Ювелірні вироби курсовая по товароведению на украинском языке скачать бесплатно золото серебро дорогоцінні мінерали підприємство діяльності ліцензування України держава державна платина камень правила продажи магазина документ сплав та виробництво їх, Дипломные работы из Поведение потребителей. Moscow State University
refbank21964
refbank2196411 апреля 2017 г.

Ювелірні вироби курсовая по товароведению на украинском языке скачать бесплатно золото серебро дорогоцінні мінерали підприємство діяльності ліцензування України держава державна платина камень правила продажи магазина документ сплав та виробництво їх, Дипломные работы из Поведение потребителей. Moscow State University

DOC (218 KB)
32 страница
4Количество скачиваний
83Количество просмотров
1Количество комментариев
Описание
Ювелірні вироби курсовая по товароведению на украинском языке скачать бесплатно золото серебро дорогоцінні мінерали підприємство діяльності ліцензування України держава державна платина камень правила продажи магазина до...
20баллов
Количество баллов, необходимое для скачивания
этого документа
Скачать документ
Предварительный просмотр3 страница / 32
Это только предварительный просмотр
3 страница на 32 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 32 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 32 страницах
Скачать документ
Это только предварительный просмотр
3 страница на 32 страницах
Скачать документ

Економічний факультет Кафедра "Маркетинг"

Дисципліна "Товарознавство"

Курсова робота

На тему: "Ювелірні вироби"

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Фактори, що формують споживчі властивості ювелірних товарів.

1.1.Поняття ювелірних виробів

1.2.Споживчі властивості ювелірних виробів

1.3.Ювелірні камені 1.4.Особливістю виробництва ювелірних виробів

1.5. Класифікація і характеристика асортименту

ювелірних товарів

РОЗДІЛ 2.Державний контроль за обігом ювелірних виробів

2.1.Таврування ювелірних виробів.

2.2.Ліцензування торгівлі ювелірними виробами 2.3.Контроль якості ювелірних товарів

2.4.Маркірування, упакування, транспортування і

збереження ювелірнихтоварів 2.5.Збір з продажу ювелірних виробів

ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТОК

ВСТУП

Сьогодні в Україні зареєстровано понад 100 заводів та малих

підприємств, що виготовляють ювелірні вироби. З них лише київське та

львівське золото має ярлики із захисними голограмами. Споживачеві

з'ясувати, яке золото якісне, а яке, м'яко кажучи, сумнівне, надзвичайно

важко.

На початку 2005 року Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким

ювелірні вироби віднесено до неліцензійних товарів. А це означає, що

виробники та реалізатори золота не несуть за свою продукцію ніякої

відповідальності.

З минулих літ золото Львівського державного ювелірного заводу

продається з ярликом світло-зеленого кольору. Але з таким же ярликом, але

без голограми, продаються і значно дешевші ювелірні вироби турецько-

італійського імпорту, які малообізнаним у цих нюансах покупцям

підсовують за ціною львівського виробника. Такі факти були виявлені не

лише на Калинівському ринку Чернівців, але й у деяких київських

магазинах.

Одним з найрозповсюдженіших порушень правил торгівлі золотом

є те, що на товарних ярликах ювелірних виробів відсутні найменування

матеріалу вставок. Використання геральдики на ювелірних виробах не

лише для розширення асортименту, а й з метою вираження політичної та

громадянської позиції Львівський ювелірний завод серійно випускає ряд

виробів з викарбуваною національною символікою на золотих значках для

працівників СБУ, податкової служби, затискувачах для краваток, запонках,

браслетах для годинників. Відповідним законом України категорично

заборонено використання державної символіки на ювелірних виробах. Але

такі вироби систематично реалізуються на прилавках ювелірних магазинів,

а виробники продовжують цю продукцію випускати. Не менше проблем з

дорогоцінним камінням.

Тема курсової роботи «Ювелірні вироби».

Актуальність даної теми полягає в тому, що ювелірні вироби

являються товаром, який з часом дорожчає, а значить в товарний обіг

потрапляють масово підробки фірменних знаків, підробка якості і т. ін.

Тому є необхідність дослідити тему ювелірних виробів з боку якості,

споживацьких характеристик, правового регулювання обігу ювелірних

виробів.

Робота має два розділи, де в першому розглядаються якості

ювелірних виробів як товару, мистецького витвору, способи виготовлення,

цінність, маркування тощо.

