Аналіз сучасного стану економічної співпраці України - конспект - Международные отношения, Рефераты из Международные отношения
Guzeev_anton
Guzeev_anton10 июня 2013 г.

Аналіз сучасного стану економічної співпраці України - конспект - Международные отношения, Рефераты из Международные отношения

PDF (1 MB)
53 страница
588Количество просмотров
Описание
Samara State University of Economics . Об`єктивна необхідність вимагає поступового , але неухильного включення економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП) , світових інтеграційних процесів. Нинішня ситуа...
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 53
Это только предварительный просмотр
3 страница на 53 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 53 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 53 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 53 страницах
Скачать документ
??????? ????????? ? ?????? ??????????? ???????? ???????? ? ??????? ????? ???????????? ?????????

2

2

Міністерство освіти України Дніпропетровський Державний університет.

факультет міжнародної економіки Кафедра міжнародних економічних відносин і бізнесу

Звіт

з преддипломної практики

на тему:

« Аналіз сучасного стану економічної співпраці України з західноєвропейськими державами і розробка шляхів її поширення»

Керівник Однорог В.В

Виконав Студент групи ВВ-95-1 Літюк В.В

2

2

Дніпропетровськ 2000

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….2

Розділ 1 Необхідність розширення економічної співпраці України з країнами Західної Європи на сучасному етапі. …………………………...4

Розділ 2 Аналіз торгово-економічної України співпраці з країнами Західної Європи…………………………………………………………………………..….7

2.1 Торгово-економічна співпраця України з Німеччиною…………………..16 2.2 Торгово-економічна співпраця України з Італією………………………....22 2.3 Торгово-економічна співпраця України з Австрією……………………….26 2.4 Торгово-економічна співпраця України з Великобританією……………...29 2.5 Торгово-економічна співпраця України з Францією………………………32

Розділ 3 Перспективи співпраці………………………………………………………….34

В и с н о в о к ……………………………………………………………………………………..4 5

2

2

Вступ

Об`єктивна необхідність вимагає поступового , але неухильного включення

економіки України до системи міжнародного поділу праці (МПП) , світових

інтеграційних процесів. Нинішня ситуація характеризується глобальною

трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану , нового типу

цивілізації третього тисячоліття .

В майбутньому велике значення буде мати інтеграція України в Європу.

Україна широким фронтом виходить на західноєвропейський

соціально-економічний простір.

Таким чином самостійність України зовсім не означає її самоізоляції на

міжнародній арені.

Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові

проблеми та потребують від неї активної участі в їх рішенні.

Метою дипломної роботи є вивчення, аналіз економічної співпраці України з

країнами Західної Європи.

2

2

У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні задачі:

 розкрити основні напрями співпраці

 дати характеристику сучасного стану зовнішньоторгівельного обороту

України з країнами Західної Європи

 проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоторгівельних зв'язків

 Намітити основні шляхи, дати рекомендації по вдосконаленню економічної співпраці.

Об'єктом дослідження є сукупність зв'язків (торгових,

інвестиційних, фінансових) між Україною і країнами Західної Європи.

Предметом дослідження є процес взаємодії суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності України і країн Західної Європи.

Теоретичною і методологічною основою роботи послужили закони і

нормативні акти, публікації друковані, періодичні видання.

2

2

Розділ 1 Необхідність розширення економічної співпраці України з країнами Західної Європи на сучасному етапі.

Західна Європа є одним з головних тор говельних партнерів України,

Експорт до ЄС становив 1998 р. понад $3,3 млрд., імпорт - $2,1 млрд. Цей

показник спіівмірний з підсумками зовнішньоторговельних операцій

України з країнами СНД. Але якщо негатив в обмінах із СНД

обумовлений імпортом енергоносіїв, то європейський негатив є резуль татом

недоліків нашої зовніш ньоторговельної політики в цілому, а конкретно -

пасивністю експортного сектора, його неготовністю працю вати за

конкретних умов, пере вантаженістю експорту бартерними операціями,

неадекватним менедж ментом.

