлів придатні тільки концентрати газового вугілля. За умови витікання рідкого шлаку, котли мають вузький діапазон регулювання навантаження (180-240 т/год).

Є труднощі й при спалюванні природного газу.

При навантаженнях, близьких до номінальних, відбувається виплавлення шлаку та захисної обмазки на ошинованих поверхнях циклонів, а згодом і обгорання шипів, що перешкоджає відновленню вогнетривкої футеровки і призводить до додаткових труднощів при переході на спалювання вугілля.

Водогрійні котли №1-3 ПТВМ-100 після проведення реконструкції з встановленням пальників двохступеневого спалювання роблять досить надійно і економічно на газі і мазуті.

Водогрійні котли КВГМ-180 ст.№ 4, 5 робили тільки на природному газі, стан цих котлів - задовільний.

З причин нестачі палива, зниження температури прямої води тепломереж та відключення від ТЕЦ підприємств, що збудували власні котельні, водогрійні котли ТЕЦ мало використовуються в останні роки. У звітному році тільки водогрійний котел №1 включався періодично в роботу і проробив 423 години.

Котли Припортової котельні типу КВГМ-50 робили тільки на природному газі і знаходяться в доброму стані.

Турбіна №1 ПТ-25-90 (ВПТ-25-4) виробництва УТМЗ з початку експлуатації проробила 308,8 тис.год.

В зв'язку з відсутністю коштів для заміни турбіни було прийнято рішення виконати капремонт турбоагрегату з обстеженням стану турбіни і генератору експертною комісією і у випадку позитивних результатів обстеження, продовжити термін експлуатації турбоагрегату.

Після детального обстеження турбоагрегату спеціалізованими організаціями, термін експлуатації ТГ №1 був продовжений до 350 тис.год.

Турбіна №2 типу ПР-25-90/10/09 виробництва УТМЗ з протитиском 0,7-2,5атата регульованим відбором пари на виробництво 8-ІЗата.

До 2000р. для турбіни №2 погоджувалось сезонне обмеження потужності (25мВт). В останні роки виконані заходи, що направлені як на підвищення економічності обладнання, так і на ліквідацію обмеження потужності.

Це підключення бойлерної ТГ-5 по парі 1,2ата до парового колектору 1-2 черги, кислотні промивки бойлерів 1А, Б, конденсатору ТГ-1.

Внаслідок впровадження цих заходів, 1 черга ТЕЦ спроможна влітку нести номінальне навантаження - 50мВт при включеному гарячому водопостачанні міста. Вимушена зупинка ТГ-2 за браком теплового навантаження протитиску можлива тільки з причини ремонту допоміжного обладнання - тепломереж. Тому, на 2001 рік обмеження потужності для ТГ-2 не планується.

Турбіни № 3-5 типу ПТ-50-90/13/1, 2 виробництва ЛМЗ - Зшт. З метою підвищення економічності турбіни переведені в режим роботи з погіршеним вакуумом з підігрівом в конденсаторах зворотної води тепломереж, при цьому були видалені робочі лопатки останньої - 28-ї ступені, технічний стан турбін -задовільний.

2.3. План робочої потужності ТЕЦ виконала. При плані на 2000 рік 75,3мВт, фактична робоча потужність за 2000 рік становить 76,7 мВт.

Випадків невиконання місячних планів робочої потужності у звітному році не було.

Середнє навантаження за 2000 рік становить 51,5мВт, холодний резерв 25,2 мВт, відсутність палива і консервація - 89,5мВт.

Причина низького електричного навантаження - робота ТЕЦ за тепловим графіком в умовах нестачі палива і при низькому споживанні теплоенергії. Основна причина перевиконання плану робочої потужності -зменшення виводу обладнання у непередбачені ремонти.

Робоча потужність по місяцям і за 2000р. зведена в таблицю №3,

МИТ
Період року 1999р. факт 2000р.
План Факт %
виконання
Січень 190,7 117,8 118,1 100,3
Лютий 189,4 122,5 124,4 101,6
Березень 166,7 122,5 125,0 102,0
Квітень 140,9 122,5 125,0 102,0
Травень 154,4 94,8 98,1 103,5
Червень 142,7 34,0 35,0 102,9
Липень 140,5 21,7 22,1 101,8
Серпень 26,4 43,4 44,1 101,6
Вересень 189,9 35,3 37,3 105,7
Жовтень 194,7 41,9 42,6 101,7
Листопад 172,8 73,5 75,0 102,0
Грудень 114,1 74,3 75,4 101,5
За рік 151,5 75,3 76,7 101,9

Зменшення робочої потужності в порівнянні з 1999 роком відбулося з причини вилучення з величини робочої потужності резерву по відсутності палива.

2.5. Технічний стан системи гідрозоловидалення - задовільний. Видалення шлаку і вловленої золи - роздільне. Шлак придатний для всіх будівельних робіт, але в останні роки попит на шлак зменшився, що призводить до накопичення його на шлаковідвалах.

Технічний стан берегової насосної - задовільний. Але трубопроводи технічної води з берегової насосної до ТЕЦ пошкоджені корозією, часто виникають пориви труб. Траса водогонів поступово опинилася в зоні міської забудови. Необхідна заміна водогонів із зміною їх траси.

Потребують капітального ремонту градирні №1 і №2..На градирні №1 потребує заміни шиферна обшива башти.Обшива градирень зазнала значних пошкоджень від ураганного вітру в червні1998р.На градирні №2 встановлений 1 ярус зрошувача (замість двох по проекту) із неантисептированої деревини. Зрошувач постійно руйнується.З причини роботи ТЕЦ за тепловим графіком електричного навантаження з зупинкою на літній період турбін 2 черги, градирні в останні роки не використовуються.

2.7. Діагностика обладнання проводиться згідно з вимогами НТД. Під час капремонту ТГ №1 дефектоскопічний контроль, дослідження структури, твердості і властивостей металу ротора і корпусів циліндру і стопорного клапану виконало підприємство "Енергоналадка" АТ "Київенерго". Розрахункові дослідження теплового стану ротора і корпуса циліндра ТГ-1 при основних режимах роботи, прогнозування властивостей металу на тимчасову базу 350тис.год., виконало ВАТ "Турбоатом".Розрахункові дослідження напружено-деформованого стану, короткочасної і тривалої статичної міцності, циклічної міцності, накопичені пошкодженості, кінетики тріщин, виробленого і залишкового ресурсу основних елементів турбіни, виконало Харківське ЦКБ "Енерго прогрес".Під час капремонту ТГ-2 службою металу "Київенергоналадка", перевірені стан стопорного клапана і ротора турбіни, лабораторією металів ТЕЦ, перевірене циліндр турбіни і допоміжне обладнання. Суттєвих пошкоджень не виявлено.

6,7,8,9,10

1.1. Черкаська ТЕЦ - енергетичне підприємство, виробляє електричну і теплову енергію шляхом спалювання палива (вугілля, мазут, природний газ) у топках казанів перетворення енергії топкових газів в енергію пари; енергія пари на турбінах перетвориться в механічну енергію обертання роторів турбін; механічна енергія в генераторах перетвориться в електричну енергію, що через розподільні пристрої і трансформатори надходить на споживання в електричні мережі .

Теплова енергія у виді гарячої води з температурою до 150 градусів З надходить на обігрів комунального господарства міста промислових підприємств, у виді пари 8-16 атм. з температурою до 250 градусів З надходить на промислові підприємства м.Черкаси для технологічних цілей.

1.2. Основні обов'язки працівників Черкаської ТЕЦ;

- дотримання заданих умов енергопостачання споживачів;

- підтримка нормальної якості електроенергії, що відпускається, (нормовані частоти і напруги електричного струму), тиски і температури теплоносія;

- дотримання оперативно-диспетчерської дисципліни;

- зміст устаткування., будинків і споруджень у стані експлуатаційної готовності;

- забезпечення максимальної економічності і надійності енерговиробництва;

- дотримання вимог вибухо- і пожежобезпечності в процесі експлуатації устаткування;

- виконання вимог гігієни і безпеки праці;

- зниження шкідливого впливу виробництва на людей і навколишнє середовище.

1.3. Потужність Черкаської ТЕЦ

по эл. енергії - 230 Мвт

по тепловій енергії –

1.4. Черкаська ТЕЦ містить у собі :

-Казани парові ПК-19 - 4 шт.

Про пару 110 т/година, Т перегр. пари 540 градусів С.

Р пері м.. пари = 110 кг/див2

-Казани парові БКЗ-220-100 Гц - 5 шт

Про пару 220 т/година Т перегр. пари 540 градусів З,

Р пров. пари == 110 кг/див2

-Казани водогрійні ПТВМ-100 - 3 шт, ПТВМ-50 -3 шт, ДКВР-180 - 2 шт.