В другому розділі досліджується державний контроль за якістю і

обігом в державі ювелірних виробів.

В роботі присутні вступ, висновок, література, в додатках ПРАВИЛА

роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних

металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного

утворення та напівдорогоцінного каміння. Також там, де потрібно є

посилання на відповідні джерела інформації.

РОЗДІЛ 1. Фактори, що формують споживчі властивості ювелірних

товарів.

1.1.Поняття ювелірних виробів

Ювелірне мистецтво - один з найдавніших і широко

розповсюджених видів декоративно - прикладного мистецтва. У ньому

знаходить втілення властиве людині прагнення до краси.

Ювелірні вироби - це особлива група товарів. Більшість з них мають

винятково декоративне значення. До ювелірних товарів відносять вироби з

дорогоцінних металів, а також високомистецькі вироби з недорогоцінних

металів і сплавів, каменю, кістки в сполученні з каменями-самоцвітами

природного і штучного походження.

Вдосконалювання виробництва ювелірних виробів пропонує

сполучення високої техніки виконання, багатої творчої фантазії, сучасних

форм моди, що відповідають вимогам, і національним традиціям,

використання нетрадиційних матеріалів.

Головним споживчими властивостями ювелірних товарів є їхні

естетичні властивості, і в цьому їхня особливість. Деякі з ювелірних

виробів (їдальні прилади, запонки й ін.) мають визначене утилітарне

призначення. Однак воно не є головним критерієм при покупці, основний

критерій - це краса виробів. Визначена особливість споживчих

властивостей ювелірних товарів полягає також у тім, що термін служби

ювелірних виробів з дорогоцінних металів обчислюється десятками і

навіть сотнями років[8, c.64].

1.2.Споживчі властивості ювелірних виробів

Головними факторами, що формують споживчі властивості

ювелірних товарів, є матеріали і способи виробництва.

Матеріалами для виробництва ювелірних виробів служать метали і

їхні сплави, ювелірні камені, декоративні і виробні матеріали.

До основних дорогоцінних металів відносять золото, срібло і

платину. Дорогоцінні метали мають красивий зовнішній вигляд, високу

стійкість до хімічних і атмосферних впливів, відрізняються м'якістю,

тягучістю, пластичністю, здатністю сплавлятися з іншими металами, що

обумовлює широке застосування їх в ювелірному виробництві. Як правило,

у чистому виді дорогоцінні метали для виготовлення ювелірних виробів не

застосовують через їхню недостатню твердість і зносостійкість.

Застосовують сплави з різним змістом дорогоцінного металу, що

виражають пробій. У нашій країні діє метрична система проб, що вказує

зміст дорогоцінного металу в 1000 частин (по масі) сплаву[4, c.154].

Для виготовлення золотих ювелірних виробів звичайно

застосовують потрійні сплави золота, срібла і міді, що мають жовтий колір.

Золоті сплави, використовувані у вітчизняному ювелірному виробництві,

Проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого

виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових

одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць

сплаву.

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних

металів встановлюються такі проби[8, c.67]:

платина - 950 (дев'ятсот п'ятдесята)

золото - виключено

- 375 (триста сімдесят п'ята)

- 500 (п'ятисота)

- 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята)

- 750 (сімсот п'ятдесята)

- 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма)

- 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята)

срібло - виключено

- 800 (восьмисота)

- 830 (вісімсот тридцята)

- 875 (вісімсот сімдесят п'ята)

- 925 (дев'ятсот двадцять п'ята)

- 960 (дев'ятсот шістдесята)

паладій - 500 (п'ятисота)

- 850 (вісімсот п'ятдесята)

Сплави кожної проби можуть розрізнятися кольором і тоном у

залежності від процентного складу компонентів. Сплав 958-й проби

називають «чорновим золотом», по кольору воно не відрізняється від

природного. Марки золотих сплавів включають позначення компонентів,

що входять у їхній склад, і їхнього процентного вмісту.

Для виробництва срібних ювелірних виробів використовують

срібно-мідні сплави 960, 925, 916 і 875-й проб. Маркірують срібні сплави

аналогічно золотим.

Зі сплавів платини в ювелірній справі застосовують в основному

сплав платини 950-й проби.

