Охорона праці курсовая по безопасности жизнедеятельности на украинском языке скачать бесплатно комплекс заходів міроприємства клас безпеки підприємство виробнича працівники Нормативний витрат використання показники керування робота контроль виробництво во, Дипломные работы из Основы биологической безопасности. Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова (МГУ имени М. В. Ломоносова)
refbank7623
refbank762311 апреля 2017 г.

Охорона праці курсовая по безопасности жизнедеятельности на украинском языке скачать бесплатно комплекс заходів міроприємства клас безпеки підприємство виробнича працівники Нормативний витрат використання показники керування робота контроль виробництво во, Дипломные работы из Основы биологической безопасности. Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова (МГУ имени М. В. Ломоносова)

DOC (472 KB)
74 страница
43Количество просмотров
Описание
Охорона праці курсовая по безопасности жизнедеятельности на украинском языке скачать бесплатно комплекс заходів міроприємства клас безпеки підприємство виробнича працівники Нормативний витрат використання показники керув...
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 74
Это только предварительный просмотр
3 страница на 74 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 74 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 74 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 74 страницах
Скачать документ

Вступ

Охорона праці – це система правових у соціально-економічних,

організаційно - технічних, санітарно — гігієнічних і лікувально-

профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і

працездатності людини в процесі праці. Державна політика в галузі охорони

праці базується на принципах:

пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатів

виробничої діяльності підприємства і, повної відповідальності власника за

створення безпечних і нешкідливих умов праці;

комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних

програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної

політики, досягнень, в галузі науки і техніки та охорони навколишнього

середовища;

соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам,

які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних

захворювань;

встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств,

незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

використання економічних методів управління охороною праці, проведення

політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і

нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони

праці;

здійснення навчання населення, професійної підготовки іпідвищення

кваліфікації працівників з питань охорони праці;

забезпечення координації діяльності державних органів, установ,

організацій та громадських об'єднань, що вирішують різні проблеми охорони

здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення

консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма

соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та

державному рівнях;

міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання

світового досвіду організацій роботи щодо поліпшення умов і підвищення

безпеки праці.

До прийняття Закону України «Про охорону праці» матеріальне

забезпечення потерпілих на виробництві було обмежено виплатами по листках

непрацездатності, втраченого заробітку, а також пенсій по інвалідності та у разі

втрати годувальника. Закон значно підняв ціну життя людини добавились

виплати одноразової допомоги, а також виплати відшкодування шкоди без

урахування одержаних потерпілими пенсій та інших доходів.

Зазначені доповнення збільшили розмір отримуваних потерпілими виплат

в сотні разів, що свідчить про соціальну направленість розвитку нашої держави.

На деяких підприємствах, де умови праці особливо незадовільні, наприклад у

Центральному районі Донбасу, виплати досягають 70% фонду заробітної плати

і дедалі збільшуються.

За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВОЗ) смертність від

несчасних випадків у даний час займає третє місце після серцево-судинних і

онкологічних захворювань.

Причиною смертності працездатних людей молодого і середнього віку

переважно є нещасні випадки. По статистичним даної, найбільш

розповсюдженою причиною смерті серед чоловіків у віці від 15 до 36 років є

несчасні випадки.

У США від нещасних випадків щодня гине більш 55 чоловік і більш 8,5

тисяч стають інвалідами. У Німеччині кожні 13 секунд відбувається , нещасний

випадок, кожної 3 хвилини одна людина стає інвалідом, кожні 2,5 години

відбувається нещасний випадок зі смертельним результатом. Загальний збиток

народному господарству, за даними Федерального відомства по охороні праці і

дослідженню нещасних випадків, складає в рік більш 30 млрд.марок.

Щорічно у світі нещасні випадки відбуваються більш ніж з 10 млн. людей,

причому більш 600 тис. чоловік гине.

Статистика нещасних випадків свідчить, що 15-20 років тому в Україні на

виробництві щорічно гинуло близько 4 тис чоловік, що в 1,5 рази більше, ніж у

даний час. Але і сьогодні щорічно на виробництві України травмується близько

120 тис. чоловік, із яких 2,5 тисячі гине, більш 10 тисяч чоловік одержують

профзахворювання. Наприклад, тільки по об'єднанню "Донбассуголь" показник

загального травматизму зріс з 622 у 1994 р. до 711 у 1995 р., що перевищує

аналогічний показник США в 20 разів. У машинобудуванні в 1994 р. відбулося

5354 нещасних випадків; з них -127 зі смертельним результатом, причому

організаційні причини травматизму перевищили технічні в 2,5 рази.

Можна з упевненістю вважати, що проблема зниження травматизму при

будь-яких видах предметної діяльності людей є актуальною у світовому

масштабі.

Теперішній стан економіки держави не дозволяє в повному обсязі

здійснювати відшкодування шкоди потерпілим. Особливо це спостерігається на

підприємствах галузей важкої промисловості, таких як вугільна, гірничорудна,

металургійна та інші, де умови праці на робочих місцях останнім часом значно

погіршилися. Тільки по вугільній галузі промисловості заборгованість досягає

19 трлн. крб., а по деяких шахтах виплата одноразової допомоги не проводиться

з травня 1995 року.

Зайнято майже 22 тис. неповнолітніх та жінок на заборонених для них

роботах. Близько 800 тис. машин, механізмів, транспортних засобів

експлуатуються, не відповідаючи вимогам безпеки і гігієни праці, а понад 40

тис. виробничих будівель і споруд є аварійними.

Аналіз факторів, які призводять до професійних захворювань, свідчить,

що найбільша небезпека від впливу фізичних факторів (вібрація і шум) – 32%;

забруднення повітря пилом та іншими шкідливостями – 22; біологічних

факторів –11,7; від не ергономічності обладнання – 11,2%.