-Турбогенератори:

ВПТ-25-4 - 1 шт, N=25 Мвт;

ПР-25-90/10/0,9 - 1 шт, N=25 Мвт

ПТ-60-90-13 - 3 шт, N=60 Мвт.

1.5. Черкаська ТЕЦ,, очолювана директором;, містить у собі наступні структурні підрозділи: керування, паливно-транспортний цех, котло-турбінний цех, електроцех, хімічний цех, цех теплової автоматики і вимірів, об'єднаний ремонтний цех, ремонтно-будівельний цех, ремонтно-механічний цех, транспортний ділянка, котельню припортового району, їдальню і допоміжні служби (ЖКО турбази, пральню, зелене господарство).

1.6. Черкаська ТЕЦ, як енергетичне підприємство має особливості :

- безупинний технологічний процес;

- високі вимоги до якості продукції, що випускається;

- технологічні процеси ведуться при високих параметрах, середовища;

- використання в технології водню, хімічно агресивних і отруйних речовин;

8.1. На Черкаської ТЕЦ мають місце небезпечні і шкідливі фактори, що підрозділяються на фізичні, хімічні, психофізичні і санітарно-гігієнічні.

8.2.. Фізичні фактори!

8.2.1. Рушійні машини і механізми, пері вироби, що рухаються, заготівлі і матеріали.

8.2.2. Підвищена запиленість повітря.

8.2.3. Підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів.,

8.2.4. Підвищеним рівень шуму на робочому місці.

8.2.5. Небезпечний .рівень напруги в ел.ланцюга, замикання якого може відбутися через тіло людини.

8.2.6. Підвищений рівень.ел.магнітних випромінювань.

8.2.7. Підвищена яскравість світла,

8.2.8. Підвищений рівень інфрачервоного випромінювання.

8.2.9. Підвищений рівень ультрофіолетової радіації.

8.2.10. Підвищений рівень вібрації.

8.2.11. Підвищений рівень ультразвуку.

8.2.12. Заряди статичної електрики.

8.2.13. Знижений рівень освітленості.

8.2.14. Недостатня видимість з кабін машин.

8.2.15. Пожажо-вибухонебезпечність застосовуваних матеріалів, розріджувачів, розчинників, газів, палива.

8.2»16. Незахищені (необгороджені) рухливі елементи устаткування .

8.2.17. Наявність трубопроводів і устаткування із середовищем при підвищеному тиску і температурі. . .

8.2.18. Відхилення від оптимальним норм температури, відносної вологості швидкості повітря в робочій зоні.

8.2..19. Іонізуюче -випромінювання.

8.2.20. Обвалення ґрунту при роботі в котлованах і траншеях.

8.2.21. Небезпека травми при роботі з ковальсько-слюсарним інструментом.

8.2.22. Небезпечне зіткнення з елементами, що рухаються, і різальним інструментом,

8.2.23. Виліт інструмента, що ріже, чи деталей, що рухаються.

8.2.24. Викидання різальним інструментом срабатываемых заготівель і відходів.

8 2.25. Возможмость травмування людей при установці і зміні різальних інструментів,.

8.2.26. Відкритий вогонь і іскри, розплавлений метал.

8.2.27. Небезпека обвалення погано зсладених запчастин, устаткування, матеріалів, труб.

8.2.28. Робота поблизу неізольованих струмоведучих частин електроустановок.

8.2.29. Робота поблизу необгороджених перелазів по висоті на 1,3 м вище і більш робочої.оцінки.

8.2.30. Небезпека обвалення матеріалів, майна, інструмента і пристосування, складених з порушенням норм охорони Праці. .

8.3. Хімічні .фактори;

8.3.1. Наявність на складах, на робочих місцях, у трубопроводах і устаткуванні отрутних і агресивних речовин.

8.3.2. Робота поблизу хімічних підприємств.

8.3.3. Знижене.зміст кисню в ємкостях..

8.3.4. Пожежо-вибухонебезпечність використовуваних матеріалів і речовин.

8.3.5. Зіткнення з токсичними і шкідливими речовинами.

8.3.6. Наявність в робочій зоні шкідливих хімічних речовин, аерозолей .

8.4. Психофізичні фактори;

8.4.1. Фізичні перевантаження.

8.4.2. Нервово-психічні перевантаження.

8.4.3. Підвищена напруга зору.

8.4.4. Робота в нічну зміну.

8.5. Санітарно-гігієнічні фактори.

8.5.1. Небезпека зараження інфекційними захворюваннями (у тому числі

кишковими, шкірно-венеричними).

8.5.2. Небезпека зараження гепьмитозами.

11(акт перевірки)

Державне підприємство "Черкаська ТЕЦ" розташоване в промисловій зоні південно-східній частині м.Черкаси. На півдні підприємство межує з територією ВАТ "Азот", на півночі та заході - з ВАТ "Черкаське хімволокно", зі зходу підприємство оточують виробничі будівлі та споруди інших підприємств.

Згідно СН-245-71 підприємство відноситься до другого класу з розміром санітарно-захисної зони 500м. Санітарно-захисна зона витримана, жители в межах зони не проживають. Підприємством постійно проводяться заходи щодо благоустрою та озелененню СЗЗ.

Загальний стан підприємства та території задовільний.

На підприємстві суб'єктів недержавної форми власності не виявлено.Організацію природоохоронних робіт на підприємстві здійснює відділ охорони навколишнього середовища, підпорядкований головному інженеру підприємства. У склад відділу входить 3 спеціалісти. Робота відділу обумовлена положенням про відділ охорони навколишнього середовища.

Накази по підприємству про дотримання природоохоронного законодавства в наявності та погоджені головним інженером.

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища є дільниці:

-котло-турб;нний цех;

-об'єднаний ремонтний цех;

-ремонтно-механічний цех;

-електроцех;

-ремонтно-будівельний цех;

-цех хімічної водоочистки.

2.2.

1,2,3,4,5

6.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.

6.1. Протягом звітного року ТЕЦ працювала в основному по тепловому графіку електричного навантаження. Влітку 2 черга ТЕЦ (3 турбіни ПТ-50-90 і 5 енергетичних котлів) повністю виводилась в резерв. Котли 1 черги робили на природному газі протягом року. Котли 2 черги при обмеженні споживання газу в зимовий період переводились на спалювання вугілля.

Витрата газу по ТЕЦ (без врахування котельні Припортового району) становить 72,6% загальної витрати умовного палива.

Електричний максимум в 2000 р. - 125 мВт (в лютому).

Максимум теплового навантаження (ТЕЦ і котельні) -425,9Гкал/год (в січні).

В порівнянні з 1999р. виробіток електроенергії зменшився на 29,9млн.кВт, або на 6%. Відпуск теплоенергії зменшився на 106,Отис.Гкал, або на 6,5%.

Питомі витрати умовного палива в порівнянні з розрахунковими нормами і фактичними витратами 1999р. зведені в таблицю:

Показники Од.
виміру
1999р факт 2000р. -економія +перевитрати т.у.п.
Норматив факт
На відпущену електроенергію Г/кВтг 312,1 305,3 304,2 -420
На відпущену теплоенергію Кг/ Гкал 152,2 154,4 154 -499
В т.ч. ТЕЦ =11= 151,6 154,1 153,8 -288
Котельня Припортового р-ну =11= 154,6 155,6 154,9 -211

Загальне заощадження палива -919 т.у.п. Питомі витрати палива близькі до розрахункових по нормативних характеристиках для фактичних умов роботи устаткування.

В порівнянні з 1999р. в 2000р. питома витрата палива на відпущену електроенергію зменшилась на 7,9г/кВтг.

1. Основна причина зменшення питомої витрати умовного палива на відпущену електроенергію - збільшення виробітку електроенергії за теплофікаційним циклом з 83,2% в 1999р до 85,1% в 2000р (на 1,9%). При цьому зменшення питомої витрати умовного палива становить - 4,8г/кВтг.

2. Зменшення споживання природного газу з 80,7% в 1999р до 76,2% - на 4,5%, що повинно збільшити питому витрату палива на відпущену електроенергію на +0,5г/кВтг. (Поправка до енергетичних характеристик -0,037% питомих витрат палива на 1% зміни витрати газу).

3. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої експлуатації. Збільшення питомої витрати умовного палива становить +0,15г/кВтг. Розрахункове зменшення питомої витрати палива на відпущену електроенергію у звітному році в порівнянні з 1999 роком становить -4,8 + 0,5 + 0,15 = -4,15г/кВтг.

Різниця між фактичним та розрахунковим зменшенням питомої витрати палива на відпущену електроенергію: 7,9 - 4,15 = 3,75 г/кВтг.

