Грошовий обіг України реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно їх грошей грошових держава розрахунки цін платежи націона Визначення сертифікати коштів депозит, Сочинения из Экосоциология. Moscow State University
docsity
docsity11 апреля 2017 г.

Грошовий обіг України реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно їх грошей грошових держава розрахунки цін платежи націона Визначення сертифікати коштів депозит, Сочинения из Экосоциология. Moscow State University

DOC (122 KB)
18 страница
22Количество просмотров
Описание
Грошовий обіг України реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно їх грошей грошових держава розрахунки цін платежи націона Визначення сертифікати коштів депозит
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 18
Это только предварительный просмотр
3 страница на 18 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 18 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 18 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 18 страницах
Скачать документ

3. Грошовий обіг в Україні в період переходу до ринкової економіки.

Політика фінансової стабілізації та запроваджена грошова реформа не 0 0 1 Fможуть привести до корінних змін в еко номіці України, однак є їхньою

0 0 1 Fоб'єктивною умовою. Ін шими складовими економічного зростання є:

0 0 1 Fбюджетна реформа, реформа банківської системи, структурна перебу дова

0 0 1 Fекономіки та приватизація, впровадження нової зако нодавчої бази й

0 0 1 Fмеханізму її виконання, реформа соціаль ної сфери та низка інших.

Метою грошової реформи було розв'язання як суто технічних, так і

загальноекономічних проблем.

Технічна сторона реформи - 0 01 Fце, перш за все, обмін ста рих грошей на 0 0 1 Fнові: «викреслення нулів», що ускладнюва ли підрахунки при обміні,

підвищення якості нової валюти, її захист тощо.

Загальноекономічний бік даного процесу обумовлює надання 0 0 1 Fнаціональній валюті характеру грошей, що вико нують у повному обсязі

функції: міри вартості, засобу обігу та засобу заощадження. При цьому

створюються умови для істотного зниження інфляції та зовнішньої

стабілізації гривні. 0 0 1 FПроведення монетарної політики НБУ протягом остан ніх років дало

змогу відновити таку функцію гривні, як міра вартості. Сьогодні майже всі

товари та послуги в Україні виміряються в гривнях, а не в іноземній валюті.

Виконуючи функцію засобу обігу, гривня зараз стала майже єдиним 0 0 1 Fзасобом платежів як у готівковій, так і в без готівковій формі.

0 0 1 FАле для того, щоб гривня стала повноцінною націо нальною валютою,

необхідно, щоб вона набула повною мірою третьої функції грошей - засобу

заощадження.

Цей процес вимагає подальших стабільних дій як НБУ, Уряду України,

так і створення соціально-психологічного клімату навколо гривні. Це, своєю 0 0 1 Fчергою, зумовлює вирі шення таких проблем:

29

• 0 01 Fпісля періоду гіперінфляції суб'єкти економічних від носин не мають

повної довіри до подальших дій Уряду, НБУ, та в послідовності органів

влади до курсу політики економічної та фінансової стабілізації у

довгостроковому періоді;

• недостатній рівень розвитку банківської системи, що виражається: в

низьких темпах реформування банківського сектору; затримці з 0 0 1 Fзапровадженням страхування банківсь ких депозитів; кредитними та

0 0 1 Fсистемними ризиками бан ківської системи, що не стимулюють

0 0 1 Fзростання заоща джень навіть за умови реальних відсоткових ставок;

• високий рівень бартерних угод і високий ступінь вза-ємозаборгованості

підприємств;

• недосконала податкова система та наявність великої частки тіньового

сектору в економіці України. 0 0 1 FБез «сильної», стабільної гривні та ефективної банків ської системи

неможливі кардинальні зміни в економіці її зростання.

Грошову реформу в Україні, з метою впровадження гривні, визначили

нормативно-правові акти направлені на стабілізацію грошового ринку,

створення необхідних умов напередодні реформ.

Якщо судити зі змісту нормативно-иравових актів, (Указ Президента,

відповідні постанови Кабінету Міністрі» та Національного банку), то від 1 до

16 вересня 1996 р. в Україні було проведено грошову реформу. Проте, слід

нагадати, що 7 листопада 1992 0 01 Fр. було видано Указ Прези дента «Про

реформу грошової системи України», яким у сферу безготівкового обігу

запроваджувався купоно-карбованець замість рубля та започатковувався вихід

України з рубльової зони. Але це було лише продовженням процесу

реформування грошової системи, що розпочався у січні того ж року випуском

у готівковий обіг тимчасової валюти - купоно-карбованців багаторазового

використання. І хоча цей захід не називався на той час грошовою 0 0 1 Fрефор мою, за своєю сутністю це був перший крок на шляху

0 0 1 Fре формування попередньої грошової системи та розбудови нової.

30

0 0 1 FЯкщо керуватися формально-правовим підходом, то мож на визнати,

що проведено дві реформи: в листопаді 1992 р. та вересні. 1996 р. Якщо

виходити з сутності та внутрішньої логіки проведених заходів, то слід

визнати, що проведено одну грошову реформу, що тривала майже п'ять років.