На жаль, у галузях харчової промисловості перелічені фактори

превалюють. На виробництві, в системі Держхарчопрому, травмується 400 –

600 працівників, з них 25 – 30 із смертельним наслідком.

Матеріальні збитки в результаті нещасних випадків в середньому за рік

становлять 2100–2200 тис. грн. Через травми потерпілих за рік втрачається 19

000 – 20 000 людино – днів робочого часу. Кількість потерпілих на 1000

чоловік працюючих (коефіцієнт Кч) становить 1,7 – 2,0. Коефіцієнт важкості

травматизму Кв = 32 – 3 6.

Більшість нещасних випадків трапляються через незадовільну організацію

виконання робіт – 15 – 16 % ; порушення трудової і виробничої дисципліни –

11 – 12 %; порушення технологічного процесу – 10 %; недоліки в навчанні

безпечним методам праці 8 – 9%; незадовільне утримання і недоліки в

організації робочих місць 6 – 7%; порушення вимог безпеки при експлуатації

транспортних засобів та незастосування засобів індивідуального захисту –

4-5%; незадовільний технічний стан будинків, споруд, територій – близько 4%

тощо.

Таблица

За статистичними даними, протягом останніх років в народному

господарстві в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам,

працюють понад 3 млн. чоловік, з них-близько 1 млн. - жінок. Практично

кожний третій, а в окремих виробництвах (вугільна, металургійна, легка

промисловість, сільське господарство) - кожний другий працює у шкідливих

умовах.

Питанням розробки комплексних показників небезпеки до теперішнього

часу приділялася недостатня увага. Треба зазначити, що критерії небезпечності

та екологічності, на наш погляд, неповною мірою відповідають поставленому

зав-данню, бо вони не враховують кількості людей, що перебувають у зоні

можливої дії руйнівних факторів об'єкта у випадку його аварії. Так, наприклад,

ескалатор метро має дуже мало небезпечних факторів, але при виході його з

ладу багато людей можуть бути травмованими.

1.1.

1,2,3

Про одну з тенденцій в області гігієни навколишнього середовища й

охорони здоров'я населення є перехід в оцінці стану навколишнього

середовища, у т.ч. виробничої, від зіставлення значень окремих її показників з

відповідними гігієнічними регламентами («середовище-норматив») до

порівняння стану в цілому, а не окремих показників з рівнем здоров'я

(«середовище-здоров'я»). Ця тенденція тісно зв'язана з оцінкою ризику, під

яким (стосовно до токсичних впливів) розуміють прогнозування імовірності

несприятливих для здоров'я результатів впливу (експозиції) шкідливих речовин

на чи населення на якусь його частину. Система оцінки ризику призначена для

прийняття адекватних рішень, застосування регламентуючих Ія чи)

регулюючих мір з метою чи попередити істотно обмежити вплив шкідливих

речовин, послабити прояв негативних ефектів.

На початковому етапі розробки системи оцінки ризику істотна увага

приділили термінологічній базі, визначенню окремих специфічних термінів і

понять для включення їхній у науковий лексикон. Так, ДСТУ 2156-93 «Безпека

промислових підприємств. Терміни і визначення» (Держстандарт України,

Київ, 1994) оперує поруч понять, до складу яких, входить термін «ризик».

Серед них «ризик промислового підприємства» і «контроль ризику». Ризик

промислового підприємства розшифровується як «імовірність реалізації

потенційної небезпеки, що ініціюється промисловим підприємством, і

негативних наслідків цієї реалізації». Під контролем ризику розуміють

«процедуру вироблення і прийняття рішень по керуванню ризиком, їхньої

реалізації і періодичної оцінки ефективності з використанням результатів

експертизи ризику в якості одного з джерел вихідних даних». Тим часом,

конкретний зміст поняття «керування ризиком» не порозумівається, хоча

приводиться трактування таких визначень, як «аналіз ризику», «оцінка ризику»

і «експертиза ризику». Під аналізом ризику розуміють «використання

доступної інформації для ідентифікації потенційної небезпеки, ініційовану

промисловим підприємством, і визначення відповідного їй ризику (показники

безпеки виробничого персоналу, населення регіону; екологічні показники)».

Під оцінкою ризику розуміють процедуру, коли його «значення в явному

чи неявному виді включають у процес прийняття рішень з метою виявлення

можливих варіантів забезпечення безпеки промислових підприємств». Сама ж

експертиза ризиків трактується як сполучення процедур аналізу й оцінки

ризиків.

Закінчення формулювання поняття «аналіз ризику» вимагає уточнення,

тому що неясно, як співвідносяться між собою поняття «ризик» і сукупність

понять, укладених у дужки. Чи несуть вони ідентичне значеннєве чи

навантаження поняття в дужках уточнюють поняття «ризик»? На наш погляд,

поняття в дужках швидше за все зв'язані не з ризиком як таким, а з кількісною

оцінкою ідентифікованої потенційної небезпеки, ініційовану промисловим

підприємством. У зв'язку з цим доцільно записати в другій частині

формулювання «аналіз ризику»: «визначення відповідних їй показників

безпеки виробничого персоналу, населення регіону, екологічної безпеки і

ризику несприятливих ефектів у випадку їхнього перевищення».