Західні політики і науковці,так і засоби масової ін формації звертають увагу

на те, що, виборовши свій дер жавний суверенітет, Україна все ще не здобула

повної еко номічної незалежності. «Формально суверенна, але еконо мічно

піддається тиску» — така влучна характеристика до сить часто з'являється на

шпальтах видань.

Серед пріоритетів України має бути активізація зовнішньої торгівлі.

2

2

Європейський капітал в Українi приваблюють певна політична ста-

більність і відносна соціальна злагода порівняно з іншими регіонами

пострадянського простору. Неабияке значення мають наявність досить

розвинутої інфраструктури, квалі фікованих кадрів, хороша науково-технічна

база, великий внутрішній ринок і, що важливо,Україна знаходиться поруч з

Західною Європою, куди Європейські компанії могли б збувати свою

продукцію, особливо тих підприємств, які пов'язані з відповiдними галузями

в Україні давніми усталеними зв'яз ками та укладеними контрактами.

Але існують труднощі, з якими зустрічаються бізнесмени на українській

землі. Перше, з чим вони зустрічаються - митні бар'єри на шляху їх

продукції в нашу країну. Причому навіть тієї, яка в Україні не

проiзводиться.

Багато проблем виникає і в самій країні.Наприклад, бюрократичні бар'єри

при відкритті представництва або підприємства, що вимагають оформлення

десятків нікому не потрібних паперів, а потім довгого очікування візи на них

з дозволом, що створює родючий грунт для зловживань чиновників.

Проте, і це переборне. А самої серйозною причиною головного болю

бізнесменів було і залишається відсутність стабільної правової бази. Адже не

секрет, що закони, що регламентують підприємницьку діяльність і

стягування податків, дуже часто зазнають значних змін, розібратися в яких

часто не можуть і місцеві бізнесмени...

Тому, відмічаючи бажання і готовність Европейськiих бізнесменів

працювати в Україні, хочу відмітити обережність багатьох. Думаю, що всі

побоювання зникнуть, якщо власті створять чіткі довгострокові правила гри,

які забезпечать безпеку бізнесу, а також чітке і прозоре правове поле для

діяльності підприємців...

2

2

Україна перебуває в стадії становлення ринкових відносин і наладки свого

економічного механізму.

Бізнесу необхідна упевненість. На жаль, її не може гарантувати ні

сьогоднішня законодавча база, ні система оподаткування, ні закони,

регулююча інвестиції. Причому ситуація міняється дуже часто.

Багато хто з європейських компаній , вже навіть розробили основні підходи в

певних областях. Однак без чітких правил гри вони не зможуть працювати і

вкладати гроші в Україну. Без цих правил сюди не прийдуть довгострокові

інвестиції, які створять і робочі місця, і забезпечать перспективи розвитку

економіки. І в результаті - стабільніше і передбачуване майбутнє України.

Зовнішні зв'язки України.

Зовнішні зв'зки України

Політичні

Економічні

Наукові

Культурні

Релігійні

Інформаційні

Екологічні

Військові

Гуманітарні

За спеціаліза- цією та

Торгові

Інвестиційні

Науково-

Кредитно-

Туристичні

Епізодичні

Постійні

2

2

Засвідчуючім підтримку державної незалежності України, розвиваючи з

нами економічний діалог, країни Західної Європи разом з тим неодмінно

підкреслюють,що поглиблення партнерських сто сунків значною мірою

залежатиме від ефективності економічних реформ в Україні й створення

сприятливого клімату для іноземних інвестицій, У цьому контексті нам

обов'язково слід надавати всілякого сприяння тим компаніям, банкам, які

вже виявляють інтерес до України й здобули у світі високий авторитет. Це

стане запорукою приходу в Україну приватного капіталу.

