Приватизація як засіб припинення державної власності реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно підприємство України майно акціонерне товариство установча від відповідальність договір відшкодування збитків загальна законодавс, Сочинения из Экосоциология. Moscow State University
docsity
docsity11 апреля 2017 г.

Приватизація як засіб припинення державної власності реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно підприємство України майно акціонерне товариство установча від відповідальність договір відшкодування збитків загальна законодавс, Сочинения из Экосоциология. Moscow State University

DOC (404 KB)
52 страница
35Количество просмотров
Описание
Приватизація як засіб припинення державної власності реферат по экономической географии на украинском языке скачать бесплатно підприємство України майно акціонерне товариство установча від відповідальність договір відшко...
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 52
Это только предварительный просмотр
3 страница на 52 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 52 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 52 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 52 страницах
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Вінницький технікум м’ясної та молочної промисловості

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Цивільне та сімейне право” на тему:

“Приватизація як засіб припинення державної власності” КР.5.060101

Група 614-А

Розробив студент О. Ю. Савчук

Керівник: В. Ф. Головатий

Вінниця 2000

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття і засоби приватизації

2. Процедура приватизації

3. Порядок та форма укладання договорів купівлі-продажу державного майна

4. Форми здійснення підприємницької діяльності приватизованого підприємства

Висновки

Список використаної літератури

1. Поняття і засоби приватизації. 0 0 1 FПоняття приватизації вживається в економічному і фор мально-юридичному

розумінні. 0 0 1 FВ економічному аспекті приватизація означає перетворен ня (трансформацію)

0 0 1 Fдержавних засобів виробництва та іншо го майна у недержавні, тобто (згідно із

Законом «Про власність») у приватну чи колективну власність. Отже, в 0 01 Fеко номічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних відносин державної власності на відносини приватної чи колективної власності на засоби виробництва.

0 0 1 FВизначення приватизації у формально-юридичному зна ченні цього поняття дає

Закон України від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна державних 0 0 1 Fпідприємств» (Відо мості Верховної Ради України —1992 —№24 —Ст. 348). Згідно з

зазначеним законом приватизація майна державних підприємств України — це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіка

0 0 1 FКрим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержав них юридичних осіб

(ст. 1). З юридичної точки зору приватизація — це майнова угода між суб'єктами

0 0 1 Fприватизації, змістом якої є сплатне, част ково сплатне або безоплатне відчуження

0 0 1 Fдержавного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди (звідси спе ціальні

0 0 1 Fзакони про приватизацію). Як окрема юридична ка тегорія угод вони мають власну

назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Про приватизацію майна державних 0 0 1 Fпідприємств»). Оплатні і частково сплатні угоди згідно з за конодавством про

приватизацію є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, 0 0 1 Fпорядок укладання та виконання цих договорів регулюються голов ним чином

0 0 1 Fзаконодавчими актами про приватизацію, а та кож (додатково) — Цивільним кодексом.

Головні цілі приватизації є одним із засобів досягнення результатів цього суспільно- економічного процесу. Вони залежать від економічних і суспільно-політичних обставин, що складаються у країні.. В силу своєї динамічності головні цілі приватизації

0 0 1 Fрегулюмоться державною програмою — за конодавчим актом, який щорічно

перезатверджується. Таке регулювання дає змогу оперативно враховувати «умови 0 0 1 Fдо сягнення» цілей. Державна програма (загальні положення) визначає такі головні соціально-еконоімічні та політичні цілі:

1. Фундаментальна соціальна-економічна ціль. Державна програма передбачає в 0 0 1 Fперспективі «зміну відносин влас ності на засоби виробництва з метою їх якісного

0 0 1 Fвідтворен ня та ефективного використання». Ця ціль розрахована на далеку

перспективу, бо, так свідчить досвід східноєвропейських приватизацій, на змішу 0 0 1 Fвідносин власності потрібен пев ний час.

2. Соціально-політична ціль 0 01 F передбачає створення прошар ку недержавних 0 0 1 Fвласників як основи багатоукладної соці альне орієнтованої економіки.

3. Економічні цілі приватизації — це: — структурна перебудова економіки. Мається на увазі, що після «первинної»

0 0 1 Fприватизації, яка ведеться адміністратив ними методами, у нашій країні буде

0 0 1 Fвідбуватися приватиза ція на ринковій основі. В такому разі екс-державні засоби

0 0 1 Fвиробництва стануть звичайним товаром, який його влас ники вільно продаватимуть.