З кольорових металів і їхніх сплавів у ювелірному виробництві

частіше використовують сплави міді-латунь, мельхіор, нейзильбер.

1.3.Ювелірні камені

Ювелірні камені підрозділяють на природні і штучні. Природні

камені можуть бути мінерального й органічного походження, їх поділяють

на дорогоцінні, напівкоштовні виробні. Штучні камені, як правило, мають

мінеральну основу.

Дорогоцінні камені (самоцвіти) характеризуються високою

прозорістю, твердістю, красивою грою світла. До них відносять[7, c.88]:

алмаз,

смарагд,

рубін,

сапфір,

перли.

Мірою ваги дорогоцінних каменів є карат (0,2 г).

Алмаз - самий твердий камінь, що складається з кристалічного

вуглецю. Відрізняється сильним блиском і високим показником

переломлення світла. Гранований алмаз називається діамантом.

Основними параметрами, що характеризують діаманти, є:

• форма (існує 17 видів форм),

• маса (вони бувають дрібні, середні і великі),

• колір (7 груп),

• дефективність (8 груп),

• геометричні розміри.

Найбільш коштовними є безбарвні алмази, а також камені з

голубим, синім, червонуватим або зеленуватим фарбуванням.

Рубін і сапфір самі тверді після алмаза камені. Основу їх складає

кристалічний глинозем (корунд). Фарбування визначається присутністю

незначних домішок оксидів металів. Рубіни мають червоний колір, сапфіри

частіше сині, іноді зустрічаються червонясто сині або фіолетові.

Перли – дорогоцінний камінь обмеженого походження, що

утворюється в раковинах річкових і морських молюсків. Його відрізняє

своєрідний райдужний блиск перламутрової речовини. Колір перлів може

бути різним. Найбільш коштовні блискучі перли округлої форми білого і

рожевого кольорів.

Напівкоштовні камені відрізняються розмаїтістю. Це камені

прозорі і напівпрозорі, безбарвні і кольорові. Неоднакові і їхні властивості,

обумовлені переважно хімічним складом, внутрішньою будівлею. По

хімічному складу виділяють кілька груп напівкоштовних каменів:

група берилу:

аквамарин,

олександрит,

група кварцу:

аметист,

гірський кришталь,

опал і ін.

До напівкоштовних каменів відносять і камені органічного

походження:

янтар,

корал.

Мірою ваги напівкоштовних каменів є грам. Найменування і кольори

деяких з них приведені нижче.

Аквамарин камінь синювато-блакитних відтінків, що нагадують

морську воду;

Олександрит - смарагдово-зеленого кольору при денному

освітленні і фіолетово-червоного при штучному;

Аметист фіолетового або блакитнуватий фіолетового кольору;

Гірський кришталь прозорий, безбарвний;

Обпа напівпрозорий, ірризируючий, частіше молочно - білий;

Топаз безбарвний, винно - жовтий, рожевого і інших відтінків.

Янтар це легкий і м'який камінь, що представляє собою скам'янілу

смолу найдавніших хвойних дерев. Колір янтарю від яскраво жовтого до

буро-коричневого. Найбільш коштовний прозорий янтар із включеннями

комах або часточок рослин.

Корали це скам'янілі кістяки морських безхребетних організмів -

поліпів. Вони непрозорі, мають різне забарвлення.

Агат напівпрозорий, що просвічується, багатобарвний (до 20

відтінків), рисунчатий ( смугастий, шаруватий ) камінь. Різновид агата,

звичайно з полосчатістю чорний і білий кольори, називають оніксом.

Штучні камені одержують частіше з оксидів різних металів

шляхом вирощування кристалів у визначених умовах. До них відносяться:

синтетичний корунд,

штучні гранат,

смарагд,

сапфір,

штучні кристали — фіаніти, штучно вирощувані перли й ін.

Часто штучні камені майже не відрізняються від природних.

Звичайно вони більш великих розмірів, більш чисті і рівноокрашені.

З декоративних і виробних матеріалів у виробництві ювелірних

виробів застосовують скло, кіста, ріг, пластмаси й ін[8, c. 218].

1.4.Особливістю виробництва ювелірних виробів

Особливістю виробництва ювелірних виробів є те, що вони

розцінюються як твори мистецтва і створюються художниками -

ювелірами. Виробництво ювелірних виробів починається з розробки ескізу,

виготовлення моделі, затвердження її на художній раді. Основні

технологічні процеси виробництва наступні[7, c.229]:

• заготівля,

• створення форм,

• обробка,

• огранювання,

• закріплення.