Вона включала три внутрішньо взаємопов'язані заходи:

1. 0 01 Fвипуск у готівковий обіг тимчасової перехідної ва люти - купоно-

карбованця (січень 1992 р.);

2. випуск цієї валюти в безготівковий обіг (листопад 1992р.);

3. 0 01 Fвипуск у загальний обіг постійної національної ва люти - гривні

замість тимчасової - 0 01 Fкупоно-карбованця (ве ресень 1996 р.).

Усі вказані заходи можна розглядати як послідовні етапи єдиного

процесу, останній, третій етап став завершальним. У результаті цього Україна

одержала остаточно сформовану грошову систему з постійною національною

валютою.

Важливим чинником стабілізації гривні, підтримки її стабільності є

введення в дію банкнотно-монетного двору НБУ, який є символом

самостійності та незалежності нашої держави.

Введений в дію у березні 1994 р. один із найсучасніших у світі 0 0 1 Fбанкнотно-монетний двір використовує найсучасні ші технології, системи

0 0 1 Fкомп'ютерної графіки, виготовлен ня оригінальних і друкарських форм та

захищених фарб. Це - друкарські лінії, що включають офсетні машини «Су-

пер Сімултан-312» і машини інтагліо друку «Супер Орлов Інтагліо», це -

автоматичний контроль якості продукції на машині «Нота-Чек»; це - лінії 0 0 1 Fавтоматичної обробки банк нот «Кутпак-2» та близько 250 одиниць

технологічного устаткування, виготовленого провідними фірмами 0 0 1 FНімеч чини, Австрії, Італії.

0 0 1 FБанкнотно-монетний двір виконує замовлення на виго товлення

банкнот, різних видів цінних паперів і документів суворого обліку. Це 0 0 1 Fоблігації внутрішньої державної ощад ної позики, розрахункові та грошові

чеки Національного банку України, приватизаційні сертифікати, марки 0 0 1 Fакцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, суве нірні поштові

31

марки. Усі цінні папери, що виготовляються банкнотно-монетним двором

мають найсучасніші засоби захисту від підроблення. У банкнотно-монетному

дворі створено монетне виробництво, де карбуються монети 0 01 Fма сового обігу,

пам'ятні та ювілейні монети з золота, срібла та інших металів. У квітні 1997

р. прийнята в експлуатацію фабрика банкнотного паперу (м. Малин

Житомирської обл.). Технологічні потоки фабрики дозволяють виготовляти 0 0 1 Fви сокоякісне волокно як із бавовни, так і з бавовняного лінту. Папір

виготовляється на циліндровій (круглосітковій 0 01 Fпапе роробній машині). 0 0 1 FТехнологічне обладнання дає змогу ви готовляти банкнотний та захищений

папір із круглосітковим локальним багатотонованим водяним знаком, двома

захисними стрічками, захисними волокнами, планшетами та іншими

елементами захисту. Папір проходить 0 01 Fстовідсот ковий контролі якості. Усіма

технологічними процесами керують комп'ютери.

Банкноти та цінні папери друкуються з використанням сучасних 0 0 1 Fтехнологій, що виключають можливість підроб лення. Для цього

використовуються захищені види паперу та фарб, спеціальні технології

виготовлення друкарських форм і друку, Відповідні умови виробництва.

Папір. Для банкнот і цінних паперів має різноманітні властивості:

круглосіткові двотонові та багатотонові водяні знаки, захисні Стрічки, 0 0 1 Fкольорові та флуоресціюючі волок на, реакцію на хімічні розчинники.

Фарба. Спеціальні захищені фарби, якість яких суворо контролюється: 0 0 1 Fвидимі та невидимі в інфрачервоних про менях, кольорозмінні під дією

хімічних розчинів та інші.

Дизайн. Під час розробки дизайну використовуються традиційне

мистецтво гравера та найсучасніша система комп'ютерної графіки для 0 0 1 Fотримання різноманітних склад них гільйошних візерунків.

Друкарські форми. Спеціальні технології виготовлення оригінальних та 0 0 1 Fкомпозитних фотоформ, робочих друкар ських форм для сухого офсетного

0 0 1 Fта інтагліосетного, інтаг ліо друку.

Способи друку. Орловський офсетний та інтагліосетний друк на 0 0 1 Fмашинах «Супер Сімултан-312», орловський бага токолірний інтагліо друк

32

0 0 1 Fна машинах «Супер Орлов Інтаг ліо», нумераційний друк на ротаційних

машинах «Супер Нумерота-212».

Контроль якості. Автоматичний контроль якості на машині «Нота-Чек». 0 0 1 FФінішні операції. Порізка, обандеролювання та паку вання банкнот на

автоматичній лінії «Кутпак-2».

Система безпеки. Система безпеки забезпечує контроль за збереженням

паперу та готової продукції,- міжопераційний контроль за напівфабрикатами.

Банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, Ідо не 0 0 1 Fфлуоресціює в ультрафіолетових променях, із захис ною стрічкою із

0 0 1 Fбагатотонованим водяним знаком, розта шованим у вільному від друку

місці, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. 0 0 1 FРозмір банк нот- 133 х 66 мм.

Елементи захисту банкнот є:

1. Водяний знак - видиме на білій площині банкноти, у разі розглядання її

проти світла, зображення в різних тонах (світліших та темніших від

паперу), що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці

банкноти.

2. Захисна стрічка - стрічка з позитивним мікротекстом слова «Україна» -

у банкнотах номіналом 5 гривень та «віконна» металізована - у

банкнотах номіналом 20 0 01 Fгри вень.

3. Суміщений малюнок - 0 01 Fмалюнок розташований в од ному місці на

лицьовому та зворотному боках банкноти. Всі його елементи

збігаються та доповнюють один одного за розглядання банкноти проти

світла.

4. 0 01 FРайдужний друк - поступовий перехід одного кольо ру захисної сітки, 0 0 1 Fвиконаної суцільними лініями без розри вів, до іншого (захисна сітка

з обох боків банкноти).

5. Антисканерна сітка - розміщені під різними кутами тонкі лінії, які за 0 0 1 Fкопіювання чи сканування банкноти мо жуть утворювати на копії

«муар» (елементи захисної сітки з обох боків банкноти).

33

6. Мікротекст — напис безперервно повторюваного слова «Україна»,

абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою

збільшувального скла.

7. Рельєфні елементи - елементи друку, що виступають над поверхнею

паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців 0 0 1 F(портрет і написи, номінал циф рами, кодоване зображення, знак для

сліпих на лицьовому боці).

8. Приховане (латентне) зображення — 0 01 Fзображення но міналу цифрами, 0 0 1 Fщо видно за розглядання банкноти на рів ні світла у разі її повороту на

45 градусів.

9. Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому 0 0 1 Fкуті банкноти, який відчувається на до тик кінчиками пальців і

визначає номінал банкноти

10.Орловський друк (офсетний та інтагліо) - це різкий перехід фарби

одного кольору до іншого без розриву та зміщення ліній малюнка.

Елементи захисту цінних паперів:

• водяний знак;

• суміщений малюнок;

• райдужний друк;

• антисканерна сітка;

• мікротекст;

• рельєфні елементи;

• приховане зображення.

Створення в Україні повної інфраструктури виробництва

(функціонування оснащених найсучаснішим устаткуванням і технологіями 0 0 1 Fбанкнотно-монетного двору та фабрики банк нотного паперу) дало

можливість у вересні 1996 р. провести безконфіскаційну реформу, грошову

реформу з уведенням в обіг національної грошової одиниці - гривні.

Сам механізм проведення грошової реформи в Україні по суті був 0 0 1 Fзведений до простої деномінації шляхом змен шення в 100000 разів усіх

цінових показників - з одного боку, та усіх складових грошової маси, її

34

0 0 1 Fзагальної вели чини - з другого. В результаті, нова грошова одиниця на

момент уведення в обіг виявилася в 100000 разів більшою від попередньої 0 0 1 F(купоно-карбованця), у стільки ж разів зро сли масштаби цін, купівельна

спроможність і валютний курс гривні порівняно з карбованцем. Саме

співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це

очевидна ознака грошових реформ, що провадяться шляхом простої

деномінації. Важливість реформи полягає не тільки в реструктуризації 0 0 1 Fгрошового ринку, але й у вирі шенні соціально-політичних завдань.

0 0 1 FРеформа грошової системи України ставила низку за вдань:

• створення національної грошової одиниці незалежної держави;

• забезпечення стабільності національних грошей та використання їх для 0 0 1 Fстимулювання економічного та соці ального розвитку країни;

• 0 01 Fстворення грошової системи, що відповідала б вимо гам ринкової

економіки;

• 0 01 Fприведення грошової системи у відповідність до по треб соціального

розвитку суспільства. 0 0 1 FВипуск карбованця на перших етапах реформ дав мож ливість Україні

вийти з рубльової зони. Було встановлено монополію на випуск законних

платіжних засобів, створено власний емісійний механізм. Але економічна 0 0 1 Fкриза та гі перінфляція, як слідство безгосподарності та суб'єктивізму в

умовах переходу до ринкового механізму, не дали змоги довести грошову 0 0 1 Fреформу до кінця. Падіння курсу карбо ванця призвело до появи на

0 0 1 Fгрошовому ринку України до лара США - спочатку як засобу заощадження,

0 0 1 Fа потім як платіжного засобу. Панування долара США на внутріш ньому

0 0 1 Fгрошовому ринку ще більше підвищило рівень ін фляції в Україні.

0 0 1 FЗ 1 серпня 1995 р. НБУ заборонив використання готів кової іноземної

валюти як засобу платежу на території України, відновлюючи монополію

національної валюти.