0 0 1 FВільний рух цих товарів зумо вить найбільш доцільну ігалузеву структуру економіки;

— стабілізація економіки; — розвиток конкуренції; — обмеження монополізму; — залучення іноземним інвестицій Законодавство України про приватизацію з точки зору його змісту становить сукупність законів та інших нормативних актів, що регулюють майнові-правові та

0 0 1 Fорганізаційні відно сини щодо приватизації майна державних підприємств. Це

комплексне законодавство, яке об'єднує норми цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права. Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України. Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

• законності; • державного регулювання та контролю; • надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна; • надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;

• забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації;

• платності відчуження державного майна; • пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств; • створення сприятливих умов для залучення інвестицій; • безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянинові України за приватизаційні папери;

• додержання антимонопольного законодавства; • повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;

• врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;

Дія Закону «Про приватизацію майна державних підприємств» не поширюється на: • приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;

• зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації. Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у державній власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями, проводиться відповідно до законодавства та установчих документів спільних підприємств.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України законом України щорічно не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України, але до початку наступного бюджетного року.

Державна програма приватизації складається із завдання на перший бюджетний рік і прогнозу на два наступних роки виходячи з пріоритетів приватизації.

У Державній програмі приватизації визначаються: завдання щодо приватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державного майна, що належить Автономній Республіці Крим; відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів; квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів; завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення проведення приватизації; заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів; особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та інших покупців; розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування; прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають:

1. об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: • майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, правоохоронних і митних органів;

• надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;

• майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

• золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви; • емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;

• радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв'язку, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

• державні радіоканали та телевізійні канали; • засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку; • інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

2. об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, зокрема: • об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті Міністрів України;

• архіви; • майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;

• об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

• об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

3. об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, зокрема: • майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, майнові комплекси підприємств, що виробляють вибухові, сильнодіючі речовини;

• майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);

• майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї, вибухових та радіоактивних речовин;

• протирадіаційні споруди; • полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

4. об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема:

• структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;

• пенітенціарні заклади; • майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;

• об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції; • майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості; • автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств;

• майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);

• майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою; • метрополітен, міський електротранспорт; • майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;

• атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;

• магістральні нафто- і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто- та газосховища;

• транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

• об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод;

• майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів;

• майнові комплекси підприємств соляної промисловості; • акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;

• водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;

• майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;

• крематорії, кладовища. З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва, поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним (цілісним) майновим комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій. Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та приватизації зазначених підприємств.

За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються майнові комплекси: • підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку;

• підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з

відповідною програмою; • підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України;

• інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи 4. Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи 4, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як 10 років. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Суб'єктами приватизації є: 1. державні органи приватизації; 2. покупці (їх представники); 3. посередники.

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", інших законів України з питань приватизації. Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України. Голова Фонду державного майна України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: • змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

• здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; • виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;

• продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств;

• створюють комісії з приватизації; • затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

• розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;

• укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;

• укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;

• здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;

• виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;

• беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

• здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;

• контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна. Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені

законами України з питань приватизації. Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку, встановленому законодавством.

Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством України та установчими документами цих підприємств.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень, делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодо розпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим. Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними та підконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Конкурсний продаж акцій за приватизаційні папери здійснюється через національну мережу центрів сертифікатних аукціонів.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути: • громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; • юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;

• юридичні особи інших держав. Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створювати господарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України. Господарське товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників.

Не можуть бути покупцями: • юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків;

• органи державної влади; • працівники державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів);

• юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності, органи місцевого самоврядування.

Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників.

Відповідальність за достовірність поданого документа покладається на покупця відповідно до законодавства.

Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів (груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливості участі покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти на придбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).

Для обслуговування обігу приватизаційних паперів, створення ринку цінних паперів та подальшого його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюються довірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інші фінансові посередники.

Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбанні державного майна не є обов'язковим.

Порядок створення і діяльності довірчих товариств, інвестиційних фондів та інвестиційних компаній визначається законодавчими актами України.

З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програми приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків з числа депутатів створюється Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації.

Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації та її склад затверджуються Верховною Радою України.

З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержанням законодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради створюють відповідні контрольні комісії з питань приватизації.

Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх склад затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими радами.

Що стосується малої приватизації, то вона регулюється законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”

Сферою застосування Закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство. Об'єктами малої приватизації є:

1. цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

2. окреме індивідуально визначене майно; 3. об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

У випадках, коли до складу підприємств входять структурні підрозділи (магазини, перукарні, майстерні, їдальні тощо), які можуть бути виділені у самостійні підприємства, об'єктами малої приватизації є названі структурні підрозділи. Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими з ними об'єктами приватизації крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, та якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України,

Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються в установленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них, займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах.

Не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

Заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення, споруджені за рахунок коштів державних підприємств, та які обслуговують населені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації або певні професійні (виробничі) колективи можуть бути в установленому порядку вилучені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв у районах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та його представництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад відповідного рівня. Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: - викупу; - продажу на аукціоні, за конкурсом. Продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: • Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; • органи приватизації, створені місцевими Радами.