Основні причини збільшення питомої витрати умовного палива на відпущену теплоенергію:

1. Зменшення споживання природного газу на 4,5%, що збільшує питому витрату палива на відпущену теплоенергію на 0,25кг/Гкал.

2. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої експлуатації становить 0,05кг/Гкал.

3. Вплив збільшення витрати електроенергії на 0,26кВтг/Гкал на перекачку мережної води внаслідок зниження температури мережної води та зменшення відпуску теплоенергії - збільшення питомої витрати палива становить 0,06кг/Гкал.

Розрахункове збільшення питомої витрати палива на відпущену теплоенергію

0,25 + 0,05 + 0,06 = 0,36кг/Гкал

Різниця між фактичним та розрахунковим збільшенням питомої витрати палива:

1,8-0,36= 1,44кг/Гкал Збільшення питомої витрати умовного палива на теплоенергію на 1,44кг/Гкал при одночасному зменшенні витрати палива на електроенергію на 3,75г/кВтг відбулося за рахунок зміни розподілу палива при комбінованому виробництві електро- та теплоенергії у відповідності з діючою Методикою внаслідок збільшення використання водогрійного котла ТЕЦ і використання ШРОУ під час капремонтів турбін № 1 № 2.

Витрати електроенергії на власні потреби:

Показники Один. Виміру 1999р. факт 2000 рік -економія +перевитрата, тис.кВтг
План факт
На виробіток електроенергії % 9,39 9,92 9,90 -94
На відпуск теплоенергії кВтг/Гкал 39,79 40,08 40,05 -47

В порівнянні з 1999 роком витрати електроенергії на власні потреби збільшені на виробіток електроенергії - на 0,51% і на відпуск теплоенергії - на 0,26 кВтг/Гкал.

Основні причини збільшення витрати електроенергії на власні потреби:

1. Зменшення електричного та теплового навантаження ТЕЦ відповідно на 6,0 та 6,5% в порівнянні з 1999 роком.

2. Збільшення використання вугілля на 4,5%, що призвело до відповідного збільшення витрати електроенергії на пилоприготування, тягу та дуття, на гідрозоловидалення.

3. Зміна розподілу навантаження парових котлів під час капітального ремонту турбін № 1 і № 2 в бік збільшення частки виробітку пари котлами П черги, що мають витрату електроенергії на дуття в 2 рази більшу, ніж котли 1 черги.

4. Зниження температури мережної води, що призвело до збільшення питомої витрати електроенергії на мережні насоси.

6.2. РЕЗЕРВИ ТЕПЛОВОЇ ЕКОНОМІЧНОСТІ

№ пп Показники Резерв теплової економічності т.у.п. + збільшення -зменшення т.у.п.
1999 2000
1 Питома витрата тепла на турбіни 244 151 -93
2 Температура свіжої пари - 22 +22 -
3 Тиск свіжої пари 27 - 127 +100
4 Температура живильної води - -
5 Вакуум і температурний напір в конденсаторах 90 76 -14
6 Непланові пуски турбін 25 55 +30 '
7 ККД брутто котлів 1211 834 -377
8 В т.ч. непланові пуски котлів 40 55 +15
9 Температура відхідних газів 517 381 -136
10 Коефіцієнт надлишку повітря 551 385 -166
11 Присоси по газовому тракту - 13 +13
12 Хімічна та механічна неповнота згорання 103 - -103
13 Сумарний резерв теплової економічності 1455 985 -470

В порівнянні з 1999 роком резерви теплової економічності в сумі зменшені на 470 т.у.п. У звітному році значно (на 100 т.у.п.) збільшився резерв теплової економічності по тиску свіжої пари. Зменшення тиску і температури свіжої пари відбувалось з причини зниження тиску газу в газопроводах до ТЕЦ до 1,2-1,5 кгс/см2 ( при нормі 4-6 кгс/см2).

При зниженому тиску газу автоматика теплового навантаження парових котлів не працювала, тиск і температура пари зменшувались залежно ві,'і коливання тиску газу перед відкритими клапанами регуляторів ГРП ТЕЦ.

Зміна інших резервів теплової економічності відбулась в значній ;'.щ:\ через перегляд нормативних енергетичних характеристик устаткування ТЕЦ.

Основні техніко-економічні показники в порівнянні з 1999 роком зведені в таблицю:

№ пп Показники Один. Виміру 1999р. 2000р. |
1 Установлена потужність на кінець року кВт 200000 200000 1
2 Середньорічна установлена потужність 41= 200000 200000 |
3 Число годин використання уст. потужності Год 2504,8 2355
»
4 Виробіток електроенергії Тис.кВтг 500898 470976 ;
5 В т.ч. по теплофікаційному циклу =//= 416634 400843
6 Відпуск електроенергії =//= 402428 375553

Відпуск теплоенергії - всього Гкал 1625173 1519131
В тому числі
Від виробничих відборів турбін =11= 482001 480987
Від ШРОУ =11= - 19128
Від теплофікаційних відборів погіршеного вакууму =11= 806794 700526
Від водогрійних котлів ТЕЦ =11= 3263 18011
Від Припортової котельні =11= 333115 300479
8 Питома витрата умовного палива на відпущену електроенергію Г/кВтг 312.1 304.2
9 Питома витрата умовного палива на відпущену теплоенергію Кг/Гкал 152.2 154.0
10 Витрата умовного палива на відпущену електроенергію Т.у.п. 125617 114246
11 В т.ч. природного газу =11= 112677 72263
12 В т.ч. вугілля =11= 12940 41983
13. Витрата умовного палива на відпущену теплоенергію =11= 247337 234006
14 В т.ч. природного газу =11= 188169 193269
15. В т.ч. вугілля =//= 59168 40737
16 Витрата електроенергії на власні потреби на виробіток електроенергії Тис./Квтг 47053 46619
17 Витрата електроенергії на власні потреби на відпуск теплоенергії =11= 51417 48804
18 Коефіцієнт використання установленої потужності %
Електричної % 28,6 26,8
Теплової (всього) % 12,7 11,9
В т.ч. відборів турбін % 22,9 20,8
Водогрійних котлів ТЕЦ % 0,06 0,31
Припортової котельні % 25,4 22,8
Енергетичних котлів ТЕЦ % 25,4 23,5

6.3. У звітному році впровадження заходів з нової техніки не було через брак коштів з причини неплатежів споживачів електро- і теплоенергії.

6.4. У звітному році впроваджено ряд заходів для заощадження палива та електроенергії власних потреб:

6.4.1. Кислотна промивка конденсату ТГ № 1 -заощадження 300 т.у.п/рік.

6.4.2. Кислотна промивка трубних систем бойлерів 4А,Б - заощадження 160 т.у.п.

6.4.3. Обмивка конвективних поверхонь нагріву котлів №5-9 - заощадження 400 т.у.п.

6.4.4. Заміна парових калориферів для підігріву повітря перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 - заощадження 50 т.у.п.

6.4.5. Ремонт соплових коробок К-5 з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п.

6.4.6. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п.

6.4.7. Зниження тиску в колекторі 1,2 ата шляхом відокремлення від колектору паропроводу подачі пари на калорифери котлів №5-9, що потребують підвищеного тиску пари - заощадження 380 т.у.п/рік,

6.4.8. Заміна 4-х кубів повітропідігрівника 2ст. котла №6 - заощадження -80т.у.п.

6.4.9. Переглянуті нормативні енергетичні характеристики і графіки нормативних питомих витрат палива.

6.5. На 2001 рік заплановані заходи щодо заощадження палива і електроенергії.

6.5.1. Обмивка конвективних поверхонь нагріву К-5-9 - заощадження 400 т.у.п.

6.5.2. Заміна 2-х нижніх кубів повітропідігрівника 1ст. котла №6 - заощадження 40 т.у.п.

6.5.3. Ремонт соплових коробок топкових циклонів К-б з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п.

6.5.4. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п.

3.1.

1,2,3,4

8. АВАРІЙНІСТЬ.

8.1. Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій на електростанції, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний недовідпуск енергії.

Аварії першої та другої категорії - відсутні.

Відмови першої категорії - відсутні.

Відмови другої категорії - 3 (три):

по тепломеханічному устаткуванню - 3.

1. Енергетичний котел ст.№7 БКЗ-220-ЮОГц аварійно відключався оперативним персоналом по причині розриву труби 03 8х4,5мм із сталі 12Х1МФ 78-го змійовика 12-20 мікроблоку 4-ої ступені пароперегрівача. Пошкоджена труба знаходилась в експлуатації 115000 годин. Ймовірною причиною пошкодження труби є ослаблення перерізу труби внаслідок розвитку корозійно-термічної втомленості тріщин на зовнішній поверхні труби.

Класифікаційна ознака технічного порушення - 5.4.6. (корозійне пошкодження - ГКД-34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення - 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування).