Розділ 2 Аналіз торгово-економічної співпраці України з країнами Західної

Європи.

Безумовно, вже сьогодні країни Західної Европи перетворилось на

важливого партнера України у розвитку економічних зв’язків. Про це,

зокрема, свідчать дані статистики, які показують значне

збільшення-торговельного обороту між ними в останні роки.

Протягом всього пострадян ського періоду Україна переживала, як це

добре відомо, безперервне щорічне падіння ВВП. У 1998 року ВВП України

склав 37% від рівня 1992 року та 30% від рівня 1990 р. Випуск промислової

продукції становив 1998 р. 42% від рівня 1990 р. Серед 25 трансформаційних

економік це унікальний випадок за десятирічний період спостережень

(1989-1998).

Однак на такому тлі зовніш ньоторговельні стосунки країни з ЄС

відзначалися неабияким ди намізмом. Український експорт до цих

2

2

вимогливих ринків протягом 7 років (1992—1998) зростав щороку більш як

на десять відсотків, деколи сягаючи навіть 16-% зростання (рис 1). Це

безперечна ознака досить швидкої переорієнтації експортного сектору та

зовнішньої торгівлі України на Захід. Частка ЄС у зовнішній торгівлі

України з 1992 року постійно зрос тала й досягла у 1998 році майже 17%

загального експорту України та близько 23% загального імпорту .

Проте і сьогодні всі країни ЄС, разом узяті, “важать” для України у

зовнішній торгівлі десь утричі менше порівняно з однією лише Росією.

Причому ця “вага” досить нерівномірна, якщо розглядати її у розрізі

окремих країн (рис 2). Так, на дві країни - Німеччину та Італію припадає

приблизно половина як експорту, так й імпорту України стосовно країн

Західної Європи. А це означає, що для більшості держав -

2

2

Рис 1

2

2

Рис 2

2

2

членів Євросоюзу Україна все ще лишається в економічному сенсі terra

incognita.

Крім того, слід звернути увагу на те, що український імпорт з регіону ЄС

лише приблизно на 60% покривається укра їнським експортом. Так що існує

нега тивне сальдо взаємної торгівлі у розмірі понад 1 млрд. дол. США. Це не

тільки підтверджує низьку конкурентоспро можність українського експорту

на ринках ЄС, але ще також і те, що європейські країни розглядають Україну

переважно як ринок збуту для власних товарів.

До цього варто додати вже традиційні для зовнішньої торгівлі України

“хвороби”. і зокрема, структура експорту, орієнтована і на товари з низьким

ступенем переробки, що їх виготовляють у низько динамічних секторах

світової економіки, стосовно яких в ЄС застосовують протекційні заходи

(вироби чорної металургії, тек стильної промисловості, продукція сіль ського

господарства). Це також спотворена структура імпорту, де в останні роки

високотехнологічні засоби виробництва замінювалися ввезенням готових

спо живчих товарів, випуск яких існує або має би бути налагоджений

безпосередньо в Україні. Отже, чимало торговельно-економічних відносин з

ЄС нерацюнальн й не відповідають довгостроковим пот ребам економіки

України.

В галузі іноземного інвестування країни ЄС значною мірою займають

вичікувальну позицію. Лише три країни на середину 1997 р. мали вкладення

капітал в українську економіку в сумі понад 100 млн дол. США: Німеччина

— $ 165,9 млн або 10,0% всіх іноземних інвестицій і Україну, Нідерланди -$

160,2 млн. (9,7%) Великобританія - $ 130,9 млн. (7,9%). При цьому,

наприклад, інвестиції провідного партнера — Німеччини — порівняно з

2

2

кінцем 1996 р. навіть зменшилися на 17млн. дол. Практично немає великих

інвестицій у виробничий сектор, що значне обмежує реальне значення таких

ка піталовкладень для української економіки

Однак існує ціла низка проблем торговельних стосунках України з

країнами ЄС. Головними з них видаються наступні:

Хронічна дефіцитність торгівлі

Відсутність помітних зрушень у товарній структурі

Обмеження щодо подальшого нарощування експорту

Проблеми імпорту

Хронічна дефіцитність торгівлі

Дані графіку 1 свідчать, що негативне сальдо України у торгівлі з ЄС

постійно зростало впродовж 1994 - 1997 років, зменшившись лише 1998 року

порівняно з 1997 р. на 600 млн дол. Зменшення торго-вельного дефіциту

1998 р. стало і наслідком фінансової кризи в Україні, що призвела, зокрема,

до відчут ного знецінення української грив ні, а відтак - до відносного подо-

рожчання імпорту в умовах нестійкої платоспроможності українських

імпортерів.

Слід зазначити, що торговельний дефіцит з розвиненими країнами —

нормальна річ для трансформа ційних економік, адже його можна

компенсувати надлишком на решті ринків; торговельні ддефіциті

спричинені, як правило, по силеним імпортом так званих "ін вестиційних

товарів" — машин, устаткування тощо, необхідних для модернізації

виробництва. За логі кою системної трансформації краї на, використавши цей

імпорт за при значенням, здатна згодом ком пенсувати тимчасовий

2

2

торговельний дефіцит. На жаль, Україна досі недостатньо використовувала

цю можливість .

Відсутність помітних зрушень у товарній структурі

Зростання обсягів торгівлі з ЄС було досягнуто без будь-яких істот-

них зрушень у товарній структурі. Відкриття європейських ринків Україна

використала для наро щування експорту тих продуктів, які вже у минулому

мали досить високі експортні квоти, спираючись на технологічну базу і а

ноу-хау ра дянських часів. З-поміж експортної палітри металургії та хімії

Україна експортувала до Європи надто вузький асортимент простих виробів

з невеликими ступенем обробки. Отже, зростання обсягів продажу цих

капіталоємних товарів у ЄС було досягнуто не завдяки нарощуванню їхнього

виробництва, а лише через переорієнтацію поставок з внут рішнього ринку та

ринків колишн ього СРСР на решту світу .

Головні носії експортного буму України до ЄС - це металургія (чорні та

кольорові метали й вироби з них), одяг, продукція основної хімії та овочі.

Саме за рахунок цих продуктів експорт України зростав щороку

двозначними темпами. Стру ктурні зрушення в структурі імпорті полягали у

зростанні питомої ваги перероблених продуктів харчування;

натомість імпорт машин та устат кування — певна річ, через поглиб лення

загальної економічної кризи - відчутно скорочувався.

Саме остання тенденція й стала на заваді широкому використанню імпорту

на цілі модернізації. Лише у гнучких галузях промисловості -харчовій та

легкій - останнім часом можна спостерігати ознаки пожвав лення

виробництва, зокрема через використання на підприємствах

імпортованих інвестиційних товарів.

2

2

Решта ж галузей досі на змогла опа нувати сучасні технології. Скепсис

європейських партнерів щодо здійснення інвестицій у важку промисл овість

України пов'язаний з добре відомими хронічними валами пі-

дприємницького клімату в країні -неусталеністю законодавства, поши-

ренням корупції та втручанням державних органів в діяльність компаній.

Внаслідок цього неспри ятливі зрушення в галузевій структурі

промисловості на користь енер гоємних виробництв тільки закрі пилися.

Обмеження щодо подальшого нарощування експорту

Структурні вади, притаманні українській промисловості, у свою чергу

ускладнюють подальше наро щування обсягів експорту України до ЄС та,

власне, підводять експорт ний потенціал до межі вичерпання. Одним з

головних структурних викривлень є в цьому плані так званий імпортний

компонент в екс порті. Традиційний український експорт є надто

енергоємним. Відтак, Україна неспроможна експор тувати свої традиційні

товари без збільшення (або принаймні збере ження незмінним) імпорту

енерго носіїв. Високий ступінь концентра ції експорту (коли обмежена кіль-

кість товарних груп або товарів мають високу питому вагу у за гальному

обсязі) змушує країну продовжувати енергетичний імпорт. Звідси виникає

замкнене коло, що далося взнаки вже 1998 року: скоро чення енергоімпорту

призвело до падіння обсягів випуску в металургії, а це, серед іншого,

спричинило істо тне падіння обсягів експорту мета лів.