Продавцями об'єктів приватизації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, є органи по управлінню її майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Не можуть бути покупцями: - юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; - органи державної влади та органи місцевого самоврядування; - працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю (крім випадків використання ними приватизаційних паперів).

Об'єкти малої приватизації можуть бути придбані покупцями за рахунок власних чи позичених коштів, а також приватизаційних паперів.

У разі придбання об'єкта малої приватизації за рахунок грошових коштів покупці - фізичні особи подають до державного органу приватизації декларацію про доходи.

Оплата придбаних об'єктів малої приватизації здійснюється за рахунок приватизаційних паперів та у національній валюті.

За рішенням органів приватизації оплата окремих об'єктів може здійснюватися виключно за рахунок приватизаційних паперів, випущених відповідно до чинного законодавства.

Покупці вправі використовувати для придбання об'єктів малої приватизації грошові кошти лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих ними у банках України рахунків.

Кошти громадських організацій інвалідів можуть бути використані для придбання об'єктів малої приватизації членами цих організацій у випадках, для об'єкти перебувають у користуванні громадських організацій інвалідів.

2. Процедура приватизації. Порядок приватизації державного майна передбачає:

• опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;

• прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;

• опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; • проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);

• затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажають придбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою подати бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства, пропозицію інвестора з зазначенням максимального розміру інвестиції, строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для покупців - фізичних осіб. Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви та приймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію та трудовий колектив підприємства, що приватизується, а також відповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном. У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляє заявників про причину відмови.

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: • орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації;

• стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого

приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії з приватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації. Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу комісії.

До складу комісії входять за принципом однакового представництва представники господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, що приватизується, в тому числі й від представницького органу трудового колективу - профспілкового комітету або іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники), які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансових органів, державного органу приватизації, Антимонопольного комітету України або його територіальних відділень, органу, уповноваженого до прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державним майном. Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створення комісії делегувати до її складу своїх представників. Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складу комісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісії без представників цих органів.

За рішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти, консультанти та інші спеціалісти, які користуються на її засіданнях правом дорадчого голосу. Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботі комісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати України.

Діяльність комісії регулюється Положенням, яке затверджується Фондом державного майна України. При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеного будівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, які підлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12), окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації не складається.

Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта, в якому враховуються пропозиції: • господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;

• місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації; • державних органів приватизації; • Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.

Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутного фонду господарського товариства), рекомендовані форми платежу, квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів, розміри пакетів акцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що не підлягає приватизації. За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації може бути включено проект реорганізації об'єкта, в якому передбачено створення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.

Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, що встановлюється

Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України. До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується органом приватизації.

Якщо трудовий колектив підприємства, майно якого приватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плану приватизації, розробленим комісією, вони можуть підготувати альтернативний варіант плану.

Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект плану трудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіональних відділень Фонду державного майна України або його представництв у районах та містах, які протягом десяти днів зобов'язані розглянути подані проекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованих осіб.

Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у десятиденний строк у Фонд державного майна України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

Приватизація державного майна здійснюється шляхом: • продажу частини державного майна кожному громадянину України за приватизаційні папери;

• продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів;

• продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;

• продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства при поданні покупцем відповідних документів;

• викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом. Створення колективних підприємств, господарських товариств, крім відкритих акціонерних товариств, у процесі приватизації майна державних підприємств (за винятком об'єктів малої приватизації) не допускається. Приватизація законсервованих об'єктів та об'єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Приватизація зазначених об'єктів здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) та Державною програмою приватизації.

Приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів, та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до розділу IV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.

Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Плата за реєстрацію товариства не справляється. Рішення про створення товариства є установчим договором.

При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря – господарське товариство, створене орендарями. До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення акцій (планом приватизації), і перших загальних зборів акціонерів приватизованого підприємства керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.

З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря. До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

На вартість свого внеску орендар отримує акції створеного товариства. Продаж акцій, що належать державі, здійснюється державними органами приватизації згідно з законодавством про приватизацію.

Члени організації орендарів, члени трудового колективу підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звільнені на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням.

Якщо вартість майна, що вноситься організацією орендарів (орендарем) до статутного фонду товариства, становить менше 25 відсотків його статутного фонду і, з урахуванням вартості акцій, придбаних на пільгових умовах членами організації орендарів, не перевищує цього розміру, члени організації орендарів мають право на додаткове придбання за власні кошти і сертифікати, що отримують громадяни України як компенсацію втрат від знецінення заощаджень в установах Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху, акцій, що належать державі, за їх номінальною вартістю в межах 25 відсотків статутного фонду товариства, але не більше ніж на суму одного приватизаційного майнового сертифіката на кожного члена організації орендарів.

Орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна" ( 2269-12 ).

Орендар здійснює викуп об'єкта оренди відповідно до законодавства та договору оренди. Умови викупу (ціна, порядок, строки, засоби платежу, обов'язкова квота використання майнових приватизаційних сертифікатів) визначаються в договорі оренди. Орендар має право відмовитися від здійснення передбаченого у договорі права на викуп.

При перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство в процесі приватизації його засновником виступає державний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених законодавством.

До засновників такого акціонерного товариства не застосовуються обмеження, передбачені частиною першою статті 30 Закону України "Про

господарські товариства" (1576-12). Засновник акціонерного товариства встановлює відповідно до плану приватизації

(плану розміщення акцій) способи, обсяг і строки продажу акцій, а також порядок внесення платежів.

Продаж акцій засновником акціонерного товариства провадиться на конкурсних засадах, крім випадків, передбачених законодавством.

Створене відповідно до цієї статті акціонерне товариство є правонаступником підприємства, що приватизується.

Продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, провадиться з урахуванням законодавства та установчих документів цих підприємств. Якщо продаж здійснюється не на конкурентних засадах, то вартість цих акцій

(часток, паїв) визначається експертним шляхом у встановленому порядку. Інформацію про приватизацію складають відомості щодо:

• переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, умови їх продажу;

• терміну, протягом якого приймаються до розгляду плани приватизації та заяви на право продажу об'єктів приватизації;

• рішення про затвердження планів приватизації та укладення угод з юридичними особами або спеціалістами на розробку проектів планів приватизації та продажу об'єкта приватизації, а також підстави, на основі яких були прийняті ці рішення;

• результатів виконання планів приватизації, які підлягають опублікуванню у спеціальних бюлетенях Фонду державного майна України та його регіональних відділень, які розповсюджуються за передплатою і в роздрібній торгівлі, місцевій пресі.

Інформація про результати приватизації об'єкта (інформація про переможців конкурсу, аукціону, ціну, за яку придбано об'єкт приватизації, дані про розподіл акцій (часток, паїв) між новими власниками (окремо по кожній юридичній особі) підлягає опублікуванню у місцевій пресі за місцем розташування відповідного об'єкта.

Інформація про строки та умови проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж повинна бути опублікована в інформаційних бюлетенях органів приватизації, центральній та місцевій пресі не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, випуску акцій у вільний продаж.

Типовий, обов'язковий для публікації в бюлетені перелік відомостей для різних видів підприємств, порядок їх подання, форма публікації визначаються Фондом державного майна України.

Визначення початкової ціни об'єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі приватизації об'єкта шляхом його викупу, відповідно до зазначеної методики, оцінка вартості об'єкта приватизації здійснюється експертним шляхом або способами, що враховують потенційну прибутковість.

Загальні критерії проведення експертних оцінок і методики оцінки визначаються окремим законом.

Витрати, пов'язані з проведенням аудиторських перевірок, відшкодовуються за рахунок підприємств, що приватизуються. При придбанні об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, що перевищує п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи.

Покупці - іноземні інвестори та підприємства з іноземними інвестиціями набувають державне майно у процесі приватизації з оплатою його вартості у національній валюті

на загальних підставах та з поданням відомостей про джерела надходження коштів. Приватизаційні майнові сертифікати випускаються на суму вартості державного майна, що підлягає безоплатній передачі у процесі приватизації майна державних підприємств громадянам України.

Обсяги емісії приватизаційних майнових сертифікатів та їх номінальна вартість встановлюються відповідними актами законодавства України.

Номінальна вартість приватизаційного майнового сертифіката визначається шляхом ділення загальної суми емісії цих приватизаційних паперів на число громадян України.

Приватизаційні майнові сертифікати розподіляються між громадянами, які мають право на їх одержання, порівну.

У разі проведення індексації балансової вартості основних фондів у народному господарстві України обов'язковій індексації підлягає номінальна вартість приватизаційних майнових сертифікатів. Коефіцієнт індексації номінальної вартості приватизаційних майнових сертифікатів встановлюється Кабінетом Міністрів України одночасно з проведенням індексації балансової вартості основних фондів.

Кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації, позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим і спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією, кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств, розвиток підприємництва та створення нових робочих місць у межах, що визначаються Державною програмою приватизації, та до Державного бюджету України.

Забороняється використання коштів, одержаних від приватизації, на покриття дефіциту державного та місцевих бюджетів.

Кошти, одержані від продажу об'єктів незавершеного будівництва, що споруджувалися відповідно до програми ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за вирахуванням витрат на проведення приватизації спрямовуються у встановленому порядку до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення для фінансування робіт на пускових будовах згідно із зазначеною програмою.

Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності Автономної Республіки Крим, комунальній власності і підлягають: • продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі із виключним застосуванням майнових сертифікатів і грошових квот, а також вільно конвертованої валюти;

• викупу працівниками підприємств, що приватизуються; • приватизації іншими способами згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.

Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цієї статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Заява повинна містити: - назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; - запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.

Разом із заявою покупці - фізичні особи подають: - відомості про особу, домашню адресу, громадянство; - номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

Покупці - юридичні особи подають: - повну назву заявника та його юридичну адресу; - прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.

До заяви додаються. - документ про внесення плати за подання заяви; - нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем;

- копія договору про сумісну діяльність (для товариства покупців); - декларація про доходи (для громадян). Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру мінімальної заробітної плати.

Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.

Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

З моменту прийняття рішення про включення об'єкта до одного із переліків, зазначених у частині першій цієї статті, щодо нього припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України "Про підприємства в Україні у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації. З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: • визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу або початкову ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

• готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації;

• проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства.

Для забезпечення виконання зазначених функцій державні органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України.

Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансової звітності вказаного підприємства. За рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється оцінка вартості об'єкта малої приватизації. Акт інвентаризації

затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта, що приватизується, - керівником органу приватизації. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна продажу об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом визначаються відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження: переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Викуп застосовується щодо об'єктів приватизації: - не проданих на аукціоні, за конкурсом; - включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; - зданих в оренду, якщо право викупу було передбачено договором оренди, укладеним до набуття чинності Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 року .

Викуп майна підприємств, зданих в оренду проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію.

Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Інформація про здійснення викупу об'єкта приватизації публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації, протягом 15 календарних днів з дня укладення договору купівлі-продажу.

Не допускається безоплатна передача у власність будівель (споруд, приміщень), крім випадків, передбачених чинним законодавством. Продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Продаж об'єктів малої приватизації за конкурсом полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов - найвищу ціну. Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: • назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; • обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; • кількість та склад робочих місць; • баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; • відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними;

• початкову ціну продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта, у тому числі платіжні засоби, за допомогою яких здійснюватимуться розрахунки за придбані об'єкти;

• суму грошових коштів, що має вноситися покупцями для реєстрації їх як учасників аукціону, конкурсу, у розмірі 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта;

• назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації;

• кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; • час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; • час та місце проведення аукціону, конкурсу; • адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу;

• іншу інформацію, яку визначає орган приватизації. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати

проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.

Фонд державного майна України, Верховна Рада Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові умови участі покупців в конкурсі.

Для реєстрації учасників аукціону, конкурсу покупці сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта.

Вказані грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний рахунковий рахунок.

Якщо покупець висловлює бажання брати участь у купівлі кількох об'єктів, то для реєстрації його як учасника аукціону, конкурсу грошові кошти вносяться у розмірі, що визначається на основі суми початкової ціни.

Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта, у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, вказані грошові кошти зараховуються в установленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

Фізична або юридична особа, що бажає зареєструватись як учасник аукціону конкурсу, повинна мати при собі: • документ, що посвідчує фізичну особу або представника юридичної особи, їх повноваження;

• квитанцію про сплату реєстраційного внеску; • документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків від початкової ціни об'єкта;

• декларацію про доходи, у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб;

• нотаріально посвідчені копії установчих документів - для покупців-юридичних осіб. Відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити: 1. порядковий номер (відповідно до реєстрації); 2. прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи або представника юридичної особи

(назву юридичної особи); 3. номер рахунку, назву та адресу банківської.установи, до якої зроблено внески.

Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення-остаточного переможця.

Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - три дні до початку аукціону, для участі у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу.

Інформація про остаточну ціну та переможця конкурсу або аукціону публікується у інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації протягом 15 календарних днів після укладення покупцем договору купівлі-продажу з уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою.

Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації. Угода повинна передбачати: 1. строки проведення аукціону; 2. початкову ціну продажу об'єкта приватизації і порядок її зниження; 3. розмір і порядок виплати винагороди; 4. взаємні зобов'язання, умови розірвання угоди і майнову відповідальність сторін; інші умови на розсуд сторін договору.

Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити такі відомості: 1. номер, під яким покупець бере участь у торгах; 2. назву об'єкта (об'єктів), у торгах якого бере участь покупець; 3. умови проведення аукціону.

На публічних торгах можуть бути присутні й інші особи, якщо вони внесуть вхідну плату. Розмір вхідної плати визначається органом приватизації.

Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором) шляхом публічного оголошення пропозицій щодо ціни об'єкта приватизації. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення ціни не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків від початкової ціни продажу об'єкта.

До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни продажу об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни продажу покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою ціною, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.

Під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна продажу об'єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об'єкта);

Протокол підписується ліцитатором та покупцем (його представником), який одержав право на придбання об'єкта.