Заготівлю матеріалів із сировини і напівфабрикатів роблять

плавкою, прокаткою, волочінням, куванням і різанням.

Форму ювелірних виробів створюють штампуванням, литтям по

виплавлюваних моделях, монтуванням (зборкою деталей за допомогою

пайки, зварювання або клепки).

Обробка ювелірних виробів допускає механічну обробку

(шліфування, полірування, карбування, гравірування) або нанесення

захисно-декоративних покрить (чорніння, оксидування, золочення,

сріблення, емалювання). Останнім часом для обробки ювелірних виробів

все ширше застосовуються:

• фініфть - мініатюрний живопис по емалі,

• філігрань (скань) - ажурний візерунок із гладкого або

крученого дроту,

• інкрустування різними матеріалами.

Огранювання ювелірних каменів роблять різними способами.

Основні з них - огранювання трояндою (бічні поверхні каменю

складаються з трикутних граней, зведених вгорі у вершину), брильянтова (з

великою кількістю граней, розташованих у кілька ярусів), східчаста (грані

розташовані рядами у виді сходинок), огранювання кабошоном (верхня

частина каменю має криволінійну форму).

У ювелірних виробах найбільш поширені наступні види закріпок

каменів: крапанова, гризантна, коренева і глуха.

При кретоновій закріпці камінь зажимається в лапках (крапанах),

при гризантній - обжимається ободком з насічкою (гризантом). Кореневаа

закріпка застосовується частіше для дрібних каменів, що встановлюють у

висвердлені у виробі отвору і закріплюють корнерами (частками металу).

При глухій закріпці камінь закріплюється стрічковим ободком по всьому

периметру.

1.5. Класифікація і характеристика асортименту ювелірних товарів

По призначенню ювелірні вироби підрозділяються на вироби для

прикраси, предмети туалету, предмети прикраси інтер'єра, приналежності

для паління, сувеніри. У залежності від застосовуваного матеріалу

розрізняють ювелірні вироби з дорогоцінних і недорогоцінних сплавів,

каменю, кісти ін. По характеру виробництва ювелірні вироби поділяють на

серійні й одиничні. Асортимент ювелірних виробів можна підрозділити

також по видах, конструкції, обробці, комплектності й ін.

Вироби для прикраси по характеру використання поділяють на

групи: прикраси для голови, для шиї і плаття.

Прикраси для голови це насамперед сережки. Виготовляють їх зі

сплавів золота, срібла і кольорових металів, найрізноманітніших форм, із

вставками з каменів і без них. У серешках застосовуються замки різних

конструкцій (гачок з петелькою, гвинт із гайкою, швенза й ін.).

Прикраси для шиї і плаття – це[8, c.98]:

намисто,

ланцюжки,

кольє,

кулони,

медальйони,

брошки й ін.

Намисто може складатися з елементів будь-якої форми, нанизаних

на нитку або з'єднаних дротовими ланками. Виготовляють їх з різних

матеріалів, з різноманітною формою бусин, із замком і без замка. Вони

можуть складатися з однієї або декількох ниток.

Ланцюжки за формою ланок бувають:

якірні (ланки розташовані у взаємно перпендикулярних

площинах),

панцирні (ланки мають форму злегка вигнутого овалу),

кручені,

фантазійні.

Ланцюжки використовують як самостійні прикраси, а також для

носіння медальйонів, кулонів і кишенькових годинників.

Кольє це прикраса на шию, що звичайно має трохи підвісок з

ювелірних каменів або дорогоцінних металів, прикріплених частіше в його

центральній частині.

Кулон звичайно складається з підвісок, ланцюжка, медальйона з

підвісками, що відкривається, і ланцюжка.

Брошки це найбільш розповсюджений вид прикраси

одягу. Їх виробляють різних форм, розмірів, конструкцій.

Прикраси для рук включають кільця і браслети. Кільця

виготовляють гладкі без вставок (заручні) і декоративні (фасонні). Браслети

можуть бути твердій і м'які по конструкції, різних розмірів.

Крім окремих виробів для прикраси виготовляють і гарнітури, що

складаються з виробів з єдиним художнім рішенням (наприклад, сережки,

кільце і брошка).