Інше глибинне структурне ви кривлення звернуло на себе увагу завдяки

поширенню антидемпінгових процесів проти українського експор ту. У січні

1999 року експерти ОЕСР звинуватили українських та росій ських виробників

сталі у недотри манні міжнародних стандартів бух галтерського обліку та

свідомому заниженні цін збуту на ринках США та ЄС. Попри вкрай низьку

ефек тивність виробництва (витрати на виробництво однієї тони сталі в Росії

та Україні становлять в середньому 19,5 години проти 4,1 години в краї нах

2

2

ОЕСР) обидві країни "спромоглися" пропонувати сталь влас ного

виробництва за цінами суттєво нижчими за такі, що відповідають т.зв.

домінуючим ринковим умовам (prevailing market conditions), а відтак

вважаються прийнятними на між народному ринку сталі. Свідоме ,

заниження цін є безперечним пору шенням узгоджених правил торгівлі та

засад міжнародної конкуренції. Зрозуміло, що ці дії дають підстави для

запровадження проти поруш ників антидемпінгових розслідувань.

Погляд на чинники, що умож ливили такий несприятливий для України

перебіг подій, недвозначно свідчить про їхній зв'язок з глибин ними

структурними викривленнями, притаманними теперішній системі

господарювання в Україні. Недо тримання міжнародних стандартів обліку

стало можливим завдяки втечі підприємств у взаємну забор гованість,

використанням грошових сурогатів та бартеру у розрахунках та

"заощадженню" коштів шляхом невиплати заробітної плати праців никам.

Якщо українські виробники досягають низької собівартості своєї продукції

саме завдяки цим особ ливостям, то так звана абсолютна

конкурентоспроможність чорних металів на ринку ЄС відразу стає

сумнівною. За таких умов, крім того, неможливо з'ясувати, чи є рівень цін, за

якими йдуть розрахунки на українському внутрішньому ринку, економічно

виправданим. Часто навіть і самі ціни не піддаються відстеженню. Ясно

одне: за існу вання системи неплатежів та барте ру прозорості, а відтак

справжнього використання конкурентних переваг України у торгівлі з ЄС

бути не може. Що довше в Україні існувати муть означені викривлення, то

важче буде країні аргументовано спросто вувати закиди в демпінгу через

пору шення міжнародних стандартів обліку. Найбільш уразливими при цьому

залишатимуться саме чутливі товари (зокрема метали), частка яких складає

майже 60% експорту України до ЄС.

2

2

Проблеми імпорту

Можливості України збільшувати закупівлю вкрай необхідних інвес-

тиційних товарів з ЄС обмежується подорожчанням імпорту через зне-

цінення національної валюти, що відбулося внаслідок фінансової кризи

вересня - грудня 1998 р. Помісячні обсяги імпорту товарів з країн "решти

світу" починаючи з вересня 1998 року, були помітно меншими, ніж у

відповідні місяці торік. По лютий 1999 року включно Україна так і не спро-

моглася відновити минулорічний обсяг імпортних надходжень зі світових

ринків поза межами СНД.

З огляду на зазначені вище структурні вали українського госпо дарства стає

зрозумілим, що Украї на повинна будь-що вдосконалити товарну структуру

імпорту — зберегти в ньому наукоємкі товари та ско ротити справді

некритичний імпорт готового продовольства, автомобілів т.ін. Наразі в

країні, не в останню чергу завдяки вже згадуваному пристосуванню гнучких

виробництв харчової та легкої промисловості, виникла сприятлива

кон'юнктура для конкуренції вітчизняних вироб ників з імпортними

поставками.