Особливо гострою напередодні реформи була проблема підтримання

стабільності національної грошової одиниці за рахунок використання не

адміністративних методів, а за допомогою економічних важелів і грошових

35

інструментів. Після тривалого періоду високої інфляції НБУ відмовився від

інфляційного шляху мобілізації фінансових коштів для потреб держави та

перейшов до рестрикційної грошово-кредитної політики, що привела до 0 0 1 Fістотного зниження рі вня інфляції. Так, якщо за 1993 р. рівень роздрібних

цін зріс у 102,3 рази, то за 1994 р. – у 5, а за 1995 р. лише у 2,8 рази. Протягом

восьми місяців 1996 0 01 Fр. карбованець на був майже всіх класичних ознак

національної валюти, що може реагувати на приріст національного капіталу 0 0 1 F

0 0 1 Fта за безпечувати приріст депозитів комерційних банків. З люто го 1996 р.

набуло стабільного характеру зниження темпів інфляції: у травні, червні,

липні він не перевищував 7%, у серпні становив 5,7% (за рахунок 0 0 1 Fлібералізації цін на плат ні послуги), а у вересні - 2%. Довгий час залишався

0 0 1 F

0 0 1 Fста більним і навіть підвищувався курс карбованця до іно земних валют.

Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що 0 0 1 Fразом із пониженням ін фляції забезпечувало фінансову стабілізацію у

країні. Для підтримання стабільності карбованця НБУ поповнив свої резерви

через закупівлю за кордоном декількох мільйонів доларів. 0 0 1 FНа сьогодні існує дві точки зору щодо характеру гро шової реформи в

Україні. Прихильники конфіскаційного підходу проведення реформи 0 0 1 Fприводять аргументи можли вості обмеження грошової маси в обігу,

вилучення коштів тіньової економіки.

Прихильники неконфіскаційного підходу виходять з такої позиції, як

відсутність в Україні ситуації, коли пропозиція грошей значно перевищує

попит на них. Стабільність курсу купоно-карбованця протягом тривалого

часу досягалась без істотного впливу використання резервів іноземної

валюти НБУ, що дозволило стабілізувати інфляційні процеси.

Одним з найважливіших чинників неконфіскаційного підходу є

створення довіри між урядом та Національним банком з одного боку, та усіма

економічними суб'єктами – з іншого.

Розглядаючи конфіскаційні обмеження, що нібито спроможні завдати

удару тіньовій економіці, можна прийти до висновку:

36

• 0 01 Fзаморожений частки депозитів більше встановленого рі вня завдає

удару по легальному приватному сектору, оскільки тіньова економіка

не тримає свої кошти на депозитах;

• встановлення ліміту на обмін банкнот, призвело до різкого зростання

попиту на товари, зростання цін. Тільки згадка про можливість

реформи в 1995 р. призвела до стрибка інфляції в серпні з 4,6% до

14,2%, 0 01 Fу вересні (гро шова маса в цей період не зростала і не могла 0 0 1 Fбути чинни ком інфляції). Тіньовий сектор тримає більшу частину

своїх коштів в іноземній валюті, інших активах і ця міра йому б не

зашкодила;

• тимчасове припинення вапютно-обмінних операцій призвело б до 0 0 1 Fїхнього переходу до тіньового сектору, зрос тання курсу іноземної

валюти та зростання цін. 0 0 1 FАналізуючи неконфіскаційний характер грошової ре форми, ми

можемо зазначити, що введення гривні призвело до зростання цін і, перш за

все, на товари повсякденного попиту, комунальні послуги, транспорт, зв'язок.

Грошова реформа в Україні проводилась від 2 до 16 0 01 Fве ресня 1996 р.,

згідно з Указом Президента України.

За даними НБУ емісія карбованцевої готівки на 2 0 01 Fверес ня 1996 р.

становила 338,1 трлн, крб., із них 19,1 трлн. крб. знаходилося у касах банків,

а 319,0 трлн. в обігу.

За період реформи від 2 до 16 вересня 1996 0 01 Fр. та протя гом 2-х

наступних днів (протягом 17 0 01 Fвересня банки при ймали від суб'єктів

господарювання всіх форм власності залишки кас у карбованцях, отриманих 0 0 1 Fвід реалізації това рів та надання платних послуг населенню за карбованці

16 вересня. Крім того, 18 вересня продовжувалася здача в банки карбованців

підприємствами зв'язку та пунктами обміну, банківською системою було

вилучено карбованців у резервні фонди Національного банку України з

погашенням емісії на загальну суму 327,9 трлн. крб. (97% емітованої до

реформи готівки), в тому числі з обігу - 309,5 трлн. крб. (97%) та з кас банків

18,4 трлн. крб. (96,3%).

37

Станом на 19 вересня залишилися невилученими 10,2 трлн. крб., у тому

числі з обігу 9,5 трлн. крб. та з кас комерційних банків 0,7 трлн. крб.