Предмети туалету - це запонки, затиски для краваток, пряжки,

пудрениці, скриньки й ін. Усі вони мають художню обробку.

Приналежності для годинників включають приналежності для

наручних і кишенькових годинників, а також годинник у корпусі з

дорогоцінних металів з ювелірними каменями. У найбільш широкому

асортименті з цих товарів в торгівлю надходять браслети для годинників.

Виготовляють їх із золота, срібла й інших металів із золоченням і

срібленням. Браслети бувають для чоловічих і жіночих годинників,

розрізняються по ширині і довжині, мають різноманітну конструкцію.

Предмети прикраси інтер'єра включають вази для квітів, панно з

вироблених каменів, срібла, художньо обробленого металу з філігранню,

емаллю, черню й ін.

Приналежності для паління поєднують портсигари, попільниці,

мундштуки, запальнички (газові і бензинові, кремнієві і п'єзоелектричні),

й ін. Роблять їх зі срібла, мельхіору, нейзильберу, виробних каменів і ін.

Сувеніри — це вироби, що відбивають національні або регіональні

особливості культури, події, пам'ятні дати й ін. До них відносять пам'ятні

медалі, значки, підсклянники з тематичними малюнками, брелки й ін.

РОЗДІЛ 2.Державний контроль за обігом ювелірних виробів

2.1.Таврування ювелірних виробів.

Усі вироби з дорогоцінних металів, виготовлені в нашій країні,

повинні мати пробірне клеймо, поставлене інспекцією пробірного нагляду

Міністерства фінансів. Пробірне клеймо містить пробу, що вказується

цифрами.

Крім метричної системи, застосовуваної в нашій країні, у ряді країн

використовується каратна система проб. Відповідність деяких проб золотих

сплавів двох систем приведено нижче[8, c.320]:

Метрична Каратна 375 9

583/585 14 750 18

Крім цифр на клеймі деяких країн є ще і символіка. Наприклад,

донедавна на вітчизняних виробах перед цифрами зображувалася зірка із

серпом і молотом.

Нині в Росії починають випускати вироби з новим клеймом, у якому

замість зірки дівчина в кокошнику. У Бєларусі з'явилося своє клеймо з

національною символікою зображенням замість зірки зубра.

Якщо інспекція пробірного нагляду установила невідповідність

вказаної на виробі пробі, то на виріб наноситься клеймо НП (не відповідає

пробі). Такі вироби підлягають переробці. Поряд із пробірним клеймом на

вироби наноситься іменник підприємства-виготовлювача, що містить

останню цифру року випуску й умовне літерне позначення підприємства.

2.2.Ліцензування торгівлі ювелірними виробами

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню,

порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування,

відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за

порушення законодавства у сфері ліцензування запроваджено Законом

України від 1 червня 2000 року №1775-III “Про ліцензування певних видів

господарської діяльності”. Зокрема, пунктом 8 статті 9 Закону передбачено,

що торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,

дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного

каміння підлягає ліцензуванню. Іншими словами, торгівля ювелірними

виробами без спеціального дозволу (ліцензії) – заборонена.

Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право

ліцензіата (суб'єкта господарювання, який одержав ліцензію на

провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає

ліцензуванню) на провадження зазначеного в ньому виду господарської

діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних

умов (установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік

організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових

для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що

підлягають ліцензуванню)[8, c.67].

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити господарську

діяльність з торгівлі ювелірними виробами, особисто або через

уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу

ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

Видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів

ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів здійснюються

Управлінням контролю за обігом дорогоцінних металів і дорогоцінного

каміння Міністерства фінансів України.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

• відомості про суб'єкта господарювання - заявника (назва,

місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для

юридичної особи та прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія,

номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний

номер платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної

особи);

• вид господарської діяльності (повністю або частково), на

провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів,

які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії,

у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про

державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія

довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та

організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав

оригінал документа, а також наступні документи, подання яких

передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001

року №756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви

про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”:

• засвідчена в установленому порядку копія документа, що

підтверджує право власності суб'єкта господарської діяльності або оренди

ним нежитлового приміщення за місцем провадження відповідного виду

господарської діяльності;

• відомості за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності

про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження

відповідного виду господарської діяльності;

• засвідчені в установленому порядку копії документів, що

підтверджують рівень освіти і кваліфікації фахівців провідних професій;

• відомості за підписом заявника - суб'єкта господарської діяльності

про стан охорони виробничих приміщень.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів

господарювання інші документи.