Недовиробітку електричної і теплової енергії - немає.

Недовідпуску електричної і теплової енергії - немає.

2. Енергетичний котел ст.№4 ПК-19-2 відключився захистом по упуску води в барабані, по причині пошкодження (розриву) згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану.

Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації.

Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.6. (корозійне пошкодження) ГКД.34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування) ГКД. З 4.08.5 51-99.

Недовиробіток електричної і теплової енергії:

- на протязі 1,3 години ТЕЦ знизила потужність на ІОМВт:

ЮОООМВтх 1,3 год. = 13000 кВт/год.

Недовиробіток тепла з гарячою водою становить 48Гкал.

Недовідпуску електричної енергії - немає.

Недовідпуск тепла з гарячою водою становить 48Гкал.

3. Турбогенератор ст.№1 ПТ-25 відключався захистом по зниженню температури перегрітої пари перед ТГ-1 по причині зниження її температури при підключенні недостатньо прогрітого головного паропроводу котла №3 в магістраль.

Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.19 (некласифікаційні причини) ГКД 34.08.551-99.

Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.1. (помилкові дії оперативного персоналу) ГКД 34.08.551-99.

Недовиробіток електричної і теплової енергії:

На протязі 1,15 год. ТЕЦ знизила потужність на 5МВт.

Недовиробіток електроенергії становить; 5000 х 1, 15 = 5700 кВт/год.

Недовиробітку тепла не було, т.як своєчасно включилася БРОУ-1.

Недовідпуску електричної і теплової енергії - не було.

8.2. Пошкодження поверхонь нагріву у 2000 році:

1. Пошкодження (розрив) шостої труби 78-го змійовика 12 мікроблоку 4 ступені пароперегрівача К-7.

Намічені заходи:

Провести обстеження стану металу мікроблоків 3 і 4 ступені пароперегрівача К-7 в капітальний ремонт 2001р.

Виконати заміну 12-го мікроблоку 4-ї ступені КІШ К-7 в капремонт 2001р. 2. Пошкодження згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану К-4.

В поточний ремонт котла №4 в 2001 році провести заміну всіх згинів заднього та фронтового екранів в місці переходу із нахильної частини у вертикальну, які знаходяться в експлуатації з моменту пуску котл

17. охорона ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ^ \_

ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.

17.1. Споруди для очищення стічної води Черкаської ТЕЦ:

1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків.

2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води від нафтопродуктів. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить - 1150 м^добу. У 2000 році очищено 165000м3 замаслених та замазучених вод.

17.2. Обсяги нормативно-чистих стоків становлять- 1721,1тис.м3.

17.3. Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року становить 335,3тис.мз/добу, в тому числі циркуляційна система -О.Птис.м^добу, теплопостачання - 0,19 тис.мУдобу і оборотна система гідрозоловидалення - О.ОЗтис.м^добу.

Використання оборотної води в 1999 році становила 122500тис.м3.

17.4. Потужність установок для уловлення та знешкодження шкідливих речовин у димових газах становить 2380 тис.м^год.

17.5. Сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря за звітний рік по ТЕЦ становить: 7450,588т, в тому числі:

- твердих речовин (золи) - 670,027т

- сірчаного ангідриду - 4995,533т

- окислів азоту - 1382,922т

- окису вуглецю - 396,557т. Сумарні викиди Припортової котельні - 64,45т, в тому числі:

окислів азоту - 58,35т

окису вуглецю - б, 1т.

17.6. Характеристика газоочисного обладнання в додатку 17.1.

17.7. Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення становлять 0,748тис.грн., у тому числі:

- на охорону повітряного басейну б,088тис.грн.

- на охорону водних ресурсів 18,279тис.грн.

17.8. Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного призначення становить 82бтис.грн.

17.9. Обсяги накопичення, виходу та використання золошлакових відходів (ЗШВ), тис.т в додатку 17.2.

17.10. Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під діючі шлаковідвали № 1 - 0,7 га, № 2 - 7,5 га, всього - 32,68 га.

Видалення золи і шлаку на ТЕЦ роздільне. Шлак придатний для всіх видів будівельних робіт, але в останні роки попит на шлак значно зменшився.



17.11. Рекультивація земель не проводилась.

17.12. Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84грн, у тому числі:

за викиди в атмосферу - б77929,47грн.

за розміщення відходів - 2795,37грн.

з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37грн.

Безпосередньо скиди у поверхневі водойми на Черкаській ТЕЦ відсутні. Плата за забруднення водойми здійснюється власнику каналізаційного колектору - ВАТ "Черкаське хімволокно". Сума плати за звітний період становить 1910,02грн.

17.13. Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Черкаській ТЕЦ на звітний період № 710665 від 20.05.99р., термін дії до 31.12.2000р. погоджені Державним управлінням екобезпеки в Черкаській області.

Забруднюючи речовини 2000 рік (т/рік)
Тверді речовини (зола) 1746,191
Сірчаний ангідрид 15097,302
Окисли азоту 4038,829
Окис вуглецю 976,1368
Всього ТЕЦ 21864,44452

Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Припортовій котельні на звітний період № 710288 від 19.05.1999р. та на наступний рік за № 710288 від 05.12.2000р. погоджені Держуправлінням екобезпеки в Черкаській області.

Забруднюючі речовини 2000 рік 2001 рік
Окисли азоту 68,43 68,43
Окис вуглецю 7,15 7,15
Всього 75,58 75,58

17.15. Перелік впроваджених у звітному році заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля в додатку 17.4.

17.16. Перелік заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля, впровадження яких передбачається у наступному році в додатку 17.4.

(5-14)

3. ОХОРОНА ВОДНИХ РЕСУРСІВ 3.1. Водоспоживання

Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання є:

поверхневий водозабір технічної води, розташований на Кременчуцькому водосховищі (рибогосподарська категорія);

підземний водозабір - артезіанська свердловина № 590, розташована на території підприємства.

Міськводогін - для господарське питних потреб підприємства. Водопостачання :;

міськводогону здійснюється на підставі договору з Черкаським ВУВКГ (№34/3980 від 2.02.00).

Дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А/Чрк від 28.05.98р. з терміном дії до 31.12.2000 року.

Індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та затверджені 25.03.1998р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод встановлено в дозволі на спеціальне водокористування.

Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2 трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки трубопроводів знаходяться на. відстані 400м від берега на глибині 6-8м. Водозабір обладнаний 3 насосами 20Д-6 потужністю' 2500 м-^/год.

Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000 року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями.

Частина технічної води, що забирається з Кременчуцького водосховища і надходить на підприємство, проходить попередню очистку в цеху хімводоочистки (дві черги), з послідуючиу глибоким знесоленням та пом'якшенням.

Артезіанська свердловина № 590 знаходиться в робочому стані (діюча), але н^ використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в наявності. Глибина свердловини Н^52м, дебіт 0 = 2( м^год. На свердловині встановлений насос ЕЦВ.

Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та за йоп межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.

На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано. На системах проводились поточні планоь ремонти згідно графіку ППР.

На артезіанській свердловині № 590 зона санітарної охорони винесена в натур} Територія першого поясу ЗСО огороджена і знаходиться в задовільному стані.

Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників:

- з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала вимірювання 2-100 м /го;

клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки — листопад 2000 року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м'Угод, клас точності виміру 2-5% (терм:

останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ-40, шкала вимірювані:

0.16 - 16 м^год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повіркп - березень 2000 року);

- облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні ультразвукові витратам і) ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м'Угод; клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999 року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 19'' року). ДРКС - 1305 (термін останньої повірки - грудень 1999 року).

Свердловина № 590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою (лічильник С 1 - 80). Паспорт в наявності, повірка проводиться раз на 2 роки, (термін останньої повіркп листопад 2000 року).

Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.

Споживання води вторинними водокористувачами: ВАТ "Черкаське Хімволокні товариство садівників "Рафінадник", товариство садівників "Енергетик", міське товарисі

садівників "Машбуд", ЗАТ "Черкасизеленгосп" ведеться за приладами обліку споживачів, на підставі договорів.

Щомісячно вторинні водокористувачі з ДП "Черкаська ТЕЦ" погоджують акти фактичного споживання води, які знаходяться в бухгалтерії підприємства.

В 2000 році згідно форми 2 ТП-водгосп використано річкової води:

на власні потреби ДП "Черкаська ТЕЦ" - 4730,9 тис.м3;

- ВАТ "Черкаське Хімволокно" - 8793,0 тис.м3;

товариства садівників всього -132,0 тис.м3.

Підприємство щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.

Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено.

Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-2000р.р.:

Рік Річкова вода,тис. м3/ рік Міський водогін, Підземна вода,
тис. м3/ рік тис. м3/ рік
ліміт фактично ліміт ДП фактично ліміт фактич-
но
ліміт фактично
використан використао з "ЧкТЕЦ" використано викорис викорис
ня з передачею ДП "Чк тано тано
передачею вторинним ТЕЦ" (згідно (згідно (згідно
вторинним водокористу форми2ТП форми 2- форми 2-
водокорис вачам (згідно (водгосп) ТП ТП
тувачам форми2-ТП
(водгосп) (водгосп)
(водгосп)
1998 18528 11194,7 9042 4120,9 150 136,9 З3О -
1999 18528 14152,9 6960 5324,4 168 145,7 З3О 0,1
2000 18528 13655,9 5963,3 4730,9 178 120,1 230

За використання води ДП "Черкаська ТЕЦ" в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП-(водгосп) нараховано (грн.):

Рік Річкова вода Питна вода Артезіанська вода
державний бюджет Місцевий бюджет Державний бюджет Місцевий бюджет Державний бюджет Місцевий бюджет
1998 56374,76 14093,67 3723,49 931,13
1999 88975,98 22243,99 4751,27 1187,82 2,90 0,73
2000 90643.94 22660,99 4602,00 1150,50

3.2. Водовідведсння

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно". Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне водокористування складає 2000 тис.м3 на рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 1600 тис.м'.

Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Черкаського ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис.м^рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис.м .

Контроль за якістю стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, яка знаходиться в окремому приміщенні. Відомча лабораторія хімічними реактивами та лабораторним посудом забезпечена в достатній кількості. В 1999р. закінчився термін акредитації. Персонал відомчої лабораторії - лаборанти, ІТР - проходять навчання у вигляді технавчання на ТЕЦ, навчання в курсових комбінатах "Києвенерго" м.Києв, учбовому центрі Трипільської ТЕС м.Трипілля та Політехнічному інституті м. Києва.

Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в камеру 63 колектора ВАТ "Черкаське Хімволокно" згідно з розробленими обмеженнями на скид речовин, відповідно до затвердженого 30.08.99 проекту ГДС ВАТ "Черкаське Хімволокно". Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до встановлених складають:

Найменування ГДК, мг/дм3 факт, мг/дм3
БСК5 5,8 2,63
Цинк 0,09 0,008
Хлориди 190 138,1
Сульфати 204 87,3
Азот амонійний 0,7 0,36
Нітрити 0,14 0,03
Нітрати 40,0 2,5
Нафтопродукти 0,6 0,09
Залізо 0,9 0,3
Завислі речовини 45 21,4
ХСК 65,3 39,1
Фосфати 2,4 0,34
Мінералізація 650 443

Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою.

Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням міськвиконкому від 7.02.96 №44 :

Найменування ГДК, мг/дм3 факт, мг/дм3 ( згідно форми 2-ТП(водгосп) за 2000 р.)
хлориди 350 20
сульфати 200 108
завислі речовини 206 33
нафтопродукти 3,0 0
залізо 0.8 0,9
сухий залишок 550 384

Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно".

Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.

Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Перекручень статзвітності по водовідведенню не

виявлено.

Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством наданий своєчасно.

Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно" скинуто 1600 тис.м стічних вод, в міську каналізацію -121,1 тис.м3.

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.

Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. Один нафтовловлювач підлягає ремонту.

3.3. Охорона підземних вод

3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна свердловина, розміщені на території підприємства.

З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2 свердловини – в районі шламонакопичувача.

Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не спостерігалося.

Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня 10,5м, глибина рівня підземних вод від 4 м до 9м, середня 6,5 м.

Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років відмічено підвищення рівня ґрунтових вод.

Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської ТЕЦ шляхом намиву. Огороджувальна гребля шламонакопичувача насипна. Висота греблі 5-6 м ширина по основі 15-18 м, по верху 5-6 м. Шламонокопичувач розділено перегороджувальною греблею на дві частини. В західну частин} надходить пульпа з мілкими частками відходів. Освітлена від домішок вода через проріз і греблі, самопливом надходить в східну частину Шламонакопичувач, звідки через водовипусі шахтного типу подається на ТЕЦ за допомогою насосної станції для зворотного водопостачання Пульпа, що надходить з ТЕЦ, має наступні техніко-технологічні показники: - об'єм пульпи -1200 м3/ годину; консистенція пульпи: тверда фаза - 1,2%, рідка фаза - 98,8% гранулометричний склад твердої фази пульпи: пилуваті і глинисті частки - 60-70%, піщан частки-30-40%.

За період експлуатації огороджувальної греблі в нижньому б'єфі шламонакопичувача ги всьому периметру проривів, мочажин та фільтраційного виходу вод не спостерігалось.

На протязі 2000 року рівень води в шламонакопичувачах підтримується на відмітках 88 – 89,3 м. (Відмітки греблі огороджувальної дамби 92 м). Через шламонакопнчувач за 9 місяці 2000 року прокачано 3942335 м3 води, (тобто закачано та відкачано). Загальні фільтрацій втрати шламонакопичувача (через тіло дамби та під основою дамби) 67 м /год чи 24455 м3./рік при об'ємі води в відстійнику 300000 м3 витрати складатимуть до 8% за рік.

Шламонакопичувач споруджено в західній частині замкнутого безстічного пониження пі назвою болото "Стахурово", яка є частиною великого зниження з замкнутими в рельєф мікрозниженнями. Болото "Стахурово"(кінцева частина зниження) є акумулятор атмосфернії опадів та поверхневих вод з прилеглої водозбірної площі.

Для відкачки вказаної кількості води (24455 м3 рік) з болота "Стахурово" в цикл ТЕ тобто для виключення впливу фільтраційних вод на прилеглу територію та підтримування ріві води в болоті на відмітці 86,0 м встановлений насос типу 8К-18А, продуктивністю 200 м'/го Але так як болото "Стахурово" є акумулятором атмосферних опадів та поверхневих вод прилеглої водозбірної площі, то з квітня 2000 року по 31 грудня 2000 року насосом перекачаї 310659м3

Враховуючи, що загальні фільтраційні витрати згідно робочого проекту №7-99 ДМВ, розробленого проектно-вишукувальним ВАТ "Черкасиводпроект" складають 24455 м^рік можна зробити висновок, що впливу фільтраційних вод на підвищення рівня ґрунтових вод на прилеглій до шламонакопичувача території (а саме с. Хутори) немає. Для відводу поверхневих вод, які підтоплюють прилеглу територію будується відкрита осушувально-провідна мережа, яка значно поліпшить гідрогеологічну ситуацію що склалася. Але в роки з стоком води високих весняних повеней, або дощових паводків водоприймач дренажних і поверхневих вод болото "Стахурово" не забезпечує повної акумуляції стоку.

Для остаточного вирішення проблеми по інженерному захисту с. Хутори від підтоплення поверхневими і ґрунтовими водами необхідно вирішити питання відводу в водоприймач, який здатний прийняти весняний паводок об'ємом стоку більше 5% забезпеченості.

Робочим проектом № 7-99 ДМВ, виконаного ВАТ "Черкасиводпроект" в 1999році. Розроблені заходи щодо зниження шкідливого впливу шламонакопичувача на навколишнє середовище.

Із заходів впроваджена установка дренажного насосу для відкачки фільтрату шламонакопичувача із Стахурова болота для підтримання в ньому певного рівня.

4. Утворення та поводження з відходами 4.1. Стан інвентаризації джерел утворення відходів.

З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення інвентаризації джерел утворення відходів підприємством складено та погоджено з Черкаською міською СЕС перелік відходів підприємства з визначеними рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення.

Перевіркою виявлені наступні джерела утворення відходів:

Котло-турбінний цех: утворюється зола, шлак;

Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки;

Автортранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів;

Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи.

Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу;

Об'єднаний ремонтний цех: утворюються відходи металу.

На 2000 рік підприємство отримало дозвіл на утворення та розміщення відходів № 000497 від 31.12.1999 року.

Ліміт на утворення та розміщення відходів затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 26 листопада 1999 року № 455.

Дозволений обсяг утворення відходів на 2000 рік становить: .

Відходи першого класу небезпеки:

відпрацьовані ртутемісткі лампи 1500шт.

відпрацьовані акумулятори (свинцеві пластини) 2.0 тн

Відходи другого класу небезпеки:

відпрацьовані^мастила 3.0 тн

Відходи четвертого класу небезпеки:

зола 10500.0 тн

шлам водопідготовки 1500.0 тн

шлам електроліту з свинцевих АКБ 0.1 тн

Порівняльна таблиця лімітів на розміщення відходів в навколишньому природному середовищі представлена в Додатку № 10.

Без відповідного дозволу на підприємстві утворюються шлак, відходи металу. відпрацьовані шини.