У роботах, чи безпосередньо побічно стосуються аналізу ризику хімічних

впливів, підкреслюється, що оцінка ризику є лише одним з компонентів, що

враховуються при прийнятті рішень по керуванню ризиком, що це задачі

різного порядку для різних груп облич. Одна з них полягає в тому, щоб,

спираючи на інформацію контролюючих органів (результати моніторингу) і баз

даних про токсичні ефекти різних експозицій та про рівні експозицій,

визнаних безпечними (ПДК, ПДУ, а по термінології Агентства США по

охороні навколишнього середовища - референтна концентрація чи доза),

максимально об'єктивно, без обліку соціальних, економічних і морально-

етичних передумов і наслідків оцінити ступінь ризику конкретної ситуації,

проінформувати про це державні органи керування і громадськість. Інша

задача представляє переважно розпорядницьку функцію. З обліком усіх

можливих наслідків варто прийняти конкретні керуючі рішення, довести їх до

зведення виконавчих органів і забезпечити необхідний рівень взаємодії

територіальних і відомчих служб, контроль за їх діяльністю й у наступному —

оцінку ефективності прийнятих рішень і початих дій. Такий розподіл функції

необхідно. У противному випадку може постраждати об'єктивність, тому що

ухвалення рішення по оцінці ступеня ризику буде обтяжено обліком істотних,

але зайвих на цьому етапі факторів, таких як технічні можливості, економічна

доцільність, політична амбіційність, турбота про недопущення інформаційного

стресу серед населення.

У найбільш загальному виді організація хімічної безпеки і послідовність

дій по захисту навколишньої і виробничого середовища від хімічного

забруднення може бути представлена схемою.

Як випливає з зазначеної схеми, усі компоненти системи знаходяться у

взаємодії. Суцільними стрілками на схемі зазначені зв'язки, задіяні

безпосередньо в процесі прийняття рішень.

таблиця.

Якщо небезпека хімічного виробництва оцінювати винятково в аспекті

погрози токсичного впливу на виробничий персонал, то процедура аналізу

ризику в межах прийнятої ДСТУ 2156-93 формулювання не викликає великих

труднощів. Фактори небезпеки ідентифіковані і, як правило, установлені. Це,

відповідно, хімічні речовини, що звертаються в процесі виробництва, і

величини їх ПДК робочої зони. Однак оскільки між значеннями ризиків і

значеннями показників безпеки поки що не удалося установити кількісних

відносин, аналіз ризиків практично не в змозі наблизити нас до завершального

етапу експертизи - їх оцінці, тому що немає тих значень ризиків, які можна в

явному чи неявному виді включити в прийняття рішень з метою пошуку

оптимального варіанта забезпечення безпеки виробничого персоналу

промислового підприємства (тим більше населення). У випадках відсутності

можливості провести повноцінну і всебічну експертизу ризику конкретної

сформований ситуації прийняття рішень по керуванню ризиком буде мати

істотні вади. Але якщо важко керувати ризиком (імовірністю реалізації

потенційної небезпеки токсичних впливів хімічних речовин) у виробничих

умовах, то зменшити потенційну небезпеку виробництва як таку можливо. При

цьому задача керування ризиком не знімається, а зважується на більш низькому

рівні потенційної небезпеки виробництва.

Слід зазначити, що потенційна небезпека виробництва знаходиться в

зворотній залежності від її інтегрального показника за аналогією з ДСТ ССБТ

12.1.007, у якому небезпека речовини зменшується зі збільшенням значення її

класу. Аналогією може служити і співвідношення між токсичністю речовини і

величиною його середньосмертельної дози (Лд50, мг/кг) чи

середньосмертельної концентрації (Лс50, мг/м3). Це ті кількості (концентрації)

речовини, що, будучи введеними в організм (у шлунок, на(чи) під шкіру,

внутрівенно, чи через органи подиху) при фіксованих умовах експерименту

(вид і маса тіла тварин, умови їхнього змісту і годівлі, термін спостереження

після введення речовини і т.д.), викликають загибель 50% тварин, використаних

в експерименті. Більш токсичною є речовина, величина Лд50(Лс50) якого менше,

і навпаки. У практиці стало звичним користатися цими параметрами, унаслідок

чого ми не зауважуємо формальної невідповідності між токсичністю як

поняттям і числовим її вираженням через значення Лд50(Лс50). Для усунення

цього «формального» протиріччя токсичність речовини чисельно визначають

як величину, зворотну середньосмертельній дозі (концентрації). Тому що зі

зменшенням знаменника дріб збільшується, то чим менше значення Лд50(Лс50),

тим більше дріб. Таким чином, між поняттям токсичності і її кількісним

вираженням установлюється прямий зв'язок: токсичність тим вище, чим вище її

показник, величина, зворотна середньосмертельній дозі (концентрації).

Аналогічний підхід пропонується і при оцінці ступеня небезпеки хімічних

виробництв. Для того, щоб ступінь небезпеки виробництва в числовому

вираженні відповідала її вербальному вираженню, пропонується

використовувати індекс небезпеки чи зворотну величину інтегральних

показників небезпеки (табл.).!!!!!!

Степень

небезпеки

хімічного

виробництва

Коливання зворотної величини інтегрального

показника небезпеки (индекса опасности)

Рівень А Рівень Б

Надзвичайна

Висока

Помірна

Мала (низька)

0,10,07

0,0660,043

0,0410,031

0,030,025

0,0770,052

0,050,032

0,0310,024

0,0230,019

Залежність класу небезпеки технологічного процесу, виробничого чи

устаткування хімічного виробництва в цілому від значень різних технологічних

факторів, навіть при суб'єктивності визначення діапазону значень більшості

показників відкриває перед технологами принципову можливість вибору таких

рішень, які б робили найбільший ефект у зниженні небезпеки виробництва при

найменших витратах. При цьому відповідні рішення можуть продумуватися ще

при розробці принципової схеми технологічного процесу і її лабораторному

проробленню з наступною оцінкою їхньої ефективності в процесі «пілотних»

іспитів чи на стадії досвідченого виробництва.