Понад 64% вилучених з обігу карбованців - 199,2 трлн, крб. обміняно 0 0 1 Fнаселенню пунктами обміну банків, підпри ємствами зв'язку та комісіями

0 0 1 Fпідприємств. За період ре форми (від 2 до 16 вересня) за обміном звернулося

11,3 млн. чоловік, що становить більше 28% загальної чисельності

працюючого населення та пенсіонерів, у тому числі понад 2 млн чоловік 0 0 1 Fпенсіонерів. Основні обсяги обміну прохо дили через пункти обміну банків

- 74%, з них найбільше через установи Ощадного банку - 36%, банку

«Україна» -19%, банку «Аваль» (разом із відділеннями зв'язку) - 14%,

Промінвестбанку - 13%. 0 01 FНайбільші обсяги обміну карбо ванців здійснено в

Донецькій (11,6% загальної по Україні суми), Київській, включаючи м. Київ

(10,8%), 0 01 FДніпропет ровській (8,6%), Харківській (7,3%) областях та в 0 0 1 FАвтоно мній Республіці Крим (6,1%).

0 0 1 FСередня сума обміняних карбованців на гривні з розра хунку на

одного чоловіка становить 17,6 млн. крб. (у перші дні реформи 25-27 млн

крб.), тобто вона зменшувалася з кожним днем. У Дніпропетровській області

з розрахунку на одного чоловіка обміняно 26,6 мли крб., Київській, разом з 0 0 1 Fм. Києвом - 24,7 млн крб., Одеській - 23,3 млн крб., Запо різькій - 20,4 млн

0 0 1 Fкрб. У Волинській, Житомирській, За карпатській, Івано – Франківській,

0 0 1 FТернопільській та Черні вецькій областях ці суми становили від 9,6 до 13,8

млн крб. 0 0 1 FПоряд з обміном карбованців на гривні вилучення з го тівкового обігу

карбованців здійснювалось також іншими шляхами, а саме: використання їх

населенням за купівлю товарів, сплату послуг (69,7 трлн, крб.) та внесення

на вклади в банки (три мільйони карбованців), надходження заактованих

залишків кас підприємств (3,2 трлн. крб.), від підприємств зв'язку (3,1 трлн,

крб.) та інші надходження, платежі, включаючи комунальні. 0 0 1 FАналіз ситуації на готівковому грошовому ринку в пері од реформи

свідчить про те, що найбільші обсяги вилучення 3 обігу карбованців мали

місце в перші п'ять днів реформи, коли щоденно вилучалося з обігу 31-38,6

38

трлн. крб. або 9-12% карбованцевої маси, що знаходилася в обігу 0 0 1 Fнапере додні реформи. Найвищий темп спостерігався 4 вересня, коли з

обігу було вилучено 38,6 трлн. крб. (12,1%). Найбільша сума обміну мала

місце теж 4 вересня - 27,8 трлн. крб. (8,7%). Протягом перших п'яти днів

грошової реформи з обігу було вилучено 55,5% карбованцевої готівки. 0 0 1 FПочинаю чи з 7 вересня активність зменшилася. Щоденне вилучення

карбованців з обігу знизилося до 0,8-4,5% 0 01 Fза середнього рів ня протягом

усіх днів реформи відповідно 6,4% та 4,1%. 0 0 1 FПочинаючи з 17 вересня 1996 р. функціонування в го тівковому обігу

карбованців припинено і єдиним засобом платежу на території України є 0 0 1 Fгривня та її розмінна моне та - копійка.

0 0 1 FУстановами Ощадного банку України та інших комер ційних банків,

0 0 1 Fякі залучають кошти населення, були пере раховані в установленому

порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. з відповідними 0 0 1 Fзаписами в осо бових рахунках вкладників. Перерахування вкладів

0 0 1 Fздійс нювалося без будь-яких обмежень у співвідношенні 1 00 000 крб. за 1

гривню.

За період проведення реформи від 2 до 16 вересня 1996 р. НБУ

здійснив випуск у готівковий обіг 3132,5 млн гривень. Випуск гривні в обіг

здійснювався шляхом обміну на карбованці, видачі коштів на оплату праці, 0 0 1 Fзакупку сіль ськогосподарських продуктів та з вкладів населення,

підкріплення відділень зв'язку, інших видач.

Відповідно до рішення Державної комісії з проведення в Україні

грошової реформи після закінчення реформи в період від 17 вересня до 15 0 0 1 Fжовтня 1996 р. обмін карбован ців на гривні продовжувався через каси

комерційних банків за рішеннями місцевих держадміністрацій. За цей період

було додатково обміняно 0,9 трлн. крб. Крім того, з кас банків вилучено 0,5

трлн. крб. Починаючи з 17 0 01 Fжовтня кар бованцеві рахунки в касах 0 0 1 Fкомерційних банків були закри ті, а всі залишки карбованцевих банкнот на

суму 0,2 трлн. вивезено до резервних фондів НБУ.