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї,

приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про

дату прийняття документів органом ліцензування та підписом

відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

• заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

• документи оформленні з порушенням встановлених вимог.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про

відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати

надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до

заяви. Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про

відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій

формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої

відмови, а саме:

• недостовірність даних у документах, поданих заявником, для

отримання ліцензії;

• невідповідність заявника згідно з поданими документами

ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності,

зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних

даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт

господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про

видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення

про відмову у видачі ліцензії. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі

невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду

господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт

господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про

видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у

видачі ліцензії.

Термін дії ліцензії на провадження господарської діяльності з

торгівлі ювелірними виробами (відповідно до постанови Кабінету

Міністрів України від 29 листопада 2000 року №1755 “Про термін дії

ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і

порядок зарахування плати за її видачу”) становить 3 роки, а плата за її

видачу справляється у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян, а це - 340 грн[8, c. 217].

Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про

видачу ліцензії.

Варто зрзначити, що суб'єкти господарювання всіх форм власності,

які торгують виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, в

обов'язковому порядку зобов'язані дотримуватися Ліцензійних умов

провадження господарської діяльності з виготовлення виробів з

дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння

органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами

з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння

органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (затверджених

наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та

підприємництва, Міністерства фінансів України від 26 грудня 2000 року №

82/350 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001

року за №25/5216). Зокрема, п.2.3. зазначених умов встановлено спеціальні

вимоги до торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного

каміння, а саме:

1. Суб'єкт господарювання, що здійснює торгівлю виробами з

дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, повинен:

- розробити та затвердити (наказом керівника суб'єкта господарської

діяльності) внутрішню інструкцію щодо порядку виконання конкретного

виду робіт;

- забезпечити торговельні приміщення спеціальним торговельно-

технологічним обладнанням та торговельним інвентарем, що створюють

необхідні умови для зберігання, підготовки до продажу, демонстрації та

продажу ювелірних та побутових виробів;

- забезпечити торговельні та складські приміщення системою

охорони та протипожежної безпеки;

- забезпечити кваліфікацію працівників торгівлі відповідно до вимог

навчальних програм Державної пробірної служби та Державного

гемологічного центру України;

- розмістити в місцях торгівлі інформацію щодо діючих в Україні

проб на дорогоцінні метали, витяги з нормативних документів про порядок

проведення експертизи якості дорогоцінних металів і дорогоцінного

каміння, витяги із статті 14 Закону України "Про захист прав споживачів",

копію ліцензії на право торгівлі, внутрішню інструкцію та іншу необхідну

інформацію.

2. Суб'єкт господарювання, що здійснює оптову, роздрібну,

комісійну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних

металів і дорогоцінного каміння, повинен:

- дотримуватися вимог, зазначених у пункті 1;

- постачати в торговельну мережу ювелірні вироби як вітчизняного,

так і іноземного виробництва за наявності на них відбитків іменників

виробників, відбитків державних пробірних клейм України та

опломбованих товарних ярликів (торгівля ювелірними виробами без

відбитків державних пробірних клейм або документів, що підтверджують

їхню якість, забороняється).

3. Суб'єкт господарювання, що здійснює торгівлю скупленими в

населення ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і

дорогоцінного каміння, повинен:

- дотримуватися вимог, зазначених у пункті 1;

- розташувати робочі місця оцінників таким чином, щоб забезпечити

присутність здавача при здійсненні оцінки виробів (визначенні проби,

зважуванні, вилученні штифтів тощо);

- обладнати робочі місця оцінників ваговимірювальними засобами

необхідної точності та меж вимірювання, приладами, інструментом тощо

згідно з вимогами внутрішньої інструкції;

- приймати (скуповувати) у населення ювелірні та побутові вироби

незалежно від наявності на них відбитків іменників та відбитків державних

пробірних клейм;

- приймати (скуповувати) вироби в очищеному від жиру та бруду

вигляді;

- приймати (скуповувати) ювелірні та побутові вироби після

пред'явлення документа, що посвідчує особу (забороняється приймати

вироби безпосередньо у дітей та підлітків, які не досягли

вісімнадцятирічного віку).