Саме тоді варто оцінити, що переважніше, наприклад:

вести процес при підвищених тиску чи температурі використовувати

токсичні каталізатори, але процес проводити в умовах нормальної постійної

температури і тиску;

використовувати менш токсичні, але пальні чи речовини навпаки, більш

токсичні, але не (чи менш) пальні;

чи створювати одну установку щодо великої потужності, що дозволить

оптимізувати процес по показниках періодичності, але підвищить небезпеку

аварії з виходом реакційних мас за межі устаткування, чи зволіти кілька

установок меншої потужності, що збільшить частоту небезпечних операцій

(завантаження сировини, вивантаження готового продукту, його очищення,

зважування, і т.д.), але знизить небезпеку аварії з виходом реакційних мас за

межі устаткування;

чи використовувати як розчинник воду, що часто приводить до

підвищення корозійної активності реакційних мас, вимагає застосування

корозійно-стійкого устаткування і чревате більшою імовірністю аварій

унаслідок порушення герметичності чи устаткування трубопроводів, чи

застосувати який-небудь органічний розчинник, що не підвищить корозійну

активність реакційних мас, але токсичний і відноситься до небезпечних

речовин того чи іншого класу.

Будь-які організаційні, технологічні, інженерно-технічні, у тому числі

санітарно-техничні, рішення, спрямовані на підвищення інтегрального

показника небезпеки технологічного процесу і виробничого устаткування, а

також на зменшення кількості працюючих, дотичних зі шкідливими

речовинами, у своїй сукупності визначають зниження індексу і ступеня

небезпеки хімічного виробництва в цілому. При цьому ідентичний і достатній

ефект може бути досягнуть за допомогою засобів, що вимагають різних

матеріальних і фінансових витрат, що дозволяє залучити й економічні важелі до

справи оздоровлення умов праці і зниження небезпеки (імовірності ризику)

токсичних впливів на організм працюючих у хімічному виробництві.

На закінчення ще раз підкреслимо, що мова не йде про протиставлення: чи

керувати ризиком чи знижувати потенційну небезпеку хімічних виробництв. Ці

поняття тісно взаємозалежні і співвідносяться як тактика і стратегія хімічної

безпеки працюючих, населення і біосфери в цілому. Стратегія полягає в тім,

щоб знизити хімічне навантаження на середовище житло людини, і тим самим

знизити небезпека токсичного впливу хімічних речовин на організм і живу

природу. Тактика ж заключається в тім, щоб вирішити цю задачу в

максимально стиснутий термін і при мінімальних матеріальних і фінансових

витратах. Визначити пріоритетні напрямки і намітити першочергові кроки

допоможе концепція ризику.

4,5

Політику в галузі охорони праці можна представити як діяльність,

пов'язану з відносинами між керівником (власником) підприємства

(виробництва) і працівником, ядром якої є ствердження і підтримка умов

безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на рівні, що забезпечує

збереження здоров'я і працездатності працівника. Свій вираз ця політика

знайшла в Законі «Про охорону праці», де досить чітко і докладно

сформульовані її принципи. А через принципи можна визначити і мету

політики. І це дуже важливо. Мета політики у сфері охорони праці на

поточному етапі розвитку — це боротьба за зниження виробничого

травматизму шляхом попередження нещасних випадків та інших ушкоджень

здоров'я, що виникають у процесі роботи, і зведення до мінімуму причин

небезпек, властивих виробничому середовищу.

Політика в галузі охорони праці повинна бути незмінною основою всієї

працеохоронної діяльності на підприємстві. Основними елементами політики у

галузі охорони праці будь-якого виробництва, великого чи малого, можуть бути:

пріоритетність безпеки і гігієни праці, здоров'я працівників і демонстрація

керівництвом підприємства як на словах, так і на ділі своєї прихильності до

цих пріоритетів;

неприпустимість усунення недоліків у виробництві за рахунок зниження

рівня безпеки праці;

творчий підхід до питань охорони праці, схвалення будь-яких розумних

ініціатив, реалізація яких знижує можливості виникнення нещасних випадків і

профзахворювань, зводить до мінімуму причини небезпек, властивих

виробничому середовищу;

позитивне сприйняття будь-яких зусиль й ініціатив щодо забезпечення

безпеки праці усіма працівниками підприємства, у т. ч. і керівництвом, навіть

якщо вони не знайшли реалізації;

відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавства держави.

Можуть бути й інші елементи. Не виключено, що хтось може і не

погодитися з цими міркуваннями. Але якщо це й так, то це вже свідчить —

формальне існування політики у галузі охорони праці саме по собі не приведе

до підвищення рівня безпеки і зниження травматизму. Усе буде залежати від

того, яке значення надаватиметься цій політиці, хоча б у контексті викладених

вище елементів, з боку керівництва підприємства і, особливо, його керівника.

Інакше кажучи, політика забезпечення безпеки праці може або вважатися

важливою, або ні, залежно від того, чи бачить працівник, що керівництво

підтримує цю політику на практиці чи навпаки.

В основі дій з управління (чи в основі механізму) повинен бути контроль,

або перевірка стану охорони праці як єдиний спосіб одержання достовірної

інформації про поточний стан справ з безпеки праці. В основі дій з контролю

має бути ретельне виявлення на робочих місцях, у приміщеннях, на території

небезпечних виробничих факторів для наступної оперативної (по можливості)

їхньої локалізації і повного усунення. Контролювати у плановому порядку

мають усі: робітники — на своїх робочих місцях, керівники усіх рівнів — на

підвідомчих їм ділянках роботи. У цьому й полягає концепція контролю стану

охорони праці.