Протокол у триденний термін надсилається відповідному органу приватизації та затверджується ним.

Відбір покупців за конкурсом здійснює конкурсна комісія, яка створюється органом приватизації. Комісія створюється із спеціалістів, експертів, представника відповідної місцевої Ради та представника трудового колективу об'єкта, що приватизується. Кількість членів комісії може становити від 5 до 9 чоловік. Голова комісії призначається відповідним органом приватизації.

Делегування до складу комісії представників є обов'язковим для керівництва державних організацій та установ. За час роботи у складі комісії за її членам зберігається місце роботи та середній заробіток згідно з чинним законодавством про працю.

Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу. До умов конкурсу відносяться зобов'язання покупця щодо:

• здійснення програм технічного переозброєння виробництва, впровадження прогресивних технологій;

• виконання вимог антимонопольного законодавства; • умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення; • здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища,

дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта.

Умови конкурсу затверджує відповідний орган приватизації. Для участі в конкурсі покупець подає до конкурсної комісії план приватизації об'єкта, який повинен включати: • назву і місцезнаходження об'єкта; • відомості про покупця; • запропоновану покупцем ціну придбання об'єкта; • зобов'язання щодо виконання умов конкурсу; • додаткові зобов'язання щодо подальшої експлуатації об'єкта.

Конкурс здійснюється двома етапами. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій провадиться повторне засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу і визначає остаточного переможця.

Господарське товариство, до складу якого увійшло не менш як 50 відсотків працівників підприємства, що приватизується, і яке бере участь у конкурсі, за інших рівних умов має пріоритетне право на його придбання.

Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів комісії.

Ціна продажу визначається у ході конкурсного розгляду. Продаж об'єкта не може здійснюватися за ціною, нижчою 70 відсотків від його початкової ціни.

Після закінчення засідання конкурсною складається протокол, в якому зазначаються такі відомості: • умови конкурсу; • пропозиції учасників конкурсу; • обгрунтування вибору переможця конкурсу; • відомості про учасників конкурсу.

Протокол підписується усіма членами конкурсної комісії та у триденний строк з дня проведення конкурсу надсилається відповідному органу приватизації.

Результати конкурсу затверджує орган приватизації. Продаж на аукціоні, за конкурсом із застосуванням приватизаційних паперів здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням таких особливостей: право участі в аукціоні або конкурсі мають громадяни України, створені ними господарські товариства, у порядку, визначеному Фондом державного майна України, а також фінансові посередники, що одержали відповідну ліцензію згідно з чинним законодавством; платіжними засобами є приватизаційні папери та грошові кошти; продажу підлягають тільки об'єкти, включені до переліку об'єктів, продаж яких здійснюється на аукціоні за конкурсом. Зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі. Заява про визнання угод недійсними подається будь- ким з учасників аукціону, конкурсу або органом приватизації у місячний строк з дати проведення аукціону, завершення конкурсу.

Орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо.

Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийме іншого рішення.

В разі повторного проведення аукціону конкурсу можлива зміна умов продажу,

включаючи початкову ціну. В цьому разі початкову ціну може бути зменшено до початку торгів не більш як на 50 відсотків.

Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

До набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження вказаного майна в установленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи, організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації. Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню. У разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом, договір купівлі- продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу. Договір включає:

• назву підприємства, його адресу; • відомості про продавця та покупця; • остаточну ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу; • взаємні зобов'язання продавця і покупця; • номери їх розрахункових рахунків; назви і адреси банківських установ; умови внесення платежів. До договору включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання. Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань. У разі несвоєчасного внесення інвестицій покупець сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невнесених у строк інвестицій за кожний день прострочки. При недотриманні покупцем зобов'язань щодо збереження протягом визначеного терміну кількості робочих місць (за винятком скорочення робочих місць, пов'язаного із санацією та реструктуризацією підприємства), покупець сплачує штраф у розмірі 12- кратної суми середньої заробітної плати кожного звільненого працівника, та у місячний термін поновлює кількість скорочених робочих місць. Кошти від штрафних санкцій перераховуються на рахунок служби зайнятості за місцем знаходження приватизаційного об'єкта.

Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на об'єкт приватизації. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови оплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

3. Порядок та форма укладання договору купівлі-продажу державного майна.

Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній власності та власності Автономної Республіки Крим на користь фізичних та недержавних

0 0 1 Fюри дичних осіб. Правовою формою такого відчуження є договір купівлі-продажу, за

яким продавець зобов'язується передати відповідний об'єкт приватизації у приватну чи 0 0 1 Fколективну власність покупцеві, а покупець— прийняти цей об'єкт, спла тити за нього

певну грошову суму, виконати інші обов'язки, передбачені законодавством про 0 0 1 Fприватизацію чи обумовле ні сторонами.

