Розрахунки чеками реферат по экономической географии скачать бесплатно , Сочинения из Экосоциология. Moscow State University
docsity
docsity11 апреля 2017 г.

Розрахунки чеками реферат по экономической географии скачать бесплатно , Сочинения из Экосоциология. Moscow State University

DOC (49 KB)
6 страница
30Количество просмотров
Описание
Розрахунки чеками реферат по экономической географии скачать бесплатно
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 6
Это только предварительный просмотр
3 страница на 6 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 6 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 6 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 6 страницах
Скачать документ

Розрахунки чеками

Чек —грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інструментом розпоряджання коштами, що є на розрахунковому рахунку. При розрахунках чеками виникають економічні відносини між

трьома суб'єктами. Це: 0 0 1 F— чекодавець — юридична або фізична особа, влас ник рахунка,

який здійснює платіж за допомогою чека та підписує його; — чекодержатель — юридична або фізична особа, яка отримує

кошти за чеком; — банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий

чек) підприємству або фізичній особі і веде їхні рахунки. 0 0 1 FУ сфері безготівкових розрахунків використову ються розрахункові

чеки. Чеки, які використовуються для одержання готівки з рахунків, 0 0 1 Fвідкритпх у банках, нази ваються грошовими чеками.

Розрахунковий чек 0 01 F містить пись мове розпорядження чекодавця банку-емітенту сплатптн чеко-держателю зазначену в чеку суму коштів. Власник рахунку виписує чекії в межах залишку коштів на

рахунку в установі банку (або понад цей залишок, якщо є 0 0 1 Fдомо вленість щодо овердрафта).

Банківська практика здійснення безготівкових розрахунків чеками 0 0 1 Fутвердила такі їх обов'язкові реквізити: 1) назва бан ку; 2) наказ про

сплату грошової суми; 3) отримувач грошей; 4) дата і місце виписки чека; 5) підпис чекодавця. В Україні використовується строго фіксована уніфікована форма

0 0 1 Fрозра хункового чека.

Бланки чеків брошуруються в спеціальні чекові книжки. Чекові 0 0 1 Fкнижки (розрахункові чеки) виготовляються на спеці альному

0 0 1 Fпапері на банкнотній фабриці НБУ за зразком, затвер дженим НБУ.

Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів. З дозволу НБУ чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути

0 0 1 Fвиготовлені комерційними банками самостійно з дотриман ням усіх

обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку. Чек є цінним папером. Чекові книжки (розрахункові чеки) є

бланками суворої звітності. 0 0 1 FРозрахункові чеки, які використовуються фізичними осо бами 0 0 1 Fпри здійсненні разових операцій, виготовляються окре мими

0 0 1 Fбланками. Облік їх ведеться окремо від чекових кни жок.

0 0 1 FЗалежно від того, на чию користь виписаний чек, розрізня ють

три Їх види:

— іменні — виписані лише певній особі; — ордерні — виписані на певну особу з обов'язковим

0 0 1 Fзасте реженням про наказ оплатити чек;

— пред'явницькі — в чеку не зазначене найменування 0 0 1 Fодер жувача; гроші видаються пред'явнику.

0 0 1 FСтрок дії чекової книжки — один рік. Строк дії розрахун кового

чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, — три місяці. За погодженням з установою банку, строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк

чекодержателя протягом 10 (десяти) календарних днів (день виписки чека не враховується). Будь-які виправлення і помарки в чеку не допускаються.

Забороняється передача чекової книжки її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання позаповнених

0 0 1 Fбланків чеків та завірення їх відбитком печат ки. Одночасно з

0 0 1 Fвиписуванням чека на його корінці зазна чається назва отримувача

0 0 1 Fкоштів, номери документів, що опла чуються, сума і залишок

ліміту. Ліміт чекової книжки — це загальна гранична сума, на яку чекодавець може виписати чек з цією книжкою.

0 0 1 FГоловні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки че ками,

0 0 1 Fзобов'язані періодично перевіряти: правильність вико ристання

чеків особою, яку уповноважено на їх підписання: правильність виведення залишків ліміту на корінцях чеків;

0 0 1 Fзвіряти суми на корінцях чеків із записами у виписках з ра хунка в

0 0 1 Fбанку. На підприємстві чекові книжки повинні збері гатися під

0 0 1 Fзамком у безпечному від пожежі і крадіжки при міщенні.