Оскільки контроль характеризує не тільки стан охорони праці, але й якість

роботи керівника виробничого підрозділу, зобов'язаного за законодавством

забезпечувати належну безпеку праці, то він (контроль) повинен закінчуватися

оцінкою. Не сприймати цю обставину — значить свідомо нехтувати

можливостями людського фактора у такій важливій справі, як попередження

нещасних випадків.

Логічне продовження ланцюжка дій — стимулювання як засіб мотивації

керівників, інших посадових осіб виробничих підрозділів підприємства. Термін

«стимул» може бути визначений як спонукальна причина активізації наших дій,

особливо у тих випадках, коли є прагнення одержати винагороду. Застосування

стимулів для мотивації як робітників, так і керівників — загальноприйнята

практика в усьому світі. Користь свою ця практика давно довела, і нею не варто

нехтувати. У роботі щодо реалізації політики боротьби з травматизмом треба

мати на увазі важливу обставину: стимулювання керівника виробничого

підрозділу не повинно полягати тільки в заохоченні. За низьку оцінку стану

охорони праці, а значить, за посадові недоліки в роботі на керівника

накладається відповідне стягнення як матеріального, так і морального плану.

Однак перевага повинна надаватися заохоченням з метою конкретного

поліпшення стану роботи з охорони праці.

6,7,8,9,10

Система керування охороною праці (ОП) конкретного підприємства

повинна розроблятися з урахуванням особливостей його виробничої діяльності

і вписуватися в існуючу структуру і схему керування підприємством у цілому,

де органи (суб'єкти) керування діяльністю порту одночасно є й органами

(суб'єктами) керування ОП. Зокрема, суб'єктами керування є відповідні служби,

відділи, посадові особи; об'єктом керування - діяльність функціональних служб

і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці

на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

СКОП може бути побудована по ієрархічній трьохрівневій схемі, при

цьому керування здійснюється на всіх рівнях і стадіях виробничого циклу

(трудової діяльності працівників):

на стадії підготовки - у ході виробництва - після його завершення в умовах

нормального функціонування і не планованих нестандартних (надзвичайних)

ситуацій (див. схему).

В основу СКОП підприємства повинна бути закладена економіко-цільова

спрямованість функціонування і комплексний підхід до рішення проблем ОП.

Це виражається в чіткому формулюванні цільових задач як бажаний результат

діяльності і розробці економічного механізму як способу, що забезпечує

досягнення поставленої мети.

Керування охороною праці включає рішення ряду основних задач і

виконання визначених функцій. Основна поточна цільова задача роботи

підприємства в області ОП може бути сформульована як необхідність створення

передумов для формування на виробничій території професійно безпечного й

екологічно чистого простору.

Комплексний підхід до рішення задач і проблем в області ОП реалізується

на основі принципів:

спрямованості системи керування на реалізацію цільових задач;

безумовного пріоритету професійної й екологічної безпеки перед іншими

категоріями господарської діяльності, підкріпленої фінансовими і

матеріальними ресурсами;

партисипативності керування, тобто масової участі всіх працівників

підприємства в заходах щодо забезпечення професійної й екологічної безпеки,

а також реалізації мір працьоохоронного характеру й управлінських впливів на

всіх рівнях і стадіях виробничих і трудових процесів;

принципу ненульового ризику, тобто усвідомленні необхідності підготовки

виробництва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної)

ситуації;

соціальної й економіко-цільової оцінки наслідків передбачуваних дій і

прийнятих рішень на основі прогнозування ризику й усунення джерел

потенційної небезпеки;

вірогідності, повноти й оперативності зовнішньої і внутрішньої інформації,

доведенні її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і

горизонталі;

експрес-реагування на інформацію, що надходить: оперативна оцінка й

аналіз ситуації, вироблення, прийняття і виконання управлінських рішень,

спрямованих на усунення професійної й екологічної небезпеки, причин її

виникнення;

безперервності функціонування системи навчання, що забезпечує достатню

професійну компетентність менеджерів і робітників в області ВІД і інженерної

екології;

безперервності контролю (нагляду) за дотриманням нормативних вимог на

виробничих ділянках і робочих місцях;

економічній мотивації й обопільній відповідальності всіх працівників

(адміністрації, посадових осіб і робітників) - учасників трудових процесів на

підприємстві за створення і дотримання нормативних умов, забезпечення

професійної й екологічної безпеки.

Контроль за рівнем ВІД і станом об'єктів керування здійснюється на основі

принципу «безперервності» за допомогою «методу отклоне-

ний», відповідно до якого керуючі рішення приймаються при наявності й у

залежності від ступеня відхилень контрольованих критеріїв і показників від

нормованих ( щодопускаються) значень.

З цією метою виробляється: збір інформації про фактичні значення рівнів

виробничих факторів і показників (критеріїв) безпеки праці; порівняння їх із

установленими нормами і вимогами; оцінка величин і аналіз причин відхилень

фактичних значень виробничих факторів і показників від необхідних;

прийняття, реалізація оперативних рішень, спрямованих на ліквідацію

відхилень фактичних значень від необхідних і досягнення поставлених цілей.

Функції СУОТ

Склад, короткий зміст функцій і приклади постановки функціонально-

цільових задач системи керування ВІД на рівні підприємства приведені в табл.

1. Реалізацію функцій і задач повинні здійснювати відповідні служби і

підрозділи.

Система безупинного контролю

Контроль за станом (рівнем) охорони праці і функціонуванням СУОТ

повинний здійснюватися безупинно і на всіх рівнях управленческо-

производственной діяльності.