2

2

2.1 Торгово-економічна співпраця України з Німеччиною.

З моменту проголошення незалежності Україна почала вживати енергійні

заходи по встановленню і розвитку зовнішньої торгівлі з Німеччиною. З

огляду на економічний розвиток Німеччини, її потен ціал, на її місце серед

інших розвинутих країн Заходу торговельно-економічні відносини з нею,

безумовно, мають пріоритетне значення.

У галузі зовнішньої торгівлі Німеччина була і залишається одним з

найважливіших партнерів України, на неї припадає близько 7% загального

обороту нашої держави. За підсумками 1998 р. Україна увійшла до десятки

головних торгових партнерів Німеччини у Центральній та Східній Європі й

впевнено посідає друге місце піісля Російської Федерації. Досягнутий рівень

взаємної торгівлі ( 2 млрд.дол) є найвищим за весь час існування незалежної

Української держави, хоча й досить скромним порівняно із загальними

обсягами німецької зовнішньої торгівлі, де наша частка становить лише 0,2

%.

У структурі торгівельного обороту спостерiгається від'ємне сальдо взаємної

торгівлі, яке на жаль, набуло хронічного характеру (рис 3) аналогічною,

проблемою стикаються й інші країни з перехідною економікою. Варто

зауважити, що серед 27 держав ЦСЄ та СНД тільки три (Росія, Словенія,

2

2

Словаччина) спромоглися досягти позитивного торговельного балансу з

Німеччиною.

Фактично у 1994 рр. щорічний обсяг торгівлі між Україною Німеччиною

становив близько 669 млн дол, у якому експортна частка України була

близько 228 мільйонів. Такий обсяг експорту взагалом характерний для

невеликої країни, що розвивається, проте за своєю товарною структурою він

був подібний до експорту високорозвинутих країн. У 1993 році 50 відсотків

українського експорту становили промислові вироби: ма шинобудівне

устаткування і одяг.

2

2

Рис 3

2

2

У 1995 році особливо збіль шився німецький імпорт з України — на 20 %

(до 325 мільйонів дол), а німецький експорт до України зріс всього на 11 %

(до 910 мільйонів доларів). Навіть після цього Німеччина все ще зберігала

позитивне сальдо у розмірі 584 мільйонів дол. Імпорт з України лише на

третину покривав експорт з Німеччини.

У 1995 р. збільшення обсягів зов нішньо-торговельного обороту між

нашими двома країнами відбувалося завдяки прискореному зростанню

українських поставок на німецький ринок на фоні призупинення росту

нашого імпорту.

Досягнуті внаслідок лібералізації української зовнішньої торгівлі та

стабілізації на внутрішньому валютному ринку позитивні тенденції в

українсько-німецькому товарообміні набули нової динаміки у 1996 р.У 1996

року товарооборот між Україною й Німеччиною порівняно з 1995 роком

збільшився на 24 відсотки, український експорт — на 25,9%, імпорт — на

21,4%.

Незважаючи на таке збільшення, німєцько - українській товарообмiн за

умов незначної вихідної бази розви валися у дуже вузьких рамках.

У 1997 році спостерігалася тенденція паритетного збільшення як імпорту

так i експорту. В 1998 Український експорт виріс в порівнянні з 1997 роком

на 10%. Таким чином спостерігається позитивна тенденція .

Питома вага України у зовнішній торгівлі Німеччини складає зараз майже

0,2 відсотка. Головним чином з України до Німеччини експортуються товари

промислового сектора, їх питома вага у структурі експорту складає близько

90 відсотків. Провідне місце загального українського експорту посідають

текстильні вироби і одяг , виготовлені переважно із давальницької сировини

(33%), друге — вироби фармацевтичної та хімічної промисловості (13%), а

2

2

також вироби з заліза та сталі (13%) (рис 4,5). На вироби харчової

промисловості припадає 8,5%. У німецькому експорті до України також

переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90%.