У зв'язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу об'єктів приватизації та виконання основних його умов е важливим етапом процесу зміни відносин власності на засоби виробництва, цей договір має відповідні особливості щодо його сторін, змісту та порядку укладення. Сторони договору купівлі-продажу об'єктів приватизації. Згідно із статтями 6, 7 і

8 Закону У країни "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 р. та статтями 4 і 5 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15 травня 1996 р. 0 01 Fпродавцями державно го майна у процесі приватизації виступають: щодо об'єктів за гальнодержавної власності — Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва в

0 0 1 Fрайонах і містах, щодо об'єктів власності Автономної Респуб ліки Крим — органи

приватизації в Автономній Республіці Крим, щодо об'єктів комунальної власності — органи, що їх створюють відповідні місцеві ради. Покупцями об'єктів приватизації можуть бути громадяни України, іноземні

0 0 1 Fгромадяни, особи без громадянства; юри дичні особи, зареєстровані на території

України; юридичні особи інших держав; господарські товариства, створені для участі у 0 0 1 Fприватизації громадянами, в тому числі членами тру дового колективу. Господарське

товариство членів трудового колективу підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше як 50% працівників

0 0 1 Fпідприємства або їх уповноважених пред ставників. У разі приватизації майна, зданого

0 0 1 Fв оренду, по купцем може виступати орендар державного майна.

Поряд з іншими юридичними особами та громадянами орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу державного підприємства, його структурного підрозділу відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 р., або організації орендарів, створені

0 0 1 Fчленами трудо вого колективу державного підприємства, організації, їх структурних

підрозділів відповідно до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 р. Необхідно зазначити, що покупцями майна, зданого в оренду, виступають саме організації орендарів (чи господарське товариство), а не

0 0 1 Fорендні підприємства. В ар бітражній практиці трапляються випадки, коли до

арбітражних судів за захистом своїх прав, пов'язаних з приватизацією державного майна, звертаються саме орендні підприємства, які не є суб'єктами приватизації. Отже,

0 0 1 Fїхні позови пред'яв лено безпідставно і задоволенню не підлягають.

Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної 0 0 1 Fвласності перевищує 25%; органи держав ної влади; працівники державних органів

0 0 1 Fприватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів); юри дичні

особи, майно яких перебуває у комунальній власності; органи місцевого самоврядування; особи, яким відповідно до чинного законодавства

0 0 1 Fзаборонено займатися підприєм ницькою діяльністю (крім випадків використання

0 0 1 Fними прива тизаційних паперів). Відповідно до ст. 2 Закону України "Про

0 0 1 Fпідприємництво" від 7 лютого 1991 р. забороняється займа тися підприємницькою

діяльністю військовослужбовцям; 0 0 1 Fслужбовим особам органів прокуратури, суду, державної без пеки, внутрішніх справ,

0 0 1 Fарбітражного суду, державного нота ріату, органів державної влади та управління, які

0 0 1 Fздійснюють контроль за діяльністю підприємств; особам, яким суд забо ронив

займатися певною діяльністю до закінчення терміну, встановленого вироком суду; особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини. Форма та порядок у кладення договору купівлі-продажу державного майна

0 0 1 Fзалежать від способу приватизації відпо відного об'єкта.

0 0 1 FЯкщо приватизують об'єкти малої приватизації шляхом ви купу, продажу на

аукціоні, за конкурсом, а також продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, договір купівлі-продажу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації відповідною місцевою радою, як того вимагають ст. 27 Закону України "Про приватизацію майна

0 0 1 Fдержавних підприємств" і ст. 23 Закону України "Про приватизацію неве ликих

державних підприємств (малу приватизацію)". 0 0 1 FШляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом при ватизуються згідно із

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

0 0 1 Fокреме індивідуально-визначене майно; об'єкти незаверше ного будівництва та

законсервовані об'єкти. 0 0 1 FФонд державного майна України, Верховна Рада Автоном ної Республіки Крим,

місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відпо відно у загальнодержавній власності, власності Автономної

0 0 1 FРеспубліки Крим та комунальній власності і підлягають про дажу на аукціоні, за

конкурсом чи викупу. На підставі таких переліків і поданих покупцями заяв на приватизацію відповідного

0 0 1 Fоб'єкта орган приватизації при ймає рішення про приватизацію підприємства.