У залежності від суб'єктів і об'єктів контролю розрізняють нагляд:

зовнішній - здійснюють відповідні держнаглядоові органи; внутрішній —

здійснюють посадові особи порту у відповідності зі спеціалізацією; суспільний

-здійснюють профспілкові органи.

Види, характер, періодичність і зміст контролю по рівнях управлінсько- виробничої діяльності, виходячи з практики роботи Ильичевского порту, представлені у виді матриці (табл. 2).

функции

Наименова

ние функции

Краткое содержание Функционально-

целевые задачи (примеры

постановки)

1 2 3 4 1. Организац ия и координация работы в области

ОТ

Направлена на формирование органов управления ОТ, установление прав и обязанностей должностных лиц, служб, подразделений,

Снизить уровень производственного травматизма (К^, К^), профзаболеваний, аварий

ответственных за ОТ по сравнению с сопоставимым (базовым)

периодом 2. Планирова ние работы и протезирование производственного риска тепени опасности)

Направлена на планомерное формирование комплексных перспективных и текущих планов

Выбор оптимальных и приоритетных

направлений вложения инвестиций

3. Кадровое и

профессиональное обеспечение

Направлена на отбор специалистов и рабочих, исходя из профессиональной компетентности и медицинских показаний, обучение их

безопасным методам труда

Обеспечить полную потребность предприятия в кадрах: по количеству, составу и профессиональной подготовке

4. Проектно- конструкторское обеспечение

Направлена на разработку техдокумента-ции на вновь создаваемые технологические

средства и ремонтируемые объекты

Не допускать выпуска и обращения конструкторской документации, не соответствующей

условиям безопасности 5. Технологи ческое обеспечение

Направлена на приведение действующих технологических процессов в соответствие с

требованиями стандартов с целью снижения доли ручного труда

Обеспечить уровень (комплексной) механизации на грузовых работах не менее ... %

6. Техническо е обеспечение

Направлена на поддержание безотказности и безопасности функционирования основного

технологического и вспомогательного оборудования

Снизить за счет ПРР непланируемые простои механизмов, довести значение коэффициента готовности (К^) до величины...

7. Энергетиче ское обеспечение

Направлена на бесперебойное обеспечение производственной деятельности предприятия энергетическими ресурсами

Свести непланируемые перебои в энергетическом обеспечении (в снабжении

знергоресурсами) до ... 8. Обеспечен ие безопасной эксплуатации

гидротехнических и инженерных сооружений

Направлена на поддержание в технически исправном состоянии зданий, сооружений, складских, служебных и бытовых помещений

Исключить непланируемое и

аварийное разрушение строительных конструкции

9. Материаль но-техническое обеспечение

Направлена на бесперебойное снабжение подразделений материалами, инструментом,

инвентарем, средствами измерений,

Полное удовлетворение потребностей

подразделений и служб в

средствами индивидуальной защитыспецодежде, обуви (по количеству и

номенклатуре) для нужд охраны труда и экологии

10. Метрологи ческое обеспечение

Направлена на поддержание в работоспособном состоянии средств измерений, внедрение современных методов и средств измерений для получения точной, достоверной непрерывной и дискретной

информации

Обеспечить необходимую точность, достоверность и оперативность

измеряемой информации о контролируемых параметрах

11. Нормализа ция санитарно-ги- гиенических условий труда, лечебно-

профилактическое и социальное обеспечение

Направлена на приведение условий труда к нормативным

требованиям, снижение воздействия вредных производственных факторов

Улучшение условий труда определенного

количества-рабочих мест и/или приведение их к нормативным требованиям

1 2 3 4

12 Правове забезпечення

Направлена на создание условий для эффективного функционирования системы управления на основе правового регулирования

Не допускать принятия управленческих решений и введения в действие документов, не отвечающих правовым нормам

13 Інформаційне, нормативно- методичне і довідкове забезпечення

Направлена на формирование поля информации, в котором осуществляется уп- равленческо- производственная деятельность

Накопление необходимого массива информационных и регламентирующих документов (материалов)

14 Економіко- цільове регулювання і мотивація безпечної роботи

Направлена на разработку, внедрение и поэтапное совершенствование экономического механизма, обеспечивающего решение целевых задач

Внедрение новых или совершенствование существующих форм оплаты труда на определенных участках и в конкретных производственных процессах

15 Контроль за станом охорони праці

Направлена на организацию контрольно- инспекционной деятельности и выполнение предписаний должностных лиц и гос-надзорных

Предотвращение действий персонала (должностных лиц и рабочих), противоречащих нормативным

органов требованиям 16 Направлена на получение информации о состоянии (уровне) охраны труда и функционировании СУОТ с целью последующей разработки рекомендаций для принятия управленческих решений на всех уровнях

Учет, анализ и оценка показателей состояния охраны труда и функционирования СУОТ

Обеспечение ежеквартального анализа и оценки состояния охраны труда и выполнения целевых задач

Показники і критерії оцінки стану охорони праці

Поряд з відомими показниками, що характеризують частоту (ДО^) і вага

(ДО^) нещасливих випадків, можуть застосовуватися й інші показники

(критерії) оцінки, наприклад, сумарні витрати підприємства (підрозділу),

зв'язані з нещасливими випадками (профзахворюваннями, аваріями), часовий

коефіцієнт частоти нещасливих випадків (профзахворювань, аварій), що

представляє кількість цих подій на кожні 10 млн. год, відпрацьованих усіма

працівниками підприємства (підрозділу).

На основі кількісних і інших показників роботи підприємства в області

безпеки праці може вироблятися і якісна оцінка стану ВІД: задовільний стан;

незадовільний стан; украй незадовільний стан. З цією метою повинні бути

встановлені чіткі, об'єктивні границі цього поділу.