39

Обмін карбованців на гривні після 15 жовтня 1996 р. продовжує

здійснюватися через регіональні управління Національного банку за 0 0 1 Fрішеннями Ради Міністрів Авто номної Республіки Крим, обласних

0 0 1 FКиївської та Севасто польської міських державних адміністрацій. Від 16 до

30 жовтня 1996 р. обміняно на гривні 0,1 трлн. крб.

Таким чином, за станом на 1 листопада 1996 0 01 Fр. з ураху ванням

додаткового вилучення після закінчення грошової реформи карбованців з

обігу та кас банків у резервні фонди НБУ зараховано всього 330,3 трлн. крб.

(97,7% від усієї суми емітованих карбованців), у тому числі 311,2 трлн, крб.,

(97,7%), що знаходилися в обігу і 19,1 трлн. крб. (100%) - у касах банків/

Залишилися не пред'явленими до обміну 7,8 трлн. крб.,або 2,3%

карбованцевої готівки, яка була випущена в обіг до грошової реформи. ' : 0 0 1 FЗа період реформи комерційні банки вилучили фальши вих

карбованців на загальну суму 6,5 млрд крб. Найбільші обсяги виявлено в 0 0 1 FОдеській, Закарпатській, Львівській, За порізькій; Чернівецькій областях і в

Автономній Республіці

Крим.

У ході перерахування вилучених з обігу карбованців, вивезених із кас

комерційних банків до резервних фондів Національного банку,

регіональними управліннями НБУ в період від 17 вересня до 31 жовтня 1996 0 0 1 Fр. додатково вияв лено фальшивих карбованців на суму 1 млрд крб.

Загальний обсяг фальшивих карбованців, виявлених банками за станом

на І листопада 1996 р., становить 7,5 млрд крб. 0 0 1 FВраховуючи двоетапність грошової реформи, слід за значити, що

основні тяготи реформи вдалося перенести на тимчасову валюту (купоно-

карбовансць) через гіпервисоке знецінення останньої. Так, з 1991 р. до

вересня 1996 р. ціни на товари народного споживання зросли у середньому 0 0 1 Fпри близно в 95 тис. разів. Усі грошові заощадження населення, сформовані

в рублях і карбованцях, на початок введення в обіг гривні перетворилися на

мізерну величину, їхня деномізація у співвідношенні 1:100 000 без 0 0 1 Fпопередньої індек сації на рівень інфляції юридичне підтвердила їхню

40

ліквідацію. Зростання попиту на гроші після випуску гривні сприяло

підтриманню стабільності останньої.

Незважаючи нате, що Верховна Рада прийняла закон про компенсацію

вкладів населення в Ощадному банку станом на 1 січня 1992 р.; реальна

виплата компенсації відкладена на невизначене майбутнє. Зростання в

1995- 0 01 F1996рр. забор гованості держави з виплати заробітної плати

працівникам бюджетної сфери, пенсіонерам, студентам підвищило попит 0 0 1 Fнаселення на нову валюту, сприяло її стабільності. Слід за значити,' що

основний тягар, пов'язаний з уведенням нової національної валюти, ліг на

плечі тих верств населення, які втратили внаслідок гіперінфляції свої

заощадження, сформовані до 1992 р., та стали з волі держави її кредиторами 0 0 1 Fв 1995-1996 рр. А це, як відомо, найнезахищеніші групи насе лення, які

працюють (чи працювали) у державному секторі економіки та їхні доходи

визначалися державою. 0 0 1 FОднак проведення грошової реформи має й інший соці альний бік.

Сама реформа стала невід'ємною складовою ринкових перетворень в

економіці: становлення приватних форм власності; лібералізація цін;

послаблення державного втручання в підприємницьку діяльність,

зовнішньоекономічні зв'язки, валютні, операції господарських суб'єктів.

Зазначені умови дали можливість окремим господарським суб'єктам і

фізичним особам не тільки зберегти свої кошти, а навіть нагромадити

величезні капітали на спекулятивних, бартерних і валютних операціях. Усі ці 0 0 1 Fоперації, як прави ло, проводилися під гаслом ринкових реформ і носили

0 0 1 Fнапівзаконний чи незаконний характер. Створення сприятли вих умов для

згаданих процесів свідчить про безпосередній зв'язок цієї групи населення зі

структурами влади. Держава спочатку створила умови для проведення

нагромадження капіталу, потім зберегла капітал від гіперінфляції, а в 0 0 1 Fре зультаті неконфіскаційної реформи деномінувала його на загальних

підставах і цим зберегла та легалізувала. 0 0 1 FНа початковому етапі свого функціонування гривня по требує

додаткової підтримки своєї сталості. Це, перш за все, зумовлюється

41

0 0 1 Fсоціально-економічною ситуацією в кра їні. Тому, на нашу думку, головним

0 0 1 Fчинником, який стабі лізуватиме гривню - є покращання

загальноекономічної ситуації, зростання темпів виробництва та інших макро- 0 0 1 Fекономічних показників. З іншого боку, стабілізація фінан сового та

грошового ринку, його регулювання й управління ним є одним із головних

важелів впливу на макроекономічну ситуацію у цілому.