На підприємстві існує одне місце видалення відходів: золовідвал. Система гідрозоловидалення (ГЗУ) призначена для збору, транспортування золи, що утворюється при спаленні вугілля в котлоагрегатах І і II черги. Система збору гранульованого шлаку призначена для збору та транспортування на шлаконакопичувач гранульованого шлаку.(ЗГШ)

Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:

• шнекові транспортери гранульованого шлаку;

• шлакові канали І і II черги;

• багерні насосні № 1,2,3;

• смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;

• золоуловлювачі;

• шламову насосну і шламовий канал;

• шлакопроводи і золопровід (пульпопровід);

• насосні освітленої води № 1.2.3 з системою трубопроводів і баком освітленої води.

На І черзі встановлено 4 котла типу ПК-19-2, на II черзі - 5 котлів типу БКЗ-220-100 Гц. що спалюють вугілля марки "Г-концептрат" з зольністю до 19,25 %. Котли працюють в режимі рідкого шлаковидалення. Частка продуктів спалення у вигляді сухих часток (золи) виноситься разом з димовими газами і уловлюється в золоуловлювачах.

Рідкий шлак витікає із летки (на котлах І черги розмір летки 300х300 мм, на котлах ІІ черги - 200х200 мм) в шлакову ванну, де гранулюється, охолоджується водою і видаляється за допомогою шнека в канал ГЗУ. Далі попадає в шлакові дробилки, де шлак дробиться і попадає на всас багерних насосів. Багерні насоси відкачують шлакову пульпу на шлаковідвали №1,2.

Золопульпа із скруберів І черги та золоуловлювачів II черги направляється по каналу до шламової насосної, звідки шламовими насосами вона відкачується на золовідвали по одному золопроводу. В шлаковідвалах і золовідвалах шлак та зола осідають, а освітлена вода насосами вертається в бак освітленої води, звідки вода поступає на всас змивних і орошуючих насосів II черги.

Золовідвал (дві карти), розташований на землях Черкаського району, в районі Стахурова болота, на відстані 5,4 км від ТЕЦ. Введений в експлуатацію в 1966 році. Площа золовідвалу складає 24,48 га, проектна потужність - 820000м3, або 600000 тонн. Підприємство отримало державний Акт на право володіння земельною ділянкою на підставі рішення Черкаського облвиконкому № 548 від 13.08.65 і Ради Міністрів УРСР від 23.09.65 № 1258.

Навколо золовідвалу і шлаконакопичувача розміщені чотири спостережні свердловини. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня. температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал.

В 2000 році на золовідвал направлено 3158,703 тонни золи. Згідно звіту по формі № 1-токсичні відходи всього на золовідвалі розміщено 404882,324 тонни золи, що становить 67% його заповненості. Крім золи в золовідвал направляються і шлам водопідготовки, який утворюється в цеху хімводопідготовки, що передбачено інструкцією по експлуатації золовідвалу. Облік утворення шламу ведеться підприємством, починаючи з 2000 рожу. За 9 місяців 2000 року на золовідвал направлено 1000 тонн шламу.

На підприємстві утворюється паливний шлак, який після переробки направляється на шлаконакопичувач як будівельний матеріал. Облік утворення шлаку не ведеться. Звіт по формі № 1-токсичні відходи за 2000 рік не представлений.

Підприємством розроблена реєстрова карта об'єкту утворення, оброблення та утилізації відходів, але не в повному обсязі, а саме: відсутні дані по шлаку паливному, відходів металу.

Для тимчасового зберігання відпрацьованих ртутемістких ламп пристосоване окреме приміщення з обмеженим доступом об'ємом 54 мЗ. На момент перевірки відпрацьовані ртутемісткі лампи передані на утилізацію ПКФ "Акорд" згідно договору від 13.01.2000 року (акт № 182 від 15.11.2000р.) в кількості 532 шт.

Відпрацьовані мастила тимчасово зберігаються в спеціальній ємкості об'ємом 1,5 м3 , ще встановлена на забетонованій основі, по мірі накоплення передається іншим організаціям. Так, за 1999 рік передано: 0.7 тонни Черкаському заводу металоконтрукцій (накладна № 000412 від 12.01.2000 р.), 2.0 тонни - ВАТ "Темп" (накладна № 136 від 25.02.1999 р.). В 2000 році переданг 5.0 тонн на АООТКЗЕСО м. Каховка згідно договору від 25.02.2000 р.

Відпрацьовані акумулятори тимчасово зберігаються на центральному складі в приміщенн з обмеженим доступом. На момент перевірки відходи відсутні. В 2000 році здано 0,094 т. ЗАТ "Вторколірмет" ( акт № 182 від 24.04.2000р.).

Шлам електроліту з свинцевих акумуляторних батарей зберігається в складському приміщенні в спеціальних ємкостях (2 шт.) об'ємом 0,02 м кожна. На момент перевірю зберігається 0,025 тн.;

Всі місця тимчасового зберігання відходів відповідають вимогам санітарних норм.

В ході виробничої діяльності на підпріїєємстві використовуються речовини, щ-

підпадають під дію постанови КМУ від 25.06.1995 року № 440: сірчана кислота, гідразин гідраї

аміак, гідроокис натрію.

Дозволи на зберігання та використання зазначених речовин відсутні. Технічні умови та дозволи на транспортування отруйних речовин на момент перевірк

відсутні.

На підприємстві існує установка по виробництву шлакоблоків, яка введена експлуатацію наказом директора ТЕЦ від 07.04.2000 р. № 105-А. Потужність установки 1000 т за зміну. Маса одного шлакоблоку 19 кг. За 2000 рік підприємством використано 320,265 тон шлаку на виробництво шлакоблоків. Проект та позитивний висновок державної екологічн експертизи щодо виробництва шлакоблоків відсутній.

Комплексні заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів виробництва на підприємстві відсутні.

4.2 Аналіз форм статистичної звітності

Підприємством складаються звіти по формі № 14-МТП "Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва" та № 3-МТП "Звіт про залишки і витрати матеріалів", №1-токсичні відходи "Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів".

В ході аналізу форм №1-токсичні відходи та № 14-МТП за 1999 рік виявлено, що не співпадають дані кількості утворених та переданих відходів свинцю. Різниця складає 0,1 тонна.

4.3.ІЗ 4 приписів, виданих в акті перевірці підприємства від 01-05.11.99 р., виконано 4. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

5.1.Стан облікових документів.

По земельних облікових документах за ДП «Черкаська ТЕЦ" закріплено 100,06 га землі, з них за рахунок земель Черкаської міської ради 72,26 га, в тому числі: (під спорудами)

ДП «Черкаська ТЕЦ» 68,66 га
Припортова котельна 2,01 га
Берегова насосна 0,34 га
Підкачувальна насосна №1 0,19 га
Підкачувальна насосна №2 0,22 га
гуртожитки 0,84 га

На землях Черкаського району - 27,80 га, в тому числі (під спорудами)

Золовідвал 25,7 га

База відпочинку . 2,10 га

5.2-Наявність державних актів на право користування земельними ділянками.

Державні акти на право користування земельними ділянками нового зразка відсутні. 5.3.0хорона та використання земель.

Усі земельні ділянки ДП "Черкаська ТЕЦ" використовує за цільовим призначенням, але мають місце забруднення земель будівельними та побутовими відходами, неприйняття мір по боротьбі з бур'янами, так зокрема біля цеху ОРЦ (начальник цеху Невмержицький) та біля паливно-транспортного цеху (начальник Кравченко) влаштовані стихійні сміттєзвалища; біля котлотурбінного цеху (начальник цеху Кініченко) не вжито заходів щодо боротьби з бур'янами.

6. СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. Стан радіаційної безпеки.

В ході перевірки, керуючись Законами України "Про використання ядерної енергії то радіаційну безпеку". "Про поводження з радіоактивними відходами", НРБУ-97. ОСП 72/87. "Саннтарньїми правилами по радиоизотопной дефектоскопии", встановлено:

На ДП "Черкаська ТЕЦ" для Ре-дефектоскопії використовується рентгенівський імпульсний апарат «Міра-28», заводський номер 6042, прийнятий до експлуатації в1981 році Експознтивна доза випромінювання на відстані 0,5 м. від рентгенівської трубки 103,2 мк Кл/к:

(400 мР), кут випромінювання 180 Град, повна потужність споживання приладом 350 Вт. напруга від однофазної мережі змінного струму (частотою 50 Гц.В) -220 В. Потужність дози випромінювання в робочому стані на відстані 1 метра від поверхні блоку не перевищує 3 мбер/год. Прилад зберігається в спеціальному сейфі № 1 приміщення лабораторії металів підприємства.

В 2000 році персонал який працює з ДІВ пройшов відповідне навчання та перевірку знань в державному інституті ім. Є.М. Патона.