Механізм економічного регулювання і мотивації безпечної роботи

Механізм економічного регулювання спрямований на реалізацію функції

№ 14 (табл. 1) на основі встановлення економічної ответствен

ности посадових осіб і виконавців за порушення нормативних вимог і

допущені нещасливі випадки, профзахворювання, аварії. Реалізація

здійснюється:

пред'явленням економічних санкцій до роботодавців (організаторам і

керівникам виробництва) і виконавцям за відсутність умов і порушення норм

(правил), що забезпечують безпечну працю;

економічним стимулюванням (заохоченням, мотивацією) безпосередніх

виконавців і організаторів виробництва за безпечну працю, роботу без травм і

дотримання встановлених норм (правил).

У положенні, що регламентує керування ОП, повинні бути обговорені

умови взаємного пред'явлення санкцій (претензій, позовів).

^ I» (.шипіння ох^ииии гууда в умовах надзвичайних ситуацій

Схема керування охороною праці в умовах надзвичайних (нестандартних)

ситуацій аналогічна схемі керування в умовах нормального функціонування

виробництва. Разом з тим, порядок і характер прийнятих управлінських і

інженерних рішень має ряд особливостей, що залежать від характеру розвитку

конкретної ситуації. Безпека дій посадових осіб

МАТРИЦЯ

безупинного контролю в системі керування охороною праці

Уро

вень

произво

дства

(контрол

я)

Хара

ктер

контроля

Ви

д

контро

ля

Пери

одичность

контроля

Содержани

е контроля

Исполнители

Уро

вень

Комп

лексная

Пе

риоди

Ежекв

артально

Проверка

инженерного,

Специализир

ованные комис

инж

енерног

о

обеспеч

ения

пров

ерка (КП)

че

ский

(ПК)

(по 4

кварталу,

совместн

о с

организаци

онного,

технического

обеспечения

сии во главе

с главными

специалистами

(начальниками

годов

ым)

на

соответствие

нор

отделов) и с

участием руко

мативным

требованиям

водителей

(зам. руководите

лей)

подразделений,

инже

нера ОТ,

представителя

профорганиз

ации и др. лиц.

В п/флоте

комиссия во гла

ве с

начальником или

его

заместителе

м

Уро

вень ор

Орга

низаци

Оп

ератив

Ежем

есячно

Проверка

организацион

Комиссии

подразделений

гани

зацион

онно

-техни

ны

й (ОК)

но-

технического

обес

(судна) во

главе с замести

ного

обеспеч

ения

(сред

ческ

ая

проверка

(ОТП)

печения на

соответствие

нормативным

требо

телем

руководителя

подразделения

(капитана) с

нее

звено)

ваниям участием

инженера ОТ и

ДР. лиц

Уро

вень

исполне

Пров

ерка

норматив

Те

кущий

СТО

Ежес

менно

(ежевахтн

Проверка

условий труда

и

Организатор

ы (руководители)

производств,

ния

(рабочи

е

ных

условий

(ПНУ)

о) производственн

ых процессов

на соответствие

нор

исполнители

(самоконтроль)

мес

та)

мативным

требованиям

і робітників в умовах локальних нестандартних ситуацій, коли зона впливу

факторів надзвичайних ситуацій обмежена робочим чи місцем ділянкою,

повинна регламентуватися відповідними інструкціями. Безпека дій в умовах

нестандартної ситуації, що охоплює все підприємство (чи регіон), повинна

також визначатися відповідними документами, наприклад, планом ГО.

Саморегулювання системи керування охороною праці досягається

шляхом вироблення і реалізації управлінських рішень у відповідь на сигнальну

інформацію про відхилення показників, що характеризують стан системи, від

оптимальних значень.

Як критерії відхилень, що передбачають необхідність прийняття

управлінських рішень і регулювання системи «людина -робоче місце -

виробниче середовище», може служити сигнальна інформація про:

кожнім випадку травмування (професійного захворювання, аварії), у першу

чергу - про смертельне і групове, підлягаюче спеціальне розслідування;

перевищенні числа нещасливих випадків в обліковому періоді в порівнянні

з базовим;

перевищенні економічних утрат унаслідок нещасливих випадків,

профзахворювань і аварій по

порівнянню з визначеним чи значенням з базовим періодом;

незадовільній оцінці стану (рівня) охорони праці в підрозділі (для

керівника підрозділу) і на підприємстві (для начальника, директора).

Керуюче вплив на систему здійснюється доти, поки не буде досягнутий її

оптимальний стан.

Ефективність функціонування системи може оцінюватися по: зниженню

рівня виробничого травматизму в порівнянні з базовим періодом; чи

зменшенню відсутності професійних захворювань; скороченню чисельності

працівників, зайнятих у шкідливих, небезпечних умовах і на важких роботах;

зниженню економічних утрат унаслідок нещасливих випадків,

профзахворювань і аварій; соціальному ефекту.

Викладена концепція розробки системи керування ВІД з економіко-

цільовою спрямованістю дозволить деякою мірою вирішувати проблеми

професійної й екологічної безпеки на рівні підприємства в умовах перехідного

періоду до відкритого (ринкової) економіці.

1.4.

1

Доводиться констатувати, що існуюча в країні нормативно-технічна

документація не дає таких методів. При цьому цілком очевидно, що система

показників обліку умов праці не дозволяє безпосередньо оцінювати стан

охорони праці. Вона тільки дає можливість аналізувати результати

функціонування системи заходів та засобів, яка знаходиться протягом звітного

періоду в певному стані і має певний рівень своєї ефективності щодо

необхідного за нормами. Закон запрацює на повну силу своїх можливостей

лише в тому разі, коли буде вирішено проблему чіткого уявлення про структуру

системи заходів та засобів для забезпечення нормативного рівня умов праці

конкретних об'єктів та оцінок стану таких систем.