Перед економікою України стоїть низка кардинальних питань,

вирішення яких залежить від ефективності ринкових реформ і стабільності

національної валюти. Це, перш за все:

• завершення приватизаційних процесів і приватизація землі;

• стабілізація податкової політики;

• розвиток фінансового ринку з вільним доступом на нього широких

верств населення;

• зміцнення банківської системи;

• 0 01 Fскорочення дефіциту Державного бюджету та платіж ного балансу;

• стимулювання експорту;

• залучення прямих іноземних інвестицій;

• легалізація і контроль за тіньовою економікою;

• заборона бартеру.

Одним із центральних є питання подолання дефіциту Державного 0 0 1 Fбюджету. Але ця проблема найтісніше пов'я зана з чинним механізмом

оподаткування, його впливом на стимулювання обсягів виробництва й інші

макроекономічні показники. Аналізуючи згадані показники в 1997 р., ми

бачимо: ситуація 1997,р. засвідчила неможливість збирання більшої 0 0 1 Fкількості податків, ніж здатна дати економіка. Не достатньо врегульовані

пропорції розподілу податків між бюджетами різних "рівнів дали

надходження, відповідно до плану: до державного бюджету - 70%, до

місцевих - 113,5, виконання показників зведеного бюджету - 84,6%. Дефіцит

бюджету на кінець року становив близько 5,8% від розміру річного ВВП. 0 0 1 FВідповідно до Закону України «Про Держав ний бюджет: У країни» на 1998

р. встановлено граничний розмір дефіциту Державного бюджету у сумі 3 380

42

723 тис. грн., що розрахункове становить 3,3% ВВП і 13,8% 0 01 Fвидат ків

Державного бюджету.

Зрозуміло, що ситуація, що склалася наприкінці 1997 -на початку 1998 0 0 1 Fр. негативно впливає на стабільність грив ні. Ми бачимо, що за цей період

0 0 1 Fкурс гривні до американ ського долара впав від 1,85 грн./$ до 2,05 грн./$.

0 0 1 FНеобхідність розрахунку держави з бюджетним секто ром економіки

0 0 1 Fзагострив питання знаходження коштів. Не гативний вплив на цю ситуацію

справили також падіння курсу цінних паперів на фондових біржах світу та 0 0 1 Fполітич на ситуація в країні напередодні виборів, і, як результат, відтік

іноземних вкладів, інвестицій з економіки України.

Покриття дефіциту Державного бюджету України на 1998 р. за рахунок 0 0 1 Fнадходжень із джерел внутрішнього фі нансування в сумі 1 130723 тис. грн.

0 0 1 Fта з джерел зовніш нього фінансування - 2 250 000 тис. грн. дуже

проблематичне. Високий ризик українського фінансового ринку, який

проявився в конфліктах з приводу порушення умов МВФ, та був підсилений

впливом світової фінансової кризи, сприяв відпливу короткострокових

портфельних капіталів з України (перш за все, російських), втраті 0 0 1 Fміжнародних ре зервів, посилюючи високий девальваційний тиск на

0 0 1 Fгрив ню. Наслідком цього процесу стала відмова від реінвестування та

0 0 1 Fмасовий вихід нерезидентів з ринку ОВДП, затри мка в отриманні

міжнародного кредитного рейтингу.

Для відвернення жорсткої фінансової кризи наприкінці 1997 р. НБУ

провів низку економічних та адміністративних заходів, спрямованих на

стабілізацію гривні, фінансового та валютного ринку. Так, згідно з

постановами Нацбанку України наприкінці листопада 1997 р.:

• облікова ставка була підвищена з 25 до 35% (до 15.11.1997 р. вона

становила 16%);

• ставка ломбардного кредитування була збільшена з 27 до 37%, а

11.12.1997 р. до 45% (до 15.11.1997 0 01 Fр. вона дорів нювала 17%);

• резервні вимоги від початку грудня 1997 р. були збільшені з 11 до 15%;

43

• було дозволено необмежене використання банками ОВДП для

формування резервів НБУ;

• заборонено використання ЛОРО-рахунків іноземних банків для

спекулятивних операцій з валютою, а також гривневе кредитування 0 0 1 Fіноземних банків (у грудні було до зволено використання ЛОРО-

рахунків для придбання ОВДП строком три місяці та більше.

Проведені заходи сприяли скороченню спекулятивних операцій та

збільшенню попиту на гривню, змусили банки утримувати у вигляді резервів 0 0 1 Fгривневі ресурси, що стиму лювало продаж іноземної валюти та підвищило

0 0 1 Fпопит на ОВДП. Придбання короткострокових високодохідних облі гацій, за

девальваційного тиску на національну валюту, зменшує валютний ризик для

їхніх власників.