В 2000 році була проведена інвентаризація джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), приладів, апаратів і установок.

Відповідальний за облік ДІВ - начальник лабораторії металів їжокін А.І., наказ №179 від 18.05.1989 року.

Накази по підприємству «Про відповідального за організацію та ведення радіаційного контролю", "Відповідального за облік та збереження ДІВ", наказів про введення в дію нормативно-технічної документації, про допуск до роботи персоналу що не має медичних протипоказань необхідно обновити.

Згідно акту санітарного обстеження від 21.04.1999 року виданий санітарний паспорт 13-П на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), затверджений Головним санітарним лікарем М.Черкаси В.В.Загороднім. Санітарний паспорт дійсний до 01.01.2001 року.

6.2. Порушення вимог радіаційної безпеки:

Персонал що відноситься до категорії "А" не застрахований. Ліцензія на право використання джерел іонізуючого випромінювання відсутня.

7. ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ 7.1. Загальний стан насаджень

На території підприємства та прилеглій до нього проростає 750 шт. дерев та 230 шт. чагарників. Територія підприємства благоустроєна та знаходиться в задовільному санітарному стані. Догляд за зеленими насадженнями проводиться. Роботи з утримання проводяться господарським відділом та цехами, до яких належить певна територія.

8. ВІДОМЧИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ 8.1. Структура відомчого лабораторного контролю

Центральна Лабораторія (ЦЛ) ЦЛ Група по паливу ЦЛ Група по воді Режимно-налагоджувальна група ВТВ
Контроль газо-водно-хімічного режиму роботи обладнання електростанцій Вхідний контроль палив, мастил Контроль стічних і підземних вод Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря

В перевірених лабораторіях в наявності "Положенння про лабораторію" та посадові інструкції, затверджені керівництвом підприємства.

Фактична чисельність лабораторних підрозділів відповідає чисельності згідно штатного розкладу.

Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться згідно затверджених графіків. періодичність повірок виконується.

Лабораторним посудом, хімічними реактивами лабораторії забезпечені в достатній кількості.

Стабільність градуювальної залежності, побудова та оформлення градуювальних графіків виконується згідно НД.

8.2. Проведення лабораторного контролю ЦЛ технічної води

Згідно положення на ЦЛ цеха хімводоочистки покладається виконання контролю газо-водно-паливно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, а також загальний контроль за работою цеха хімводопідготовки шляхом проведення обстеження, аналізів.

Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі».

Журнали відбору проб та результатів визначень - в належному стані.

Основні показники, що визначаються: хлориди, сульфати, рН, лужність, жорсткість. залізо, мідь, водень, метан, вуглекислий газ, кисень.

8.3 Проведення лабораторного контролю по паливу, мастилам

Згідно положення ЦЛ групою по паливу виконується вхідний контроль палива, мастил. Аналізи виконуються згідно «Правил техніки експлуатації електричних станцій та мережі».

8.4. Проведення лабораторного контролю по воді

Згідно положення ЦЛ групою по воді виконується аналіз фізико-хімічного складу стічних вод, хімічний аналіз ґрунтових вод та вод оборотних систем.

Графік контролю якості промзливних стічних вод узгоджений головним інженером і затверджений в міськсанепідемстанції.

Графік контролю якості ґрунтових вод затверджений головним інженером. Періодичність контролю - 1 раз в квартал за показниками: сухий залишок, вміст вуглекислоти, рН, хлориди. сульфати, лужність, іони кальцію, магнію.

Контроль за якістю засолених стоків виконується у разі їх скиду.

Журнали відбору проб та результатів аналізів є в наявності.

Визначення БСК$, хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, заліза, фосфатів, нітритів. нітратів проводиться згідно відповідних КНД.

8.5. Проведення контролю за викидами

Згідно положення про ВТВ на режимно-налагоджувальну групу покладається виконанню контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

На підприємстві є в наявності погоджений з держуправлінням екоресурсів план-графії проведення інструментально-лабораторного контролю забруднюючих речовин від джерел викидів. План-графік контролю не виконується.

Організація контролю за викидами в атмосферне повітря здійснюється згідно діючої методики РД 34.02.306-88.

Місця відбору проб газопилового потоку обладнано згідно з вимогами ГОСТ 17.2.4.06-90.

Інструментальний контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, іщ викидаються в атмосферне повітря здійснюється газоаналізатором 305-ФА-01. Прилад повіренії;

в квітні 2000 року.

9. ЗБІР ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРНРОДНОП СЕРЕДОВИЩА.

9.1. Стан розрахунків зборів за забруднення навколишнього природної середовища за 1998 -2000 р.р. див. Додаток 12.

10. ВІДОМОСТІ ПРО ВИКОНАННЯ ПРИПИСІВ ПОПЕРЕДНІХ ПЕРЕВІРОК

10.1. Попереднім актом від 1-5.11.1999р. видано приписів 20, в т.ч. виконано 1" перенесено в даний акт 3.

15 (акт перевірки)

Відомчою хімічною лабораторією ДП «Черкаська ТЕЦ» проводиться контроль газо-водно-хімічного режиму роботи обладнання електростанції, вхідний контроль палив, мастил, контроль технічної та стічних вод. Контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря та ефективності роботи установок очистки газу проводиться режимно-налагоджувальною групою виробнично- технічного відділу та лабораторією хімводоочистки.

Санітарно-промислова лабораторія по контролю за складом та обсягом забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві відсутня.

Згідно наказу керівника підприємства від 22.02.99р. № 63 контроль вмісту забруднюючих речовин у промислових викидах стаціонарних джерел здійснює виробничо-технологічний відділ. Виміри проводять два інженера відділу, в посадових інструкціях яких ці функції відображені.

3.2.

1,2

Напрями науково-виробничої діяльності в галузі охорони праці
Вплив умов праці на людину Боротьба з виробничим травматизмом Боротьба з професійними захворюваннями, отруєннями Виробниче освітлення Захист від неіонізуючого випромінювання Захист від іонізуючого випромінювання Захист від електричних і магнітних полів, електромагнітного випромінювання, електричного струму Захист від вібрації Захист від шуму Захист від пилу Захист від шкідливих хімічних речовин, у т. ч. отруйних парів і газів Мікроклімат у робочій зоні Боротьба з пожежами Боротьба з вибухами, раптовими викидами Боротьба з аваріями Безпека технологічних процесів Безпечність промислової продукції Безпека ведення робіт в галузях Виробнича санітарія Засоби індивідуального і колективного захисту Автоматизовані системи управління, апаратура і прилади Організаційно-правові питання охорони праці Соціально-економічні питання охорони праці, соціальне страхування Охорона навколишнього середовища, екологія Науково-технічна інформація про охорону праці Пропаганда досвіду з питань охорони праці, вивчення і обмін досвідом Навчання безпеки праці -. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕМАТИЧНИХ НАПРЯМІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Одним з практичних завдань, що виникли при розробці державного банку даних про стан охорони праці на базі електронно-обчислювальної техніки, яка здійснюється відповідно до Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1994-1995 рр., стало створення класифікатора тематичної спрямованості робіт у галузі охорони праці.

Аналіз існуючих систем класифікації друкованих праць, зокрема Універсальної десятичної класифікації (УДК) і Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), а також Міжнародної і Національної класифікації винаходів (МКВ і НКВ), показує, що дані системи, в силу своєї специфічності, не можуть бути використані для класифікації тематичної спрямованості науково-виробничої діяльності в створюваній інформаційній базі даних з питань охорони праці.

Пропонована система класифікації розроблена Національним науково-дослідним інститутом охорони праці виходячи з умов забезпечення достатньої інформативності, максимального охоплення всіх напрямів робіт в галузі охорони праці, простоти і зручності користування, можливості її розширення.

В основу класифікатора тематичної спрямованості покладено трирівневу систему. На верхньому рівні передбачена класифікація за основними ознаками змісту діяльності в галузі охорони праці. Тут подано розділи: вплив умов праці на людину, боротьба з виробничим травматизмом, ви

робниче освітлення, захист від неіонізую-чого випромінювання, захист від електричних і магнітних полів тощо. Для кодування цих розділів застосовуються цифрові чотиризначні позначення, де дві перші цифри позначають порядковий номер відповідного розділу в класифікаторі, а дві останні е нулями, наприклад: 0100, 0200, 0400, 0500, 0600, 0700. Фрагмент класифікатора наведено в таблиці.