Рис 4

2

2

Рис 5

Перше місце посідають машини (27%), друге - транспортні засоби (12%),

далі —сировина та вироби хімічної й фармацевтичної промисловості (10%),

електротехнічні вироби (10%) і текстиль (9%) На продукти харчової про-

мисловості припадає 10% .

На сьогодні Україна стала одним з найбільших торгових партнерів

Німеччини у придбанні продукції машинобуду вання і поставок текстильних

та деревообробних виробів.

На жаль, значно скоротився імпорт інвестиційних товарів, зокрема

обладнання для підприємств легкої та харчової промисловості,

металообробних верстатів, виіробів точної механіки, що, зрозуміло, не

сприяє поновленню основних виробничих фондів в Україні На цьому тлі

залишаються значними обсяги так званого некритичного імпорту. Тільки

тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива було ввезено у 1998 Р.

2

2

майже на 10 млн. марок, що свідчить про необхідність подальшого

вдосконалений державної митно-тарифної політики.

Для забезпечення німецького екс порту до України через гарантії фірми

«Гермес» щорічно створюється фонд розміром у 300 мільйонів німецьких

марок. Передумовою надання гарантій є відповідні гарантії уряду України.

Однак слід зважити на те, що становлення економічних і торговельних

зв'язків між нашими державами відбуваєть ся у складних умовах стагнації

внутрішньої кон'юнктури Німеччини., особливо у іі західних землях, та

загальної кри зи господарства України. Тому налагодження ефективних

комерційних і виробничих зв'язків між фірмами і устано вами,

підприємствами і підприємцями, створення СП ,тор говельних представництв

потребує наявності відповідних умов для співробітництва, підписання

необхідних договорів та угод, міжнародних контактів різних рівнів.

Торгівля між Україною та Німеччиною перебуває на переломному етапі

товарообмін зазнає значних змін. але, як уявляється, поки що не виникла

така його структура, яка була б взаємовигідною для національних економік

обох сторін і відповідала їх потенційним можливостям.

Головною задачею зовнішньоторгівельної політики України є подолання

негативного сальдо торгового балансу України з Німеччиною, а також

збільшення частини готових виробів в у структурі українського експорту.

Наявність негативного сальдо у зовнішньоторгівельному обороті України з

Німеччиною свідчить про те, що українські товари в цей час менш

конкурентоздатні в порівнянні з продукцією німецьких виробників. За

останнім часом активізувалася робота по сертифікації української продукції,

впровадженню нових технологій, організації спільних виробництв.

Реалізація цих і інших заходів вплине істотний чином на підвищення

конкурентоздатності українських товарів і прискоренню термінів їх

просування на ринки Німеччини.

2

2

Аналізуючи динаміку зміни стану зовнішньої торгівлі України і Німеччини,

можна констатувати, що є перспективи для їх подальшого розвитку.

Основою цього є поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків, здійснюване

не тільки на міжурядовому рівні але і окремими підприємствами України і

Німеччини.

2.2 Торгово-економічна співпраця України з Італією.

Італія є другим піcля Германії торговим партнером України у Европі.

Відмітною особливістю італьяно-українських торгових відносин є

динамізм зовнішньоторгівельного обороту.

На початковому етапі торгівлі між Італією і Україною спостерігалося

значне перевищення обсягів українського експорту над імпортом, і в 1994 р.

величина сальдо товарообороту між країнами становила 80 млн (рис 6).

Надалі ця величина поменшала і в 1996 р. становила $12.9 млн.

Вирівнювання структури торгівлі вдалося забезпечити за рахунок

скорочення питомої ваги української продукції низької технологічної

комментарии (0)
Здесь пока нет комментариев
Ваш комментарий может быть первым
Это только предварительный просмотр
3 страница на 53 страницах
Скачать документ