Зазначені заходи НБУ, хоч і дали змогу на деякий час відносно

стабілізувати грошовий та фінансовий ринок, але ускладнили

функціонування кредитного ринку. Подальше проведення такої політики 0 0 1 Fможе породити ще більше руй нівні суперечності та призвести до

фінансової кризи.

Одним із напрямків укріплення національної валюти є додаткова 0 0 1 Fмобілізація неподаткових надходжень до бю джету, зокрема через

збільшення внутрішніх державних позик. Значну роль у розв'язанні цього

завдання відіграє розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Ллє цей процес в Україні носить дещо суперечливий характер і потребує

певних заходів законодавчого порядку:

1. 0 01 Fнизький життєвий рівень більшості населення обме жує залучення їх

збережень у фінансово-грошовий обіг. Проте зниження податкового 0 0 1 Fтягаря дозволить мобілізува ти зростаючі доходи, і збереження

населення та суб'єктів малого й середнього бізнесу через фінансовий

ринок до Державного бюджету. Особливо важливо відкрити доступ до 0 0 1 Fринку державних цінних паперів широким верствам на селення.

0 0 1 FСьогодні такий доступ для дрібних і середніх ін весторів досить

44

ускладнений необхідністю проходження багатьох посередницьких

структур;

2. важливим напрямком залучення коштів є також грошова приватизація.

Так, відповідно до Державного бюджету на 1998 р., такі надходження

становитимуть 1 046 000 тис. грн.;

3. фізичними

Повернення хоч частини цих коштів в Україну дало б змогу розв'язати

багато проблем, пов'язаних з дефіцитом бюджету та;інвестуванням

економіки. 0 0 1 FУ грудні ,1997 р. з метою поповнення припливу капіта лів на ринок

ОВДП, Міністерство фінансів запропонувало короткострокові (один-два 0 0 1 Fмісяці) облігації, що за прибут ковістю переважали три- і шестимісячні

облігації. Це дало змогу залучити вітчизняних та іноземних інвесторів і 0 0 1 F

0 0 1 Fзаці кавити їх більш прибутковими короткостроковими обліга ціями.

Вигода Мінфіну визначається в користуванні дорогими грішми лише

протягом короткого періоду. 0 0 1 FРозвиток вторинного ринку цінних паперів та стабіль ність

оподаткування є головними напрямками комплексної реструктуризації 0 0 1 Fфінансової системи країни на ринкових ос новах. Ці проблеми повинні

вирішуватися паралельно та в комплексі. Створення цивілізованого 0 0 1 Fфінансового ринку ма тиме позитивний вплив на нову валюту не тільки

0 0 1 Fчерез оздо ровлення Державного бюджету. Ефективно функціонуючий

фінансовий ринок - це вид сучасної банківської системи. Ефективність і 0 0 1 Fвзаємозв'язок цих структур дозволяє Націо нальному банку проводити

ефективну грошово-кредитну політику, оскільки, як свідчить світовий досвід,

найвпливовішим її інструментом є операції на відкритому ринку. 0 0 1 FІснування розвинутого вторинного ринку створює осо бливий

емісійний ефект при введенні в обіг нової валюти, який базується на

зменшенні активності обігу грошей у зв'язку зі стабілізацією їхньої вартості.

Як свідчить досвід багатьох країн, де проводилися грошові реформи, після 0 0 1 Fстабілізації та випуску нової валюти швидкість обігу знач но (від 0,5 до 5

45

0 0 1 Fразів) сповільнюється, що збільшує міст кість грошового ринку та емісійні

можливості центральних банків без інфляційних наслідків. Україна таким

ефектом скористатися не змогла через нерозвинутість фондового ринку та

монопольне підвищення після введення гривні цін і тарифів окремими

структурами, перш за все, державними.

Підсумовуючи сказане вище, можна визначити основні заходи

підтримки стабільності гривні:

• розвиток фінансового ринку, перш за все, вторинного, створення умов

для залучення до нього найширших верств населення та суб'єктів

підприємницької діяльності;

• 0 01 Fповна заборона надання кредитів Національним бан ком для покриття

дефіциту Державного бюджету;

• суворе обмеження, а потім і повна заборона бартеру в усіх сферах 0 0 1 Fгосподарської діяльності, у тому числі зовніш ньоекономічній;

• заборону НБУ кредитування нерентабельних проектів та тих, що не 0 0 1 Fвідповідають структурній перебудові еконо міки;

• вдосконалення законодавчої бази, що регламентує введення в обіг

недержавних платіжних інструментів (чеки, векселі);

• реструктуризація та контроль надходжень і витрат Державного 0 0 1 Fбюджету з метою ефективнішого використан ня коштів, насамперед

для своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, компенсацій та інших

соціальних програм. �

F 0 2 A Лютий І.О. “Грошово – кредитна політика в умовах перехідної економіки”, - Київ: “Атіка”, 2000р. – Стор. 72 - 87

46

комментарии (0)
Здесь пока нет комментариев
Ваш комментарий может быть первым
Это только предварительный просмотр
3 страница на 18 страницах
Скачать документ