На решті рівнів системи здійснюється більш детальна розшифровка тематичної спрямованості. Для кодування використовуються дві останні цифри чотиризначного коду. Наприклад, в розділі «Захист від не-іонізуючого випромінювання» (код 0500) виділяються підрозділи з лазерного (код 0510), інфрачервоного (код 0520) та ультрафіолетового (код 0530) випромінювань, котрі, в свою чергу, розпадаються на ряд напрямів, пов'язаних з дослідженнями (коди 0511, 0521, 0531), методами і засобами контролю (коди 0512, 0522, 0532), нормативним забезпеченням (коди 0513, 0523, 0533) і захистом від відповідного виду випромінювання (коди 0514, 0524, 0534). Для таких розділів, як «Безпечність промислової продукції» (код 1700) та «Безпека ведення робіт в галузях» (код 1800) в початковому варіанті класифікатора передбачаються відповідно 54 і 65 деталізованих напрямів (підрозділів).

Передбачено також кодування наступних найважливіших напрямів діяльності в галузі охорони праці: сертифікація продукції, сертифікаційні випробування, діагностування, моніторинг, атестація виробницт-

4.

1,2,3

Важливим завданням управління охороною праці є організація якісної підготовки та перепідготовки працівників. В умовах проникнення комп'ютерних технологій у всі сфери людської діяльності назріла нагальна потреба в перегляді існуючої системи підготовки персоналу енергопідприємств. Раніше, коли тільки з'явилися ЕОМ і ще не було комп'ютерних мереж, основна увага в системі підготовки приділялася очній формі навчання персоналу в навчальних центрах і комбінатах з донавчанням на виробництві під керівництвом досвідчених працівників. Тепер комп'ютери є практично на кожному підприємстві, а світова комп'ютерна мережа Інтернет надає можливість масового дистанційного навчання.

У цих умовах система підготовки персоналу енергопідприємств може бути значно удосконалена шляхом організації дистанційного навчання під керівництвом існуючих навчальних центрів. У такій системі акцент зміщується в бік самопідготовки працівника на комп'ютері без відриву від виробництва. З будь-якого комп'ютера, встановленого на підприємстві, по Інтернету можна зв'язатися з навчальним центром і одержати потрібні для підготовки навчально-методичні матеріали, консультації викладачів, пройти перевірку знань тощо.

Переваги цієї системи підготовки очевидні: грамотні професійні педагоги навчального центру через Інтернет безпосередньо на виробництві можуть організувати підготовку кожного працівника і допомогти йому підтримати і підвищити рівень своєї кваліфікації. Складність створення такої системи пов'язана з якістю і вартістю каналів зв'язку, а також напрацюванням відповідного програмного та навчально-методичного забезпечення (функціональні можливості автоекзаменатора «Охорона праці» показані на мал. 1). З метою поступового переходу від існуючої системи підготовки до системи дистанційного навчання в АК «Київенерго» впроваджено навчально-контролюючий програмний комплекс автоекзаменатор «Охорона праці» (розробник — НВП «Проток») і проведено велику роботу щодо створення на його базі навчально-методичного забезпечення (навчальних програм).

В АК «Київенерго» автоекзаменатор «Охорона праці» встановлено у філіалах теплових, теплових розподільних та кабельних мереж, а також у навчальному центрі. У філіалах теплових мереж на авто-екзаменаторі щорічно проходять навчання та перевірку знань від 200 до 300 спеціалістів, теплових розподільних мереж — від 60 до 350. У філіалі кабельних мереж він впроваджується зараз. На ньому щорічно проходитимуть підготовку понад 300 спеціалістів та робітників.

Треба відзначити три важливі характеристики цього програмного комплексу.

Автоєкзаменатор «Охорона праці» дає можливість ефективно навчати працівників з будь-яким досвідом роботи та рівнем знань. Це досягається завдяки реалізації різних методик навчання. Так, методика «від тексту — до запитань» є доцільною у підготовці «новачків», які, працюючи на комп'ютері, спочатку повинні вивчити нормативний акт, а потім закріпити його засвоєння шляхом відповідей на контрольні запитання.

Для досвідчених спеціалістів, які не перший рік працюють на підприємстві, ефективнішою є методика «від запитань — до тексту». Такий спеціаліст, як правило, добре знає матеріал, тому йому не потрібно витрачати час на читання нормативних актів. Він одразу відповідає на контрольні запитання. Якщо на якесь з них він відповідає неправильно, то йому демонструється для вивчення текст того пункту нормативного акта, по якому сформульовано запитання (мал. 2).

Більше того, на автоекзаменаторі перед навчанням можна провести тестування знань працівника, а потім спрямувати процес навчання на ліквідацію прогалин у його знаннях. Таким чином автоекзаменатор «знаходить» індивідуальний підхід до кожного працівника, дає йому можливість добре вивчити матеріал і переконатися, що він його знає.

Автоєкзаменатор «Охорона праці» надає можливість провести тестування знань кожного працівника до будь-якої заданої глибини. За його допомогою можна застосовувати різні методики тестування знань, які регулюють і глибину, і ступінь складності тестування.

Можна провести звичайне тестування без обмеження часу з вибірковим контролем знання нормативних актів (комп'ютер вибере запитання до білета з кожного нормативного акта випадково). У нашій організації за такою методикою, як правило, проводиться тестування перед черговою перевіркою знань комісією.

А можна провести «жорстке» (з обмеженням часу відповіді на запитання, без демонстрації правильної відповіді тощо) вичерпне тестування знань (запитання будуть поставлені за кожним пунктом) будь-якого нормативного акта (актів) чи деяких його розділів. Таке тестування можливе, наприклад, при порушенні працівником правил безпечного виконання робіт.

На автоекзаменаторі «Охорона праці» можна здійснювати підготовку спеціалістів, які займають будь-які посади, та робітників різних професій. Це досягається завдяки тому, що в програмному комплексі є засоби «настройки» його на проведення навчання та тестування за потрібними темами для будь-яких посад. У процесі «настройки» створюється навчально-методичне забезпечення, тобто здійснюється підготовка навчальних програм за темою перевірки знань для посади.

При впровадженні екзаменатора в АК «Київенерго» було розроблено 176 навчальних програм для 93 посад. Для кожної посади сформовано навчальні програми за темами: «Охорона праці», «Пожежна безпека», «Правила Держнагляд-охоронпраці» та «Технологія робіт». Тепер є навчальні програми практично для всіх спеціалістів. Надалі планується створення на авто-екзаменаторі навчальних програм і для робітників.

В АК «Київенерго» спочатку проводиться навчання та тестування на автоекзаменаторі, потім — перевірка знань комісією.

Згідно з планом-графіком перевірки знань кожного спеціаліста заздалегідь сповіщають про дату тестування на автоекзаменаторі та дату перевірки знань комісією. Знаючи ці дати, спеціаліст самостійно планує день та час самопідготовки на автоекзаменаторі й узгоджує їх з відповідальним за проведення навчання і перевірки знань. Самопідготовка в середньому займає дві години.

Під час тестування працівник, як правило, відповідає на 10 запитань. Як показує досвід, це не просто. Не кожний з першого разу успішно долає цей етап. Якщо тестування показало, що працівник не досить добре знає нормативні акти, то він повторно проходить самопідготовку. Працівник допускається до перевірки знань комісією тільки після успішного завершення етапу тестування на автоекзаменаторі. У ході перевірки комісія вивчає протокол тестування та ставить додаткові запитання, після чого приймається рішення про допуск працівника до роботи.

Багаторічна експлуатація автоекзамнатора в філіалах АК «Київенерго» (у нашій компанії він використовується з 1995 р.) дає можливість зробити такі висновки:

автоекзаменатор «Охорона праці» забезпечує міцне засвоєння працівником правил та інструкцій. Використання цього програмного комплексу допомагає працівникам швидше вивчити нормативні акти і краще їх запам'ятати;

автоекзаменатор «Охорона праці» завжди надає об'єктивні дані про знання працівника. Його впровадження в процес перевірки знань дає можливість економити час провідних спеціалістів, які працюють у комісії, і одночасно ретельніше перевірити знання працівника;

автоекзаменатор «Охорона праці» — це помічник спеціаліста служби охорони праці, відповідального за організацію та проведення підготовки. «Беручи на себе» роботи щодо автоматичного формування плану-графіка, підготовки протоколів, навчання та контролю знань, автоекзаменатор вивільняє спеціалістові служби охорони праці час для виконання інших, не менш важливих обов'язків.

Впровадження автоекзаменатора «Охорона праці» — це перший крок на шляху до створення корпоративної системи підготовки.

Вважаю, що ця система повинна базуватися на принципах дистанційного навчання, яке дасть можливість організувати безперервну самопідготовку кожного працівника. А це дуже важливо — адже в сьогоднішньому світі професійні знання старіють дуже швидко.

Створюючи кожному нашому працівникові умови для підтримання та підвищення рівня кваліфікації, ми тим самим добиваємося того, щоб кожний умів правильно і безпечно виконувати свою роботу.