4. Суб'єкт господарювання, що здійснює торгівлю ювелірними та

побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,

прийнятими під заставу, повинен:

- дотримуватися вимог, зазначених у пункті 1;

- приймати під заставу ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних

металів і дорогоцінного каміння тільки за наявності документа, що

посвідчує особу, яка передає предмет застави в забезпечення своїх

грошових зобов'язань (далі - заставодатель);

- розташувати робочі місця оцінників таким чином, щоб забезпечити

присутність заставодателя при здійсненні оцінки виробів (визначенні

проби, зважуванні, вилученні штифтів тощо);

- обладнати робочі місця оцінників ваговимірювальними засобами

необхідної точності та меж вимірювання, приладами, інструментом тощо

згідно з вимогами внутрішньої інструкції (оцінку виробів необхідно

здійснювати за вагою і пробою відповідно до затвердженого прейскуранта

цін. Якщо відбиток викликає сумнів, то з дозволу заставодателя для

визначення проби використовують хімічні реактиви. У разі відмови

заставодателя від опробування вироби під заставу не приймають);

- приймати під заставу вироби з дорогоцінних металів і

дорогоцінного каміння згідно з таким переліком:

1. ювелірні вироби з дорогоцінних металів зі вставками з

дорогоцінного каміння та без вставок;

2. монети з дорогоцінних металів та таких, що містять у собі

дорогоцінні метали: старі (дореволюційні та радянські), ювілейні, пам'ятні

та іноземні монети;

3. медалі та жетони дореволюційного виготовлення, іноземні, а

також радянські ювілейні та пам'ятні медалі з дорогоцінних металів і

таких, що містять у собі дорогоцінні метали;

4. корпуси годинників з дорогоцінних металів вітчизняного та

іноземного виробництва;

5. срібні оправи фарфорових та кришталевих виробів;

6. вироби із срібла (столові прибори, портсигари, шкатулки,

підсвічники тощо);

7. предмети релігійного культу з дорогоцінних металів або таких,

що містять у собі дорогоцінні метали;

8. елементи знімних протезів, зубні протези із золота, срібла,

платини, що були у використанні, а також зубні диски;

9. інші вироби, які не заборонені для приймання під заставу чинним

законодавством.

2.3.Контроль якості ювелірних товарів

Контроль якості виробів з дорогоцінних металів починають з

перевірки наявності на кожному виробі клейма інспекції пробірного

нагляду, що відповідає супровідним документам, і іменника

підприємства виготовлювача.

Далі шляхом зовнішнього огляду перевіряють якість маркірування

й упакування виробів, лінійні розміри кілець і браслетів, виявляють

дефекти і визначають їхню допустимість НТД[7, c.68].

Парні вироби повинні бути підібрані по розмірах, формі, кольору й

огранюванню вставок. Поверхня виробів повинна бути рівною, без вм'ятин,

подряпин і т.п. крайки, що ріжуть, у виробах ( крім ножів, шпильок ) не

допускаються. Малюнок на поверхні виробів повинний бути чітким.

Вставки ( крім дорогоцінних каменів і янтарю ) не повинні мати видимих

неозброєним оком неполірованих ділянок, подряпин, і т.п. Вставки повинні

бути закріплені нерухомо. Шарнірні з'єднання повинні забезпечувати

рухливість деталей, замки - надійність закріплення, крім можливості

самовідкривання.

2.4.Маркірування, упакування, транспортування і збереження

ювелірнихтоварів

Маркування ювелірних товарів наноситься на виріб, індивідуальну

етикетку, групову, транспортну тару і пакувальний аркуш.

На виріб наноситься іменник підприємство-виготовлювача і клеймо

пробірного нагляду. На етикетці виробу з дорогоцінних металів повинне

бути вказано:

• на лицьовій стороні:

• найменування і товарний знак підприємства,

• найменування виробу,

• артикул,

• найменування і проба металу,

• маса виробу в грамах,

• ціна виробу;

• на зворотному боці:

• розмір кільця або браслета,

• найменування матеріалу вставки,

• позначення НТД,

• штамп ОТК.

На зворотному боці етикетки до виробу з вставками з дорогоцінних

каменів додатково вказують:

• номер виробу,

• місяць,

• рік виготовлення,

• номер партії,

• характеристику і НТД на вставки.