0 0 1 FЗгідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію неве ликих державних

0 0 1 Fпідприємств (малу приватизацію)" з момен ту прийняття рішення про включення

об'єкта до одного з переліків об'єктів, що підлягають приватизації відповідним способом, щодо цього об'єкта припиняється дія частин 3, 5 та 6 ст. 10, частин 1 і 3 ст. 12, ч. 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України "Про підприємства в Україні" у частині купівлі,

0 0 1 Fпро дажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна та

вчинення деяких інших дій. Крім того, з моменту прийняття рішення про приватизацію державного майна функції

0 0 1 Fуправління цим майном перехо дять до відповідного органу приватизації згідно з п. 8

Указу Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 30 грудня 1994 р. № 824/94, п. З Указу Президента України "Про єдину систему органів приватизації в Україні" від 19 лютого 1994 р. № 56/94. У зв'язку з цим рішенням Вищого арбітражного суду України від 11—12 листопада

1997 р. по справі № 1/43 було визнано недійсною постанову Кабінету Міністрів України "Про передачу до власності міст об'єктів соціально-економічної Інфраструктури, що

0 0 1 Fперебувають у загальнодержавній влас ності" від 26 червня 1995 р. № 453 в частині

передачі майна бази продовольчих промислових товарів м. 0 01 FВугледара, орен дованого підприємством "Угольок" до комунальної власності м. Вугпедара, оскільки з 16 травня

0 0 1 F1995 р., тобто з дня прий няття рішення про включення орендного підприємства

"Угольок" до переліку об'єктів малої приватизації 0 01 F(наказ До нецького регіонального відділення Фонду державного майна України № 1804), функції по управлінню майном

0 0 1 Fбази продо вольчих і промислових товарів м. 0 01 FВугледара перейшли до До нецького

регіонального відділення Фонду державного майна України. Крім того, з цієї ж дати (16 травня 1995 р.) передача зазначеного майна забороняється вищезгаданою ст. 7

0 0 1 FЗако ну України "Про приватизацію невеликих 0 01 Fдержавних підпри ємств (малу

приватизацію)". 0 0 1 FЗ моменту прийняття рішення про приватизацію підприєм ства здійснюється його

підготовка до приватизації, строк якої має не перевищувати двох місяців. У процесі підготовки об'єкта до приватизації за рішенням органів приватизації

0 0 1 Fпроводиться оцінка його вартості відпо відно до Методики оцінки вартості майна при

0 0 1 F

0 0 1 Fприватизації, за твердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 сер пня

1996 р. № 961, у відповідних інформаційних бюлетенях, місцевій пресі та Інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, публікується інформація про об'єкт малої приватизації. Відповідний орган приватизації не пізніше як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, публікує перелік таких об'єктів. У переліку має бути зазначено назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження. Викуп застосовують щодо об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України "Про оренду державного майна". Порядок викупу об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом визначає Фонд державного майна України. Викуп об'єкта оренди здійснюється відповідно до договору оренди з правом викупу та чинного законодавства. Згідно з п. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх

0 0 1 Fструктурних підрозділів, зданих в оренду" (із змінами, внесе ними законом № 3875-12

від 26 січня 1994 р.) приватизація цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду з правом викупу за укладеними до набрання чинності цим Декретом (тобто до 8 липня 1993 р.) договорами оренди, в яких було визначено умови викупу (ціна, порядок, терміни та засоби платежу), здійснюється на умовах, передбачених договорами. Якщо в договорах оренди, укладених з правом викупу до набрання чинності цим Декретом, умови викупу не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна, зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до законодавства України,

0 0 1 Fпротягом півтора року з дня на брання чинності цим Декретом повинні внести до

вказаних договорів належні зміни і доповнення. Якщо у договір оренди з правом викупу вказаних змін і доповнень у зазначений термін не внесено, орендар втрачає право на викуп об'єкта приватизації. Президент України Указом "Про заходи щодо прискорення процесу малої

приватизації України" від ЗО грудня 1994 р. (із змінами, внесеними Указом Президента від 2 червня 1995 р. № 417/95) надав ще одну можливість організації орендарів, товариству покупців, іншим юридичним особам, створеним працівниками орендного

0 0 1 Fпідприємства (структурного підроз ділу орендного підприємства, що виділяється в

0 0 1 Fокремий об'єкт приватизації), яке є об'єктом групи А, в тому числі та кого, договором

0 0 1 Fоренди якого не передбачено право на ви куп, приватизувати орендоване майно, якщо

0 0 1 Fвони до 1 верес ня 1995 р. подали у встановленому порядку про це відповідну заяву. З

1 вересня 1995 р. приватизація зазначених об'єктів малої приватизації здійснюється на загальних підставах.

0 0 1 FПорядок викупу орендованого майна відповідно до згада ного Указу

0 0 1 Fвстановлювався Положенням про порядок визна чення та застосування способів

приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду 0 0 1 Fдержавно го майна України від 2 лютого 1995 р. № 1023.

Продаж об'єктів на аукціоні — спосіб приватизації, коли власником об'єкта стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну. Продаж об'єктів за

комментарии (0)
Здесь пока нет комментариев
Ваш комментарий может быть первым
Это только предварительный просмотр
3 страница на 52 страницах
Скачать документ