Важко уявити, наприклад, якісне й повне виконання вимог ст. 17 Закону

(«Управління охороною праці на виробництві...»), якщо немає проекту чи

моделі системи забезпечення безпеки та сприятливих умов праці (СЗБУП) на

промислових об'єктах, немає методів оцінок стану цієї системи. Керувати, не

знаючи стану об'єкта керування, а тим більше ефективно - неможливо. Це

стосується й багатьох інших статей Заону.Дослідження і практичний досвід

показують, що стан СЗБУП адекватно відображається особливими матричними

моделями. З'являється можливість розробити методологію оцінки стану

охорони праці й широкого застосування сучасної обчислювальної техніки в

процесі машинного моделювання та розробки варіантів управлінських рішень.

2,3

На сучасному етапі розвитку виробничих процесів у всіх галузях

економіки спостерігається тенденція до інтенсифікації праці, підвищення

інформаційного та психологічного навантаження на людину-виконавця, що

зумовлює необхідність прогнозування основних показників безпеки праці з

метою охорони здоров'я працюючих та забезпечення високої продуктивності.

Головна мета управління охороною праці - забезпечення безпеки,

збереження здоров'я і високої працездатності людини в процесі праці. Вона

забезпечується досягненням сукупності взаємопов'язаних основних і окремих

завдань формування безпечних умов праці. Виконання поставленого завдання

на практиці вимагає удосконалення методів контролю, аналізу, моделювання та

прогнозування стану охорони праці.

Традиційні форми управління умовами праці та усталені методи діяльності

існуючих служб щодо забезпечення вимог охорони праці вже недостатні.

Планування заходів і розподіл ресурсів на потреби охорони праці відбуваються

без використання спеціальних алгоритмів моделювання, які дають можливість

оцінити наслідки виконання цих заходів. Тому в практиці управління

переважають емпирізм і окремі рішення. Оцінити наслідки управлінських

рішень і на цій основі раціонально сформувати план заходів можна з допомогою

математичного моделювання, яке стало особливо актуальним завдяки переходу

до економічних методів управління охороною праці.

Математичка модель - система співвідношень, що визначають

характеристики стану об'єкта управління, а через них і управлінські дії, за яких

досягається оптимальне управління.

Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність

функціональних служб і структурних підрозділів підприємства щодо

забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Показники ефективного

функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства

подані в таблиці.

Крім показників, наведених у таблиці, для моделювання та аналізу

функціонування СУОП можуть використовуватися й інші, зокрема коефіцієнт

тяжкості травматизму, коефіцієнт виконання заходів з охорони праці.

Запропонована система показників ефективного функціонування СУОП

підприємства охоплює функції СУОП в комплексі, всі показники

розраховуються відносно просто, мають однакову розмірність (безроз-мірність).

«Найкращі» значення всіх показників - О, «найгірші» - 1, тобто оптимізація

показників (і системи в цілому) досягається шляхом мінімізації.

Як узагальнений показник оцінки ефективності функціонування СУОП

можна запропонувати:

п

У=^--^а,у,< (1)

де у, - значення показників, наведених у таблиці;

п - кількість врахованих показників (у даному випадку - 9); а, - коефіцієнти,

що визначають вагу /-го показника.

В окремому випадку значення всіх коефіцієнтів беруться рівними одиниці.

У загальному випадку їхні величини можуть бути одержані з допомогою

експертних оцінок або обчислені в процесі моделювання.

При цьому кожний показник залежить, в свою чергу, від множини

факторів:

У=Уі^\, Х2,...х^), (2)

де х, - значення факторів; т - кількість врахованих факторів.

Рівень кожного фактора з множиниХ = {х\, Х^і..,х^} залежить від обсягу

виділених ресурсів:

х, = Хі(іі),

Показники ефективного функціонування СУОП підприємства

Позначення Найменування

Уі=1000-

К»„/Ч„>

/і -

Кн

в

Чс

о

показник виробничого травматизму - кількість

потерпілих у результаті нещасного випадку –

середньооблікова чисельність персоналу підприємства

У2=1000-Кз/

Чсо

Уї

~

Кз

-

Чс

с

показник профзахворювань і захворювань, пов'язаних

з умовами праці - кількість зареєстрованих захворювань –

середньооблікова чисельність персоналу підприємства

Уз=</«о /з -

К"

о-

Ко

-

показник небезпечності виробничого обладнання

- кількість одиниць обладнання, яке не відповідає

вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна

кількість одиниць обладнання

У4==Кпн/ ^^со

Ул

~

1/

н

Н

Чс

о

- показник умов праці - кількість працюючих у

незадовільних умовах праці - середньооблікова чисельність

персоналу підприємства

/5-С/К^ /5 -

Кї

п

К.

п

показник небезпечності технологічних процесів

- кількість технологічних процесів, які не відповідають

вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна

кількість технологічних процесів на підприємстві

Уб^бс/Кбс /б

-

Кб

с

Кб

с

показник небезпечності будівель і споруд - кількість

аварійних будівель та споруд - загальна кількість будівель і

споруд, що експлуатуються на підприємстві

У7-1-К^/

К"зз

У7

-

Кз

з,

- показник забезпеченості засобами індивідуального

захисту (313) К зз — реальна і потрібна кількість 313

У8=1-К^/К^ /8

-

К'

Р

показник забезпеченості санітарно-побутовими

приміщеннями Кет - реальна і потрібна кількість санітарно-

побутових приміщень

комментарии (0)
Здесь пока нет комментариев
Ваш комментарий может быть первым
Это только предварительный просмотр
3 страница на 74 страницах
Скачать документ