0 0 1 FДля отримання чекової книжки підприємство подає до бан ку- 0 0 1 Fемітента заяву. На основі поданої заяви банк-емітент випи сує

чекодавцю чекову книжку. Операційний працівник банку перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці (кожний чек має свій номер), заповнює внутрішній бік обкладинки книжки, вписує у кожний чек його основні реквізити. Банк веде облік номерів чеків у спеціальній

0 0 1 Fреєстраційній картці, де вказуєть ся номер рахунка, з якого

сплачуватимуться чеки, дата видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких розрахунків видається книжка. Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на

0 0 1 Fокремому балансовому рахунку № 722 "Розрахун кові чекові

книжки та розрахункові чеки" в банку-емітенті (у сумі ліміту).Депонування коштів це внесення певних грошових сум на зберігання до банку: у даному разі — для .іабезпечення банківської

0 0 1 Fгарантії вчасності платежу. Для цьо го разом із заявою на видачу 0 0 1 Fчекової книжки в банк подаєть ся платіжне доручення для

0 0 1 Fперерахування коштів на раху нок N 722.

0 0 1 FПри розрахунках чеками чеки з чекової книжки випису ються в

момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги. Виписуючії чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

0 0 1 FПриймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, на дані

послуги), чекодержатель перевіряє: відповідність чека 0 0 1 Fвста новленому зразку; правильність заповнення чека; відсутність

виправлень; відповідність суми на корінці чека сумі, вказаній у 0 0 1 Fсамому чеку; строк дії чека; наявність на ньому чіткого відбит ка

штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи — 0 0 1 Fпрізвище, ім'я, по батькові, дані його паспорта або до кумента, що

його замінює). 0 0 1 FПриймаючи чек із чекової книжки до оплати, чекодержа тель

0 0 1 Fвідділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахун кового

чека та на корінці календарний штемпель, підписує чек і робить 0 0 1 Fвідповідні відмітки у відомості про прийняті до опла ти

розрахункові чеки. Чекодержатель здає в банк чеки разом із трьома 0 0 1 Fпримірниками реєстру. Реєстр вміщує повну інфор мацію про чеки,

що надходять до установи банку. При оплаті чека кошти списуються з відповідного рахунка

0 0 1 Fчекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателя. Опла та

чеків — відповідальна банківська операція. Чеки можуть бути 0 0 1 Fнедійсними, мати різні дефекти і навіть бути підроблени ми. Ризик,

пов'язаний з видачею і оплатою чеків, для банків є досить суттєвим. Клієнт може поповнити ліміт чекової книжки у разі його

вичерпання. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк 0 0 1 Fдоручення (фізична особа подає заяву або заповнює спеціаль ний

0 0 1 Fордер) разом з відповідною чековою книжкою. У дору ченні в рядку

0 0 1 F"Призначення платежу" вказується ''Поповнен ня ліміту за чековою

книжкою". Отже, розрахунки за допомогою чеків проводяться так: 1) покупець на основі заяви отримує в своєму банку чекову

0 0 1 Fкниж ку, для чого банк-емітент депонує певні грошові кошти (ліміт

0 0 1 Fчекової книжки); 2) покупець, одержавши рахунок постачаль ника

на товар або послуги, виписує і передає постачальникові чек; 3) 0 0 1 Fпостачальник здає чек в установу банку, яка його обслуго вує; банк

0 0 1 Fзараховує суму, вказану в чеку, на рахунок постачаль ника.

0 0 1 FОдночасно ця сума списується з рахунка покупця, на яко му вона

0 0 1 Fбула депонована (принципово суть справи не змінюєть ся від того,

обслуговуються чекодавець і чекодержатель в одній чи різних установах банків).

0 0 1 FВ Україні розрахунки чеками зараз не дуже поширені, особ ливо 0 0 1 Fпорівняно із західними країнами, де чек є основною фор мою

0 0 1 Fбезготівкових розрахунків. Чеки не отримують поширен ня у 0 0 1 Fвітчизняному господарському обороті внаслідок недостат ності 0 0 1 Fкоштів на рахунках клієнтів і обмеженої платоспромож ності

більшості комерційних банків.

Порядок здійснення розрахунків векселями Вексель цінний папір, який засвідчує безумовне грошове

0 0 1 Fзобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настан ня

строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе- держателю). Вексель є одночасно розрахунковим документом (засобом платежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондовому ринку.

0 0 1 FВ Україні використання векселів у господарському обо роті

0 0 1 Fпочалося з 1992 р. Вексельний обіг у вітчизняному на родному

господарстві є знаряддям комерційного кредиту та поліпшення 0 0 1 Fрозрахункових відносин між суб'єктами госпо дарської діяльності.

Важливою є роль векселів для покриття взаємної заборгованості 0 0 1 Fгосподарських суб'єктів. Однак обся ги вексельного обігу в Україні

майже не зростають, а якість самих векселів знижується. Випускаються два види векселів: простий і переказний. Простий

0 0 1 Fвексель містить просту і нічим не обумовлену обі цянку

0 0 1 Fвекселедавця сплатити власникові векселя після вка заного терміну

певну суму грошей. Переказний вексель, або трата, містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові

0 0 1 F(трасатові), сплатити третій особі (ре мітентові) певну суму грошей

у певний термін. Ремітент — одержувач грошей, який володіє векселем, пред'являє його до оплати трасату і одержує гроші.