При цьому не вказують артикул і ціну за один грам. Етикетка до

виробів з дорогоцінних металів повинна бути прикріплена ниткою й

опломбована

Упакування ювелірних виробів може робитися в різну тару:

• індивідуальну (футляри й ш.),

• групову (картонні коробки),

• транспортну (шухляди з фанери й ін.).

Групова тара повинна бути опломбована. У транспортну тару можуть

бути вкладені різні вироби, призначені одному одержувачеві.

Транспортування ювелірних виробів з дорогоцінних металів, як

правило, робиться спецзв'язком у дерев'яних шухлядах. Шухляди з

ювелірними товарами повинні бути обтягнуті по краях залізною стрічкою

або дротом і опломбовані так, щоб їх неможливо було розкрити без

ушкодження опломбованого обтягування.

Ювелірні вироби повинні зберігатися й експлуатуватися в умовах,

що виключають їхнє механічне ушкодження, а також виключається їх

взаємодія з лужними миючими засобами, речовинами, що містять йод,

ртуть або її з'єднання, і деякими іншими реактивами.

2.5.Збір з продажу ювелірних виробів

Збір з продажу ювелірних виробів запроваджено Законом № 208-

XIV, яким не передбачено звільнення суб’єктів підприємницької

діяльності, які працюють за спрощеною системою оподаткування, від

сплати цього виду збору.

Крім того, дія вищезазначеного Закону для суб’єктів

підприємницької діяльності не призупинена й Указом № 727/98.

Таким чином, підприємство, яке є платником єдиного податку, сплачує збір

з операцій з продажу ювелірних виробів на загальних підставах.

Питання сплати цього збору також регулюються Порядком.

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з

операцій з продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини i

дорогоцінного каміння є підприємства й організації та фізичні особи —

суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними

виробами із золота, платини та дорогоцінного каміння. Ставку збору

встановлено у розмірі 5% вартості реалізованих ювелірних виробів.

Документом, що підтверджує продаж ювелірного виробу, є касовий чек, що

видається покупцеві, в якому сума збору на обов’язкове державне пенсійне

страхування включається до загального податку, що сплачується під час

купівлі товару, та до ціни відповідного товару i перераховується продавцем

з виручки від реалізації.

ВИСНОВОК

Як убезпечити себе від покупки фальсифікованого золота?

Насамперед споживачам слід знати, що на вироби з коштовних металів, а

також шарнірних з'єднань браслетів і сережок дається гарантія на 18

місяців від дня їх продажу через підприємства роздрібної торгівлі. Для

решти ювелірних виробів встановлено термін гарантії 12 місяців. Покупці

обов'язково повинні зберігати товарний чек, на якому має бути зазначена

назва підприємства, дата продажу, вартість і підпис продавця з печаткою.

За таких умов споживач може сподіватись на відстоювання своїх прав в

разі купівлі неякісного товару.

Ювелірні вироби - це особлива група товарів. Більшість з них мають

винятково декоративне значення. До ювелірних товарів відносять вироби з

дорогоцінних металів, а також високомистецькі вироби з недорогоцінних

металів і сплавів, каменю, кістки в сполученні з каменями-самоцвітами

природного і штучного походження.

Головним споживчими властивостями ювелірних товарів є їхні

естетичні властивості, і в цьому їхня особливість. Головними факторами,

що формують споживчі властивості ювелірних товарів, є матеріали і

способи виробництва.

Для виготовлення золотих ювелірних виробів звичайно

застосовують потрійні сплави золота, срібла і міді, що мають жовтий колір.

Золоті сплави, використовувані у вітчизняному ювелірному виробництві,

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних

металів встановлюються такі проби[8, c.67]:

платина - 950 (дев'ятсот п'ятдесята)

золото - виключено

- 375 (триста сімдесят п'ята)

- 500 (п'ятисота)

- 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята)

- 750 (сімсот п'ятдесята)

комментарии (1)
Добре
Это только предварительный просмотр
3 страница на 32 страницах
Скачать документ

Bankreferatov.ru становится Docsity!

Привет! Приятно удивлены изменениями на сайте?
Мы вывели Банк рефератов на новый уровень! Множество новых функций вкупе с современным дизайном уже ждут вас в Docsity, а в следующем обновлении будет ещё больше полезного и интересного!