0 0 1 FОсновними суб'єктами економічних відносин при розра хунках

векселями є: — векселедавець (трасант, перший набувач векселя); — векселедержатель (ремітент); — платник (трасат).

Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що 0 0 1 Fпри розрахунках за допомогою простого векселя вексе ледавець і

платник є однією особою. Трасат (платник) стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставившії на ньому свій підпис. Лише після акцепту

0 0 1 Fвек сель стає повноцінним виконавчим документом. Вексель може

виписати як платнир;, так і постачальник. Якщо вексель 0 0 1 Fви писується постачальником, то платник повинен обов'язково

акцептувати такий вексель. Отже, головним вексельним 0 0 1 Fборж ником за переказним векселем є акцептант (за простим

векселем — векселедавець).

Строк платежу за векселем встановлюється за взаємною домовленістю між постачальником і покупцем. При настанні строку платежу за векселем він оплачується за рахунок коштів платника з його розрахункового рахунку. Вексельний обіг, таким чином, пов'язаний з виникненням боргу

0 0 1 F(боргових зобов'язань) у відносинах між постачальни ками і

0 0 1 Fпокупцями (споживачами). Схема взаємозв'язків у най простішому

0 0 1 Fвигляді тут така: підприємство, отримавши век сель від свого

0 0 1 Fпокупця, використовує цей вексель для розра хунків уже зі своїм

постачальником. Невиконання умов вексельного обігу, несплата векселя у визначений

0 0 1 Fстрок призводить до банкрутства боржника на ос нові реалізації

принципу повної матеріальної відповідальності. В умовах кризи платежів і фінансового незабезпечення

0 0 1 Fміжгосподарських зв'язків вексельний обіг може стати ефек тивною

формою безготівкових розрахунків. 0 0 1 FВажливе значення сьогодні має формування надійного ме ханізму

0 0 1 Fрегулювання вексельного обігу. Інституціональну ос нову такого

0 0 1 Fмеханізму могла б скласти загальнодержавна век сельна палата, яка

могла б організувати реєстровий контроль векселів за єдиними 0 0 1 Fправилами, а також взяти на себе веден ня зведеного реєстру

0 0 1 Fвексельних випусків. Реєстрація век селів, відстежування шляхів їх

0 0 1 Fруху дозволяє відраз'у ж розпі знати фальшиві векселі, підробки,

0 0 1 Fвиявити факти недобросові сного придбання векселів.

Вексель є абстрактним борговим зобов'язанням, тобто у ньому не вказується матеріальна підстава боргу на відміну від інших розрахункових документів, у яких чітко засріксова-110, за які товарно-матеріальні цінності (посл\-гіі, роботи! здійснюються розрахунки. Вексель — це документ, складений у письмовій формі на папері, який містить строго визначену кількість обов'язкових реквізитів. У цьому зв'язку малоперспектнвшім є розвиток розрахункових операцііі з бездокументарними векселями, тобто використання електронної форми векселів. Бездокументар-ний обіг не може забезпечити, наприклад, такого реквізиту векселя, як підпис того, хто його видає, що позбавляє вексель законної сили. Відсутність підпису векселедавця у векселі робить цей цінний папір беззмістовним. Без підпису немає письмового зобов'язання.

0 0 1 FБудь-який переказний вексель може бути переданий за до помогою

0 0 1 Fздійснення особливого передатного надпису на зво роті векселя —

0 0 1 Fіндосаменту. Особа, яка при цьому поступаєть ся своїми правами,

називається "індосант", а яка набуває їх — "індосат". Здійснюючи 0 0 1 Fіндосамент, індосант бере на себе абст рактні зобов'язання, подібно

до того, як це робить векселедер-жатель за видачі векселя.

0 0 1 FОсоба, у якої знаходиться переказшгй вексель, розглядаєть ся як 0 0 1 Fзаконний векселедержатель, якщо вона засновує своє пра во на

неперервному ряді індосаментів. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми за допомогоюаваля вексельного поручительства. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, приймає

0 0 1 Fна себе відповідальність за виконан ня зобов'язання щодо оплати

векселя. Аваль збільшує надійність векселя і, таким чином, сприяє 0 0 1 Fширшому застосу ванню цієї форми безготівкових розрахунків.

Аваліст несе відповідальність так само, як і той, за кого він дав аваль.

0 0 1 FПри настанні строку платежу, якщо платіж не був здійсне ний,

0 0 1 Fвекселедержатель може обернути свій позов проти індо сантів,

векселедавця та інших зобов'язаних осіб. Відмова у акцепті або у платежі має бути засвідчена актом, складеним у публічному порядку (протест у неакцепті або у неплатежі). У разі оголошення неспроможним платника або векселедавця для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред'явлення

0 0 1 Fсудового визначення щодо оголошення неспро можності.

комментарии (0)
Здесь пока нет комментариев
Ваш комментарий может быть первым
Это только предварительный просмотр
3 страница на 6 страницах
Скачать документ